З нового навчального року в Україні програму безоплатного гарячого харчування розширили на всіх учнів 1–11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Через це обсяги приготування їжі значно зросли, що стало серйозним викликом для шкільних їдалень. На 30 вересня Держпродспоживслужба перевірила 350 шкіл Івано-Франківської області та зафіксувала порушення в більшості з них. Інспектори виявляли недоважені порції та неналежне зберігання продуктів, лабораторні дослідження – бактерії у стравах і воді, а батьки скаржилися на сторонні предмети в обідах.

– З 7 вересня в Івано-Франківській області за дорученням прем'єр-міністра України розпочалися позапланові перевірки шкіл щодо дотримання санітарного законодавства та безпечності харчових продуктів, – повідомила начальниця управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в області Леся Семанчук під час пресконференції. – Така робота триває по всій країні. Загалом на Прикарпатті функціонують 527 шкіл та 89 філій, і в усіх організовано гаряче харчування. На 30 вересня ми перевірили 350 закладів, у яких харчується майже 100 тисяч дітей. Це становить 66 відсотків від загальної кількості шкіл...

Першими фахівці перевіряли великі школи, заклади, щодо яких надходили звернення батьків або були нарікання на харчування, а також школи з опорними кухнями, які забезпечують їжею інші заклади освіти. «Ми починали перевірки, враховуючи ризики, які можуть виникати при організації харчування», – пояснила Леся Семанчук.

У 350 школах фахівці Держпродспоживслужби провели 700 позапланових заходів: по 350 щодо дотримання санітарного законодавства та вимог до безпечності харчових продуктів. У більшості перевірених закладів, а саме у 223 школах, харчування організоване через аутсорсинг, тобто в орендованих харчоблоках працюють підприємці або товариства з обмеженою відповідальністю. Ще 96 шкіл забезпечують харчування на власних кухнях, дев’ять мають опорні кухні, на яких готують також для інших закладів освіти, а в 20 школах використовують кейтеринг – доставку готових гарячих страв.

Порушення санітарного законодавства виявили у 255 школах, або 73% перевірених закладів. Вимог до безпечності харчових продуктів не дотримувалися у 290 школах – це 83%.

«Можна сказати, що порушення є в майже кожній школі, – коментує начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Іван Васьків. – Харчувати усіх учнів розпочали з 1 вересня, а з 7 вересня стартували перевірки. Це ще надто малий період, аби навіть оператори ринку, які організовують харчування, встигли адаптуватися й зрозуміти, як працювати далі».

Водночас, за його словами, Держпродспоживслужба щороку обстежує школи. На кожен заклад заведено паспорт, а стан оснащення харчоблоків та основні ризики під час організації харчування відстежують уже п’ять років поспіль. «Це питання в нас уже дуже давно на контролі», – наголосив він.

Що показали лабораторні дослідження?

Лабораторним контролем охопили 264 школи. Фахівці відібрали 405 зразків готових страв для дослідження за мікробіологічними показниками, 123 проби питної води та 2 640 змивів із поверхонь харчоблоків і рук кухарів. Також перевірили 60 обідів на калорійність. Відхилень щодо енергетичної цінності не зафіксували.

Іван Васьків повідомив, що лабораторні дослідження охопили також сировину, яку використовували для приготування шкільних обідів. Загалом відібрали 48 зразків овочів, фруктів, курячого філе, мороженої риби та фаршу. Невідповідностей у них не виявили.

За словами Лесі Семанчук, бактерії групи кишкової палички виявили у чотирьох із 405 зразків готових страв, зокрема в салатах та холодних стравах, а також у 127 із 2 640 змивів. П’ять із 123 проб питної води були бактеріально забрудненими.

Порції, обладнання та правила зберігання

Серед основних порушень посадовиця назвала недотримання норм харчування дітей, правил товарного сусідства у холодильниках та відсутність маркування продуктів. Подекуди придбане обладнання, зокрема пароконвектомати, на початку навчального року ще не ввели в експлуатацію. Не всюди вистачало умивальників для миття рук дітей перед їдальнею. У шкільних буфетах також траплялася заборонена продукція, зокрема кондитерські вироби з високим вмістом цукру або ароматизаторами. В окремих закладах денне меню не відповідало погодженому примірному чотиритижневому меню на осінній період.

«Найсуттєвішими порушеннями, які ми виявили, були недотримання температурного режиму в холодильниках, де зберігали їжу, невпровадження системи контролю безпечності харчових продуктів, – зазначив Іван Васьків. – Крім того, персонал не проходив обов'язкового навчання щодо гігієнічних вимог. Також порушували вимоги щодо утилізації харчових відходів та боротьби зі шкідниками. Траплялися випадки, коли оператори ринку, які надають послуги з харчування, працювали без державної реєстрації своїх потужностей».

