Понад три тижні тому муніципалітети, які мають кошти на рахунках і виконують вимоги постанови КМУ №590, зіткнулися з блокуванням частини видатків. Голови прикарпатських громад говорять про те, що під загрозою опинилися не «бруківка і фонтани», а цілком базові речі: паливо для комунальної техніки й генераторів, ремонт тепломереж, захист критичної інфраструктури, закупівля обладнання та матеріалів, утримання водоканалів, лікарень і комунальних підприємств. Особливо гостро проблема постає напередодні опалювального сезону та нового зимового періоду. Поки громади готують котельні, захищають енергетичні об’єкти й намагаються забезпечити безперебійну роботу критичних служб, на казначейських рахунках зависають кошти на вже виконані роботи та необхідні закупівлі ("Юрій Стефанчук: Уряд перетворює громади на своїх безвідсоткових донорів").

– Сьогодні казначейство блокує майже всі платежі органів місцевого самоврядування. Ми розуміємо, що держава має фінансові проблеми, однак вважаємо, що насамперед треба проводити видатки, від яких безпосередньо залежить готовність громад до надзвичайно складної зими.

Ідеться про підготовку теплового господарства, закупівлю необхідного обладнання для захисту критичної інфраструктури, виплату зарплат працівникам комунальної сфери, оплату комунальних послуг та обслуговування банківських кредитів. Тим більше, що громади й далі отримують податки і мають кошти на своїх рахунках.

Тому незрозумілим є рішення фактично заблокувати майже всі видатки місцевих бюджетів. Така ситуація підриває підготовку до зими і створює додаткові ризики для стабільної роботи критичної інфраструктури.

Саме тому звернення Асоціації міст України до уряду з вимогою розблокувати платежі є надзвичайно важливим. Ми розуміємо складне становище держави, але видатки, від яких залежить життєзабезпечення громад і підготовка до зими, мають проводитися без затримок.

– З 9 вересня 2026 року громади, які мають кошти на рахунках і дотримуються вимог постанови КМУ №590, фактично обмежені в можливості здійснювати частину необхідних платежів.

Для Калуської громади це означає, що частину робіт, запланованих на цей рік у межах комплексних планів стійкості, не буде виконано, хоча вони спрямовані на безпеку та стабільну роботу критичної інфраструктури.

Обмеження стосуються не лише великих проєктів, а й щоденного утримання громади – кладовищ, зелених зон, мереж зовнішнього освітлення та ін.

Комунальні підприємства, маючи працівників і кошти на заробітну плату, не зможуть придбати паливно-мастильні матеріали, оплатити запчастини, матеріали та послуги, виїжджати на роботи й обслуговувати техніку. Це безпосередньо впливатиме на прибирання вулиць і скверів, утримання територій та виконання інших робіт із благоустрою.

Під загрозою також опиняються роботи з утримання житлового фонду, капітальні ремонти ліфтів і каналізаційних мереж у будинках.

Обмеження можуть позначитися на підготовці до опалювального сезону, ремонті та обслуговуванні мереж тепло-, водо-, електро- і газопостачання та водовідведення.

Окрім цього, в сфері освіти й медицини це може стосуватися окремих послуг, зокрема, окремих питань харчування, медичних оглядів, оплати деяких послуг лікарів, повірки та експертизи засобів обліку й медичного обладнання.

У результаті виникає парадоксальна ситуація: кошти в громади є, потреба в роботах є, але провести оплату за необхідні матеріали чи послуги неможливо.

Вважаю, що механізм проведення платежів має враховувати реальні потреби громад, адже стабільна робота критичної інфраструктури та комунальних служб є невід’ємною складовою стійкості держави в умовах війни.

– Заблокування руху коштів на казначейському рахунку Богородчанської громади, звичайно, кардинально негативно позначилося на її житті. Уже фактично три тижні не проходять жодні платежі, крім зарплат і окремих захищених видатків. Наведу простий приклад: тільки в нашій громаді сьогодні на черзі на проплату стоїть близько 7,5 мільйона гривень. Більшість цих коштів якраз належить до видатків, передбачених постановою №590, тобто тих, які завжди були серед пріоритетних.

Найбільше дивує те, що не проходять навіть платежі за субвенційними коштами, передбаченими на підтримку військових частин ЗСУ. Такого ніколи не було.

Не проходить оплата пального для шкільних автобусів, для техніки наших комунальних підприємств. А це буквально питання резерву на день-два. Йдеться також про придбання пального для роботи резервних генераторів наших комунальних підприємств та інших установ.

Окреме питання – фінансування робіт із захисту критичної інфраструктури громади. Уряд визначив це як пріоритет: підготовка до зими, захист об’єктів і так далі. Ми включилися в цю роботу, але саме в найбільш відповідальний момент зупинилася проплата коштів.

Ми розуміємо об’єктивні показники й обставини. Якщо справді йдеться про серйозну фінансову кризу в державі і значною мірою ситуація залежить від зовнішньої фінансової допомоги, а вона, своєю чергою, – від ухвалення Верховною Радою відповідних рішень і зобов’язань, то нам дуже важко зрозуміти такі підходи. Тим більше, що парламент надовго йде на канікули.

