Антициклон, що встановився над регіоном у кінці червня, приніс хвилю екстремальної африканської спеки — без опадів і з нічними температурами, які не опускаються нижче 18 градусів.

Спека триває вже чотири дні

За даними метеорологічних спостережень, на території Галицького національного природного парку вже четвертий день поспіль тримається екстремальна спека: вдень повітря прогрівається до +36°C, а вночі температура не опускається нижче +18°C.

Причина аномалії — поширення жаркого повітря з північних районів Африки через південну та центральну Європу на територію України. Фахівці попереджають, що поточні показники можуть перевищити абсолютний температурний максимум для Галича, який тримався з 1946 року.

Тенденція останніх років

Метеорологи звертають увагу, що цей випадок не є винятковим — упродовж останніх років в регіоні фіксують дедалі більше випадків перевищення багаторічних температурних норм. За оцінками фахівців, це один із виражених проявів кліматичних змін, які супроводжуються зростанням частоти та інтенсивності температурних аномалій.

Наслідки для природи

Найбільш відчутним наслідком аномальної спеки фахівці називають порушення водного балансу. Високі температури прискорюють випаровування вологи з ґрунту, знижують рівень поверхневих вод і призводять до пересихання малих водотоків — це загрожує локальними посухами та погіршенням умов для водних екосистем.

Постраждати може і рослинний покрив: дефіцит вологи в поєднанні зі спекою пригнічує ріст рослин, що особливо небезпечно для молодих насаджень, лучних екосистем та сільськогосподарських угідь. Це може негативно позначитися на врожаї.

Лісові масиви Прикарпаття також перебувають під підвищеним природним стресом — спека послаблює стійкість дерев до хвороб і шкідників, що в перспективі може вплинути на біорізноманіття природоохоронних територій.

Що далі

У Галицькому НПП наголошують: аномальна спека — не просто короткочасне погодне явище, а прояв ширших кліматичних трансформацій, наслідки яких зачіпають природну, економічну та соціальну сфери регіону. Серед пріоритетів — розвиток системи кліматичного моніторингу, впровадження адаптаційних заходів у природокористуванні, водному менеджменті та сталому розвитку туризму.