Руслан МАРЦІНКІВ: Івано-франківські депутати вимагають зупинити реванш проросійських сил

Розхитування державного корабля, сіяння хаосу в Україні тривають. «Українолюби» для цього використовують і легальні інструменти. Народні депутати від проросійської ОПЗЖ, яким уже замало політичного кокетування з Кремлем, недавно скерували до Конституційного Суду подання щодо конституційности окремих положень закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів. Цією ініціативою проросійські сили замахнулися на новий адміністративно-територіяльний поділ в Україні з тим, аби його скасувати, що, безумовно, викликало би чергове політичне напруження всередині країни і ще більше ослабило би владну вертикаль держави.

Поряд із цим уже не перший місяць в Україні спостерігається спроба реваншу проросійських сил через репресії щодо українських активістів, дискредитацію учасників Революції Гідности, добровольців і волонтерів.

Ці загрозливі тенденції викликають занепокоєння та обурення депутатів Івано-Франківської міської ради. На своїй позачерговій 5-й сесії 26 лютого вони прийняли кілька політично важливих документів і скерували їх до найвищих державних інстанцій України. У зверненні щодо встановлення кримінальної відповідальности за колабораціонізм, скерованому Президенту України, голові Верховної Ради України та головам фракцій і депутатських груп, франківські депутати закликали Президента і парламент дати відсіч колаборантам через ухвалення закону про колабораціонізм, який допоміг би очистити країну від зрадників. Як відомо, у Верховній Раді чекають на розгляд аж кілька законопроєктів про колабораціонізм від різних політичних сил – ВО «Свобода» (№2549 за 6.12.2019), який зареєструвала народний депутат у виборчому округу №83 Оксана Савчук, а також від «Європейської Солідарности» (№5135 за 23.02.2021) і «Слуги народу» (№5143 за 24.02.2021 та №5144 за 24.02.2021). Франківські депутати просять винести проєкт закону №2549 на розгляд у сесійну залу в якнайкоротший термін та ухвалити його.

В іншому зверненні, тісно пов’язаному з попереднім, Івано-Франківська міська рада закликала Президента України, голову Верховної Ради, секретаря РНБО України заборонити діяльність антиукраїнських політичних сил – «Опозиційна платформа – за життя» та «Партія Шарія» як таких, що відстоюють та активно просувають інтереси російського агресора. «Ці рішучі кроки необхідні для перемоги національних інтересів України в гібридній війні з московським окупантом», – стверджують наші депутати.

Третє звернення, яке Івано-Франківська міська рада прийняла на позачерговій 5-й сесії, стосувалося політично вмотивованого переслідування українських активістів, зокрема одеського патріота Сергія Стерненка. «Вже не перший місяць по всій Україні спостерігається спроба реваншу проросійських сил через політичні утиски та репресії щодо українських активістів. Силами недореформованих правоохоронної та судової систем прислужники Москви все частіше здійснюють спроби дискредитації учасників Революції Гідности, добровольців української армії, волонтерів та громадських активістів», — сказано в зверненні до Президента України В. Зеленського, голови Верховної Ради Д. Разумкова та генерального прокурора І. Венедиктової. Франківські депутати вимагають від Президента України негайної реакції на політичні розправи і колапс у судовій та правоохоронній сферах.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків з приводу антиукраїнської діяльности «п’ятої колони» зазначив, що франківські депутати у своїх зверненнях до найвищих столичних інстанцій вимагають зупинити реванш проросійських сил. Представники проросійської ОПЗЖ нині прагнуть передусім «підвісити» головну реформу країни – децентралізацію влади. Бо чим більше безладу в Україні, тим краще почуваються такі політичні сили. «Добровільне об’єднання громад дуже важко народжувалося, – каже Р. Марцінків. – На місцевих виборах люди обрали керівництво громад, депутатів, уже сформовано бюджети, розпочато створення стратегічних планів… Якби нині все це поламати, то це спричинилось би до жахливих наслідків щонайменше на 5–10 років, руйнівних процесів у громадах, районах та областях. Тому вважаю, що нині завдання і центральної, і місцевої влади – завершити децентралізаційну реформу, попередньо розв’язавши всі спірні питання».