Одразу два знакові дійства відбулися в Угринівській ОТГ на Тисмениччині на церковний празник Покрови Пресвятої Богородиці, коли в Україні відзначають і державне свято – День захисника Вітчизни. В рамках уже традиційних всеукраїнських святкувань 14 жовтня в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади урочисто відкрили амбулаторію групової практики сімейної медицини, четверо лікарів і допоміжний медперсонал якої відтепер стоятимуть на сторожі здоров’я й життя жителів Угринова і Клузова, що входять до ОТГ, та поліційну дільницю, співробітники котрої оберігатимуть їхній спокій і дбатимуть про безпеку проживання на території громади.

– Питання появи в Угринові зокрема такої медичної установи, яку відкриваємо нині, значилося в моїй передвиборчій програмі на виборах сільського голови ще десять років тому, – наголосив голова Угринівської сільради ОТГ Мирослав ВІВЧАРЕНКО. – Відтоді постійно застановлявся над цією ідеєю, для здійснення якої коштів у сільському бюджеті бракувало. Та лише позаторік з’явилася надія, коли згідно з відповідною державною програмою в області задекларували будівництво в сільській глибинці 28 амбулаторій сімейної медицини. Проте Угринів до того переліку не ввійшов, хоча ми мали вже готову проектно-кошторисну документацію на спорудження такого об’єкта. Довелося попрацювати, щоби в підсумку таки підвести під реалізацію проєкту державне фінансування. З цього приводу від імені всієї громади висловлюю сердечну вдячність передусім депутатові Верховної Ради восьмого скликання Михайлові Довбенку, котрий домігся для нас коштів із Держбюджету. Щиро дякую за сприяння в тому і нашому колезі голові Брошнів-Осадської сільради ОТГ Назарію Іваніву, котрий свого часу працював на посаді директора департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА. Сподіваюся, що зі зміною влади в Україні «вгорі» вже прихильніше прислухатимуться до ініціатив «знизу», тож можна буде за сприяння держави ще більше здійснити справ, нагальних для комфортного проживання людей на території ОТГ…

М. Вівчаренко також подякував керівникові ТОВ «ЛІДЕР ПЛЮС» Романові Татуміраку за добротну новобудову, зведену ще й у стислі терміни – за три місяці, – та вручив йому на знак громадської вдячності грамоту сільради ОТГ. Високо відізвався про роботу цього підприємства та його керівника і М. Довбенко, зазначивши, що підрядник на спорудженні такого об’єкта «вклався» у вісім мільйонів гривень, тоді як у держскарбниці було передбачено на те дев’ять мільйонів. Пан Михайло також підкреслив, що, мабуть, з часу першої писемної згадки про Угринів 1440 року його нинішній самоврядний орган, актив ОТГ чи не найактивніше працюють над стиранням меж між містом і селом в умовах проживання їхніх жителів, наближаючи рівень послуг з водопостачання й водовідведення, поштового, медичного обслуговування в сільській місцевості до найвищих стандартів.

Громаду ОТГ привітав із відкриттям амбулаторії та поліційної дільниці голова обласної держадміністрації Денис Шмигаль, котрий взяв участь у сільських урочистостях, та вручив її лідерові ключі від медичного автомобіля, призначеного для полегшення роботи лікарів амбулаторії з відвідин хворих чи транспортування пацієнтів для лікування в умовах її стаціонару або ж у закладах вторинного рівня медицини обласного центру чи інших міст. Втім, керівник області побажав угринівцям і клузівчанам бути дужими і якомога менше хворіти.

За словами Д. Шмигаля, це вже п’ята сільська амбулаторія, яку відкрили цього року в нашому краї в рамках згадуваної програми. А як повідав начальник головного управління Національної поліції України в області Володимир Голубош, поліційна дільниця в Угринові стала вже десятим правоохоронним пунктом, відкритим у сільській глибинці регіону останніми роками. Тут нестимуть службу два офіцери поліції та патрульний екіпаж. До речі, на території ОТГ ще торік облаштували сучасну централізовану систему відеоспостереження, яка допоможе оперативно та вчасно викривати злочини, сприятиме профілактиці кримінальних правопорушень…

Більшість прикарпатських ОТГ пасе задніх

Реформу децентралізації вважають найуспішнішою з українських реформ. Та й вона далеко небезпроблемна, особливо в частині об’єднання громад. На Прикарпатті цей процес був десь і не зовсім добровільним, десь воля громади суперечила перспективному плану формування територій, десь реформатори підійшли до такої відповідальної справи суто формально. Але в підсумку це все відбивається на життєдіяльності наших ОТГ. В області створено вже 37 ОТГ, однак спроможних до самостійного вирішення питань місцевого значення в інтересах своїх жителів серед них одиниці.

