Манолій Піцуряк: Перетворення закладів охорони здоров’я в комунальні некомерційні підприємства – це шлях до банкрутства

Невчасна і не в повному обсязі виплата зарплати медпрацівникам уже третій рік поспіль є «притчею во язицех» на засіданнях депутатської комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, яка ініціює розгляд цього резонансного питання і на сесіях обласної ради. Напередодні 17-ї сесії обласної ради його знову розглянули на засіданні її профільної комісії.

41 млн. боргу може «впасти» й до «мінус» 130 млн.

Справді, хоч минуло лише чотири місяці 2019-го, не можуть не викликати тривоги накопичені з кінця минулого року зарплатні борги перед прикарпатськими медиками. На 1 травня їм найбільше винні в міських лікувальних закладах Івано-Франківська – 15,84 млн. грн., у закладах Коломийського району – 3,98 млн., Надвірнянського – 3,97 млн., Косівського – майже 3,3 млн., Богородчанського – 2,76 млн., Тлумацького – 2,539 млн. А загалом, як свідчить надана комісії департаментом фінансів ОДА інформація, заборгованість перед працівниками установ, що їх фінансують із бюджетів районних, міських та ОТГ, становить майже 41 млн. грн.

І вона з кожним місяцем наростатиме, як лавина. А до кінця року, відповідно до розрахунків, які озвучив на засіданні комісії директор департаменту охорони здоров’я ОДА Микола Стовбан, очікується незабезпеченість коштами на оплату праці медиків області в сумі понад 130 млн. грн., вона становитиме по районах в середньому два місячні фонди зарплати. Чільник профільного структурного підрозділу ОДА висловив подив, чому з початку року в медичних закладах м. Івано-Франківська виник такий великий зарплатний борг перед їхніми працівниками, хоча за цей час міський бюджет перевиконано на 67 млн. грн. М. Стовбан також зазначив, що ті заклади, які безпосередньо підпорядковані їхньому департаменту і належать до комунальної власності облради, повною мірою отримують з обласного бюджету кошти на зарплату своїм працівникам.

За словами заступника директора департаменту фінансів ОДА Ганни Качур, яка доповідала на засіданні комісії про стан виплати зарплати працівникам охорони здоров’я області, для виходу із цієї ситуації облдержадміністрація націлює керівників органів влади на місцях та й самих медзакладів вживати заходів на оптимізацію їх мережі та ліжкового фонду, економію бюджетних видатків. Утім, не в усіх районах і містах обласного значення влада відповідально підходить до використання можливостей зменшити борги перед медиками. Скажімо, з цією метою районні ради спрямували з обсягу вільних залишків у місцевих бюджетах, який склався в області на початок травня в сумі 134 млн. грн., лише дев’ять мільйонів, а з обсягу перевиконання місцевих бюджетів за чотири місяці року в сумі 201 млн. – лише шість.

Голова постійної комісії облради головний лікар Солотвинської лікарні Манолій Піцуряк бачить корінь проблеми, з якою вже не перший рік стикаються заклади, підпорядковані органам влади районів, міст і ОТГ, в недостатньому для оплати праці медиків розмірі медичної субвенції із Держбюджету, а можливості доповнити ці кошти грошима місцевих бюджетів часто обмежені:

– Скільки б ми не оптимізували, навіть якщо я скорочу в лікарні 50 ліжок, наступного року знову виникне зарплатна заборгованість перед працівниками, бо районові дадуть медичну субвенцію відповідно до наявної мережі лікувальних закладів і їхнього ліжкового фонду. Тому вже у травні наша депутатська комісія б’є тривогу: очевидно, проблеми з оплатою праці медиків, що дали про себе знати наразі в обласному центрі й окремих районах, будуть гостро відчутні уже в серпні, вересні у семи-восьми районах області. З другого боку, навряд чи варто втішатися тим, що впродовж року не знають такої напруженої ситуації з виплатою заробленого своїм працівникам в обласних закладах. Якщо дивитися на речі реально, то ці заклади стали, по суті, платними, де жодної послуги пацієнтам безплатно не надають. То питається: чи потрібна населенню така медицина?

Профільна комісія рекомендувала внести питання про стан виплати зарплати медикам до порядку денного 28-ї сесії облради. Пропонуватиме депутатському корпусу вкотре прийняти звернення до центральних органів влади з належно обґрунтованим, відповідно до реальної ситуації з виплатою зарплати працівникам галузі, проханням збільшити розмір медичної субвенції для області.

