«Не Клара Цеткін і Роза Люксембург, а Леся Українка. Це свято Олександр, Лесь – свято українських жінок. Не 8 березня, а 25 лютого». Не одного з тих, хто проходив завжди залюдненою «стометрівкою» в середмісті Івано-Франківська, заінтригував текст на невеличкій афіші, яка запрошувала всіх охочих до обласного науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття стати учасниками неординарної події, організованої Товариством письменників і журналістів ім. І. Франка (ТОПІЖ). І справді, святкова атмосфера панувала в залі ОНМЦКТП, куди прийшли численні шанувальники невмирущого слова «співачки досвітніх вогнів», аби підтримати ідею, що витає нині серед української громадськості, – замість одіозного для багатьох наших співвітчизників Міжнародного жіночого дня 8 березня святкувати в день народження геніальної української поетеси Лесі Українки День українки. Саме ця дата в календарі – 25 лютого – мала би стати доброю нагодою для пошанування всіх українських жінок. Відповідний законопроєкт уже подано для розгляду до Верховної Ради.

Учасники літературно-мистецького заходу, присвяченого 152-й річниці уродин Лесі Українки (справжнє її дівоче ім’я – Лариса Петрівна Косач), висловлювали захоплення великим талантом поетеси і драматургині, громадянською і особистою мужністю жінки, яка все своє життя змушена була боротися з важкою хворобою, але не втрачала сили духу та волі, своїми творами плекала у співвітчизників глибоке патріотичне почуття любові до України. Наголошували на значенні Лесиної творчості для наших сучасників, зокрема тих, хто нині збройно протистоїть загарбникам-московитам, читали вірші із залишеного нам у спадок безцінного Лесиного творчого доробку та власні поезії як дарунок присутнім у залі представницям прекрасної статі модератори заходу – літературний критик та есеїст, голова ТОПІЖ Євген Баран, письменник Василь Бабій, директорка ОНМЦКТП Світлана Панько, заступник голови НСПУ Ярослав Ткачівський, Володимир Качкан, Василь Мойсишин, Богдан Кучер, Іван Гаврилович, Богдан Середюк, прибулі на це свято з Тлумача й Калуша Михайло Батіг та Дмитро Іванців, голова Херсонської ОО НСПУ Василь Загороднюк, студентки ПНУ ім. В. Стефаника Юлія Гнатюк та Анастасія Антошків. Невгамовний у своїх ініціативах і починаннях Василь Бабій випустив присвячену Лесі Українці книжку «Біль і радість мандрів» про її поїздки на лікування до різних європейських країн та Єгипту – ці місця письменник під час своїх закордонних подорожей відвідав і зафіксував на світлинах, які було продемонстровано присутнім у залі. А ще пан Василь засвідчив усім, що має й акторський талант: він і керівниця театру-студії «Жива історія» Тетяна Зарецька виступили з інсценізацією уривку Лесиної драми «Бояриня».

Певна річ, організатори цього свята приділили особливу увагу жінкам на ім'я Леся, Олександра, Лариса – запросили до слова поетку Лесю Ґеник, членкинь НСПУ Лесю Шмигельську з Рожнятівщини і Ларису Колесник, дружину письменника бібліотекарку за фахом Олександру Ткачівську, вокалістку Лесю Королик – активістку української спільноти в Італії, котра живе там уже понад два десятиліття, а тепер знову навідалася в рідний край. Прозвучали у виконанні нашої землячки пісні «Місяць яснесенький» та «Досадонька» на вірші Лесі Українки. Подарував присутнім свої пісні і письменник Володимир Гловацький, а гумористичне слово – артист розмовного жанру обласної філармонії ім. Іри Маланюк Ігор Чепіль.

Словом, дійство, яке його ініціатори й організатори задумали як прообраз і репетицію майбутнього святкування Дня українки, відбулося на славу. От тільки б, казали учасники цього літературно-мистецького заходу, Верховна Рада узаконила перенесення святкового дня вшанування жінок із 8 березня на 25 лютого…