У підсумку виходить, що тими, на кому це найбільше позначиться, стають органи місцевого самоврядування. Складається враження, що центральна влада, не маючи достатнього фінансового ресурсу, використовує кошти, які є в місцевому самоврядуванні, щоб вирішувати проблеми державного рівня.

Ми все розуміємо. Тому, напевно, давно вже назріло і навіть перезріло питання чіткого розподілу повноважень та сфер відповідальності. Бо в цьому разі, на мою думку, це не зовсім чесно щодо органів місцевого самоврядування.

Крім того, у своїй комунікації центральна влада часто наголошує: мовляв, ми призупинили роботи, спрямовані на благоустрій – бруківку, фонтани, парки й так далі. Але це, м’яко кажучи, дуже далеко від істини.

Ключові видатки – це зовсім не бруківка і не благоустрій. Ключові видатки – це ті, про які я вже говорив, від яких залежить життєдіяльність кожної громади.

Я сказав, що в нашій громаді на черзі близько 7,5 мільйона гривень. Але, думаю, у більших міських громадах – це суми, які вимірюються десятками і сотнями мільйонів гривень. І це справді загрожує дуже серйозними наслідками, особливо напередодні такого складного опалювального сезону, в який ми лише збираємося входити.

– Сьогодні для нас першочергове завдання – забезпечити стійкість нашої громади. Насамперед ідеться не про капітальні видатки, а про ті витрати, які безпосередньо впливають на підготовку до опалювального сезону. Це завершення робіт зі встановлення та заміни котлів, закупівля дров, палива та інших необхідних матеріалів. Ми маємо вчасно завершити ці процеси, щоб із 1 листопада розпочати опалювальний сезон.

Так само це стосується енергетичної стійкості закладів освіти, медицини, соціальної сфери, шелтерів та інших критично важливих об’єктів. Десь потрібно встановити котел, замінити трубу чи засувку, завершити роботи на тепломережах. Частину таких робіт ми вже виконали, але тепер не можемо вчасно розрахуватися з підрядниками.

Друге важливе питання – реалізація плану стійкості громади. Упродовж року, особливо влітку та на початку осені, ми власним коштом облаштовували захист для об’єктів критичної енергетичної інфраструктури. Сьогодні потрібно розрахуватися з підрядниками й завершити заплановані роботи. Без цього ми не зможемо повною мірою забезпечити захист таких об’єктів, як водоканали, лікарні, очисні споруди та ін.

Є й цілком базові видатки, без яких громада просто не може нормально функціонувати. Наприклад, поховання, транспортні та комунальні послуги, утримання територій. Комунальна техніка щодня має виїжджати на маршрути, забезпечувати санітарний стан і благоустрій. Але через відсутність платежів постачальники нафтопродуктів відмовляються виконувати договори: підприємці виграють тендери, але не хочуть поставляти пальне, оскільки не отримують оплату.

Ми вже змушені скорочувати кількість бригад, тому що просто немає чим заправляти техніку. І це стосується не лише пального. Є питання вуличного освітлення, закупівлі медикаментів та інших витрат, які забезпечують щоденну життєдіяльність громади.

Тому ситуація на сьогодні критична, хоча поки що контрольована. Але з кожним днем і кожним тижнем вона буде ускладнюватися, якщо платежі не розблокують.

При цьому хочу наголосити: ми прекрасно усвідомлюємо, що про капітальні видатки зараз говорити майже не доводиться. Сьогодні йдеться про захищені статті бюджету – про ті платежі, які мають забезпечувати не розвиток, а базову стійкість громади: охорону здоров’я, житлово-комунальну сферу, підготовку до опалювального сезону, енергетичну безпеку та безперебійне надання найважливіших послуг людям.

Коли не проходять навіть такі платежі, під загрозою опиняється вже не розвиток громади, а її нормальне функціонування.

– Для місцевих бюджетів по всій країні фактично заблокували можливість здійснювати видатки, окрім суворо обмеженого переліку захищених статей: заробітних плат, соціальних виплат, харчування дітей у закладах освіти та комунальних платежів.

Як міський голова, я цілком розумію реалії війни та необхідність жорсткого розставлення пріоритетів щодо видатків на рівні держави. Проте важливо бачити цілісну картину: спочатку у місцевого самоврядування вилучили вагомі джерела надходжень, зокрема ПДФО від військовослужбовців та правоохоронців. А тепер, за цієї ж ситуації, громадам фактично забороняють розпоряджатися тими ресурсами, які вони чесно заробляють і акумулюють самі.

Зараз триває найвідповідальніший період – активна підготовка до важкої зими, інфраструктурних викликів та можливих надзвичайних ситуацій. Щоб забезпечити стабільну роботу критичної сфери, ремонт мереж, закупівлю резервного обладнання та реагування на форс-мажори, потрібні фінансові операції. Але саме ці видатки наразі заблоковано.

Загалом блокування використання громадами їхніх же грошей – це дуже погана історія. Місцеве самоврядування тримає тил і щодня оперативно вирішує тисячі життєво важливих питань жителів. Позбавляти нас інструментів для цієї роботи саме зараз – це ризик для життєдіяльності всієї громади. Розраховуємо на швидке врегулювання цього питання та повернення здорового глузду в управління фінансами на місцях.