Понад чверть прикарпатців ще не уклали декларацій

Із січня медичні заклади первинного рівня працюють у нових умовах фінансування. А на початок року в області, як поінформував директор департаменту охорони здоров’я ОДА М. Стовбан, функціонувало 28 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 166 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 528 фельдшерсько-акушерських пунктів. Доповідаючи на засіданні комісії про реформування закладів цього рівня, він відзначив те, що наша область відповідно до постанови Кабміну отримає субвенцію із Державного бюджету: на здійснення заходів щодо розвитку системи охорони здоров’я в сільській місцевості – загалом 295,7 млн. грн., у т. ч. 116,7 млн. на будівництво нових амбулаторій (їх у селах збудують 26, із них 14 – у гірській місцевості), 22,5 млн. – на закупівлю автотранспорту для них. Також за кошти державної субвенції в сумі 10,5 млн. грн. розпочато закупівлю автомобілів для нових і чинних амбулаторій і придбано вже 20 машин, а всього заплановано закупити їх до півсотні. Також буде спрямовано кошти державних субвенцій на дооснащення чинних 164 амбулаторій обладнанням для телемедицини.

Як один із промовистих показників реформування первинної ланки медицини М. Стовбан навів такі дані. На Прикарпатті вже уклали декларації про вибір лікаря понад мільйон жителів – 73% від загальної кількості населення області. За цим показником Івано-Франківщина посідає 11-те місце серед регіонів України. На одного лікаря припадає в середньому 854 декларації.

Утім, як ішлося на засіданні комісії, ще багато належить зробити для поліпшення матеріально-технічної бази закладів первинного рівня. Скажімо, бракує в них сучасних комп’ютерів, які відповідають вимогам щодо оформлення декларацій і дають можливість повноцінно наповнювати ними медичні інформаційні системи: за потреби 675 одиниць комп’ютерної техніки є 586. Доступ до широкосмугової мережі Інтернету забезпечено в сільській місцевості лише на 63%, а в містах – на 97%. Заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, наразі забезпечені типовим оснащенням та обладнанням лише на 60-65% від потреби.

Або ж така проблема. Із місцевих бюджетів не виділяють або вкрай мало виділяють коштів для відшкодування вартості безоплатних рецептів на ліки для осіб певних категорій, як це рекомендовано постановами Кабміну. За словами М. Піцуряка, від закладів «первинки» пацієнти в районах – скажімо, онкохворі – взагалі не можуть отримати безоплатні рецепти, а їх «погашають» заклади вторинного рівня своїми коштами. Водночас не можна не погодитися з резонним зауваженням голови комісії: якщо держава виступила з такою ініціативою, то мала б і виділяти на це потрібні суми коштів, а не перекладати фінансування безоплатних рецептів на місцеві органи влади. Що ж до запроваджених електронних рецептів за урядовою програмою «Доступні ліки», то цим фактично не можуть скористатися жителі віддалених сіл. Раніше було простіше: пацієнт давав паперовий рецепт родичу, і той у місті міг отримати ліки в аптеці. На сьогодні лише поодинокі аптеки уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про відшкодування їм вартості медикаментів через електронну систему охорони здоров’я, тож хай би на перехідний період діяли і паперові рецепти. Не відрегульовано належно у фінансовому плані й питання закупівлі послуг закладами первинної ланки у закладах «вторинки».

За вимогою НСЗУ, заклади «первинки» мають забезпечувати пацієнтам доступ до надання медичних послуг і у вихідні та святкові дні. Проте в нашій області жоден із них ще не реалізував цієї вимоги – шляхом відкриття кабінету чергового лікаря та медсестри або в якійсь іншій формі.