Певною мірою світло на потенціал тієї чи іншої громади проливає аналіз окремих фінансових показників понад 800 ОТГ країни, створених у 2015–2018 рр., розміщений на сайті «Децентралізація» (https://decentralization.gov.ua). Серед «проаналізованих» об’єднаних громад – і майже чотири десятки прикарпатських. Експерти аналізували дані за чотирма показниками: власними доходами громади на душу населення (без врахування трасфертів з Держбюджету), рівнем дотаційності бюджетів, питомою вагою видатків на утримання апарату управління та питомою вагою зарплати у видатках загального фонду. І відтак визначили загальний рейтинг громад, яких поділили на п’ять груп за чисельністю населення: понад 15 тис., 10–15 тис., 5–10 тис., до 5 тис. та створені на базі міст обласного значення.

Найбільше об’єднаних громад з Івано-Франківщини – у третій групі (5–10 тис.): 14 із 267. Та лише одна з них – Ямницька – посіла високу дев’яту позицію в рейтингу. Загвіздянська зупинилася на 206-му місці, а решта 12 ОТГ (Войнилівська, Матеївецька, Більшівцівська, Нижньовербізька, Коршівська, Дзвиняцька, Олешанська, Старобогородчанська, Витвицька, Переріслянська та Космацька) розмістилися наприкінці списку між 230 і 266 місцями.

Із восьми прикарпатських громад другої групи (10–15 тис.) можна відзначити Вигодську (16-те місце) і Брошнів-Осадську (53-тє). Решту шість ОТГ (Яблунівська, Заболотівська, Верховинська, Рожнівська, Новицька та Ланчинська) посідають місця із 100-го по 124-те, яке в тому переліку останнє. У четвертій групі з чисельністю населення до 5 тис. в Україні створено найбільше ОТГ – 292, але в нашій області таких є тільки чотири. І найуспішнішою тут є Угринівська, яка посіла найвищу з прикарпатських ОТГ такого масштабу сходинку в рейтингу – 37-му. Тобто і в межах України вона – у першій пів сотні з майже 300 громад. Решта ж три об’єднані громади – у хвості: Букачівська (234-те місце), Спаська (267-ме), Білоберізька (275-те).

Із 96 громад першої групи (понад 15 тис. населення) – три прикарпатські: Делятинська, Тлумацька і Печеніжинська. Та їх розміщено наприкінці рейтингового списку: на 83-му, 94-му, 96-му місцях відповідно. У рейтингу ж останньої групи, що складається із 27 ОТГ, єдина з Івано-Франківщини Коломийська перебуває трішки нижче середини – на 17-му місці.

Отже, згідно з цим рейтингом, найуспішніми в області можна вважати Ямницьку, Вигодську і, як не дивно, Угринівську ОТГ. Дивно тому, що саме останню реформатори вважали неспроможною і свого часу відговорювали громади обох сіл від її створення. Та вона таки постала, хоч і всупереч перспективному плану області, але згідно з волею жителів Угринова і Клузова, що ввійшли до неї…

– Вважаю, що ця реформа в нашій області пройшла суто по-радянськи, – зазначив у коментарі для газети «Галичина» голова Угринівської сільради ОТГ Мирослав ВІВЧАРЕНКО. – Коли ми почали об’єднуватися, я не раз зустрічався з представниками місцевого Офісу реформ, і в мене склалося враження, що закон там ніхто не читав, а його керівництво, схоже, трактувало законодавство про децентралізацію по-своєму. Коли ми висували питання щодо нашого об’єднання, нам відповідали, що ми як громада неспроможні, що ми не можемо об’єднуватися, бо наші села, мовляв, поблизу обласного центру. Але ж законом це не заборонено. І закон, до речі, називається «Про добровільне об’єднання громад», але аж ніяк про «згромадження» суто за перспективним планом...