Недоважування порцій – ще одне порушення, яке зафіксували під час інспектування шкільних їдалень. За словами Лесі Семанчук, дітям подавали порції салатів, котлет та інших м’ясних виробів, вага яких була меншою за передбачену.

«Особливо це стосується салатів, – зауважила вона. – Для молодших учнів порція має бути 100 грамів, для старших – 120. А дуже часто може бути і 50, і 75 грамів».

За словами Івана Васьківа, ситуація з порушеннями в шкільному харчуванні по громадах приблизно однакова. Водночас кількість виявлених недоліків у конкретних закладах відрізняється.

«Є школи, які мають по два-три порушення, є по одному, а є такі, що по п’ять, сім, вісім», – зазначив він.

Леся Семанчук зауважила, що характер проблем у сільських і міських школах також різниться. У сільських громадах більше труднощів з обладнанням харчоблоків, тоді як у міських школах організацію харчування ускладнює більша кількість учнів. Відповідно, можуть недодавати порції тощо.

За підсумками перевірок видали 545 приписів. «За виявленими порушеннями надали приписи з конкретними строками для їхнього усунення, – наголосила Леся Семанчук. – Після їх закінчення перевіримо виконання приписів».

У вересні скарги на якість харчування у Тисменицькому ліцеї набули широкого розголосу. За словами батьків, діти знаходили у стравах металевий шуруп, шматки пластику, волосся, клейонку та лейкопластир. Зі скаргами вони звернулися, зокрема, до обласного управління Держпродспоживслужби.

Як розповів Іван Васьків, фахівці служби обстежили ліцей у складі комісії, створеної обласною адміністрацією. Також після звернень батьків у закладі 30 вересня провели позапланову перевірку. У день інспектування сторонніх предметів у готових стравах не виявили. Водночас у харчоблоці зафіксували порушення, які, за словами посадовця, могли сприяти потраплянню сторонніх предметів та інших домішок у їжу.

«На кухні харчоблоку зі стелі обсипалася штукатурка. Цілком ймовірно, що вона могла потрапити в їжу дитини. Також не були встановлені антимоскітні сітки на відкритих вікнах, тож могла залетіти і якась комаха», – зауважив Іван Васьків.

Крім того, у ліцеї не було технологічних карток на страви, а умови зберігання продуктів не відповідали вимогам. Фахівці також виявили відсутність маркування напівфабрикатів і порушення правил спільного зберігання різних продуктів.

За словами Лесі Семанчук, під час перевірки фахівці відібрали зразки продуктів і готових страв та змиви для лабораторних досліджень. На час пресконференції їхніх результатів ще не було. За виявленими порушеннями підприємцю, який організовує харчування в ліцеї, видали припис із конкретним терміном їх усунення – до 10 листопада. «Підприємець має виконати всі вимоги припису, і тоді заклад перевірять повторно. Якщо він цього не зробить, застосуємо штрафні санкції», – зазначила Леся Семанчук.

Що думають батьки учнів про шкільні обіди і чи задоволені їжею, яку подають дітям? Ці запитання адресувала мамам, чиї діти щодня харчуються у шкільних їдальнях.

Двоє синів іванофранківки Лесі Репели навчаються у Науковому ліцеї імені Миколи Сабата: молодший Тарас – у сьомому класі, старший Роман – у десятому. Обоє харчуються в ліцейній їдальні, проте враження від обідів мають різні.

«Молодший більш-менш задоволений харчуванням. А старший каже, що порції малі, він не наїдається. Іноді вдається випросити добавки», – розповідає Леся Репела.

Водночас організацію харчування в ліцеї вона оцінює позитивно. У закладі передбачили три довші перерви, щоб усі учні встигли поїсти. За словами матері, скоригувати розклад було можливо завдяки тому, що ліцей працює в одну зміну. Якість страв, зазначає Леся Репела, буває різною, але переважно діти задоволені обідами.

Син Лесі Ткач Назар навчається в четвертому класі Івано-Франківського ліцею №6. Жінка відзначає, що цього року шкільне харчування у цьому закладі помітно покращилося. «Це приємно бачити, адже для батьків важливо, щоб діти в школі отримували смачну, якісну та корисну їжу», – зауважує моя співрозмовниця.

Вона вважає безоплатне харчування для всіх школярів чудовою ініціативою, яка водночас підтримує родини та дбає про здоров’я дітей.

«Попри те, що смакові вподобання в школярів різні і деякі страви можуть подобатися більше чи менше, загальна динаміка змін – позитивна, – коментує Леся Ткач. – Дуже добре, що цьому питанню приділяють увагу, адже ситі діти краще почуваються та можуть зосередитися на навчанні. Сподіваюся, що якість харчування й надалі покращуватиметься».