Коли камінь спотикання – у правовій площині…

Перші 49 закладів первинного і вторинного рівнів із 794 прикарпатських закладів охорони здоров’я реорганізовано в комунальні некомерційні підприємства (КНП), і це дало їм можливість укласти договори з НСЗУ і через неї отримувати кошти на своє утримання. Тепер настає черговий етап медичної реформи – йдеться про перетворення в КНП і закладів третинного рівня з тим, щоб вони могли вчасно, до 30 вересня ц. р., подати заяву для укладення договору з НСЗУ і приєднатися до програми державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, передбачених відповідним законом. Це необхідна умова для фінансування їх починаючи з 1 січня 2020 р. Тож на порядку денному засідання постійної комісії одним із головних було питання про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) комунальних закладів охорони здоров’я Івано-Франківської обласної ради. Воно водночас викликало бурхливу дискусію. Бо, з одного боку, встановлені для проведення відповідного етапу трансформації системи охорони здоров’я терміни «підганяли» членів комісії проголосувати за запропонований профільним департаментом ОДА проект рішення з цього питання і рекомендувати його для розгляду на наступній сесії обласної ради, а з другого – це той випадок, коли потрібно пам’ятати про мудру, перевірену життям настанову-засторогу: «поспішай повільно». Здавалося б, нема нічого простішого, ніж вказати в проекті рішення, що конкретні обласні комунальні медзаклади реорганізовують у КНП і що кожен із з них, як-от обласна клінічна лікарня чи обласний клінічний кардіологічний центр, є правонаступником майна, прав та обов’язків цього закладу. Однак управління об’єктами спільної власності територіальних громад області і відділ правової та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради не погодили проекту цього рішення, вважаючи, що він суперечить частині 4 ст. 104 Цивільного кодексу України. Начальник управління Василь Даниш на засіданні комісії сказав:

– Ми проконсультувалися з реєстраційною службою, яка має зареєструвати реорганізований заклад, бо вже зіткнулися з проблемою перетворення комунальних друкованих ЗМІ – редакцій газети «Галичина» й журналу «Дзвіночок», що як юридичні особи теж мають статус комунальних установ. Є юридичні моменти, що наразі унеможливлюють їхню перереєстрацію, інакше кажучи, рішення обласної ради в тому вигляді, як пропонує його проект, не матиме юридичної сили для реєстратора.

Зазначимо, що натомість юридичний департамент ОДА зауважень до підготовленого департаментом охорони здоров’я проекту рішення не мав. Зрештою, переважили аргументи тих, хто ратував за розгляд цього питання на сесії облради 17 травня, бо інакше обласні спеціалізовані заклади медичної допомоги у 2020 році можуть залишитися без фінансування.

Уже під час засідання профільний департамент ОДА подав на розгляд комісії ще один проект рішення – про припинення комунальних закладів «Івано-Франківський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та «Івано-Франківська міська станція швидкої медичної допомоги» з тим, щоб її приєднати до майбутнього КНП «Івано-Франківський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». І за нього так само проголосували п’ять членів депутатської комісії, крім одного – її голови, котрий, виходить, не зумів переконати колег у правомірності своєї позиції в розглянутому питанні. Погодьтеся, ситуація дещо дивна, як на сторонній погляд. Тож на моє прохання Манолій Піцуряк прокоментував її одразу після засідання комісії:

– На моє переконання, комісії не потрібно було поспішати з прийняттям проектів рішень щодо реорганізації обласних комунальних медзакладів з тієї причини, що обрано нового Президента держави, зміниться керівництво Кабміну і МОЗ, а через кілька місяців – і вся Верховна Рада, тож ніхто ще не знає, якими будуть їхні погляди на медичну реформу. Може, вони виступатимуть за її скасування і запровадження в Україні системи державного медичного страхування? Вважаю, що перетворення закладів охорони здоров’я в комунальні некомерційні підприємства – це шлях до їхнього банкрутства й ліквідації і перший крок до приватизації. Зрештою, на базі Полтавської області нині реалізують пілотний проект з медичної реформи, результатів якого, думаю, варто було би дочекатися, аби чітко уявляти, в якому напрямі їй рухатись далі. Проте комісія з певними колізіями, але таки підтримала проект рішення з далеко непростого питання в тому вигляді, як запропонував департамент охорони здоров’я ОДА ...

Проект рішення про перетворення двох комунальних закладів – обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф та Івано-Франківської міської станції швидкої медичної допомоги з тим, щоб її приєднати до майбутнього КНП «Івано-Франківський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», – розглянуто без керівника цієї станції чи інших представників її колективу. Мені випадало зустрічатись із працівниками станції і я пересвідчився, що цей колектив може мати, як і міська влада, населення міста, свою думку щодо того, чи їм залишатися й далі окремим закладом, чи входити до структури центру. Над цим треба було добре помізкувати тим, хто готував обидва проекти рішень. Отож під час голосування я залишився в меншості не через якусь свою примху чи амбіції. На мою думку, прийняття комісією цих проектів рішень для внесення їх до порядку денного сесії облради було поспішним і може потягти за собою негативні наслідки – як для самих колективів медзакладів, так і для жителів області, яких вони обслуговують…

Заслужений журналіст України, спеціальний кореспондент газети "Галичина"