М. Вівчаренко додає, що згідно з тим же законом при створенні перспективного плану мали бути проведені як громадські обговорення в кожному селі, так і економічний розрахунок спроможності громад. Але цього зроблено не було, а просто, каже, окреслили олівцем на карті межі і затвердили план. Але навіть так закон не передбачає, що громади мають об’єднуватися суто відповідно до перспективного плану.

Сільський голова пригадує, що коли запитував в Офісі реформ, що таке спроможність, йому відповідали, мовляв, що чим більше сіл згуртується в ОТГ, чим ширшу територію вона займатиме, тим спроможнішою буде.

«Ніхто при цьому й не згадував про економічний розрахунок. Це вже останні рік-два почали надавати зміст слову «спроможність», почали підраховувати економічні можливості», – зауважує пан Мирослав.

І тому, за словами Вівчаренка, наслідком того, що економічні розрахунки належно не проводили, якраз є наведені аналітичні дані, з яких бачимо: більшість створених на Прикарпатті ОТГ опинилися серед останніх у рейтингах в Україні. Коли власні доходи на жителя становлять менше тисячі гривень, а витрати на зарплату – 90 відсотків і вище від загального фонду, це означає, що на розвиток їм залишається п’ять-шість відсотків. Такі громади можуть виживати суто завдяки державним дотаціям.

В Угринівській ОТГ ж на зарплату витрачають тільки 37,4 відсотка від загального фонду і доходи на жителя становлять понад 3 тисячі гривень.

«Сьогодні ми не просто виживаємо, а ще й вкладаємо кошти в розвиток. Хоч невеличкі, але ми їх маємо. Це наші кошти. Навіть місту готові платити за дошкільну чи музичну освіту, принаймні маємо на це гроші. А якби ми були понабирали до себе багато сіл, то теж не могли би тепер дати собі ради. Бо чим більша громада, тим більші витрати. А доходів таких, які мають, наприклад, Угринів або Ямниця, більшість сіл не має. Скажімо, ми й так уже кілька бюджетів Клузова вклали у розвиток цього села цього ж року», – розповідає М. Вівчаренко.

До речі, в недавньому інтерв’ю нашій газеті виконувачка обов’язків старости Клузова Марія Іваницька зазначила, нагадаємо, що клузівчани не почуваються пасинками в Угринові. «Так, і до об’єднання в Угринівську ОТГ наша сільрада була бездотаційною і самодостатньою. Проте весь сільський бюджет передусім ішов на першочергові виплати, а на розвиток майже нічого не зоставалося. Щоразу треба було їхати в райцентр для вирішення будь-якого питання. Тепер усе значно простіше», – розповіла вона. За її словами, у Клузові завершують освітлення вулиць, прокладають каналізацію, з відкриттям в Угринові амбулаторії сімейної медицини надання медичних послуг стане і кращим, і доступнішим… Щоправда, вирішити головну проблему – збудувати захисну дамбу на Бистриці Солотвинській самотужки, без допомоги області, на її думку, неможливо. Та загалом пані Марія, яка 25 років була сільським головою Клузова, дуже задоволена об’єднанням в Угринівську ОТГ. «То великі плюси для людей», – переконана вона.

Тим часом приєднуватися до гіпотетичної Івано-Франківської ОТГ в Угринові не бачать сенсу, власне, через відсутність у місті, як кажуть, стратегічного плану розвитку такої громади.

«Проблема в тому, як на мене, що головний напрям розвитку обласного центру – це багатоквартирне житлове будівництво, а не розвиток інфраструктури, – наголошує М. Вівчаренко. – Зводять цілі містечка, але шкіл, дитсадків там не будують, а місто мало би зобов’язувати будівельні компанії так робити. Інше питання: головним джерелом наповнення бюджету мало б бути виробництво. А що бачимо натомість: на колишніх виробничих площах міста вже стоять житлові багатоповерхівки. То звідки місто матиме в бюджеті кошти на розвиток? Тим-то не дивно, що в міськраді вирішили взяти позику в пів мільярда. Місто нібито розвивається, росте за рахунок житлового будівництва, потребує розширення територій під забудову, а де мають працювати ті люди, які вселятимуться в новобудови?.. Виїжджатимуть на заробітки за кордон?».