Верховна Рада знову пішла на канікули. Точніше, з огляду на те, що значна кількість народних депутатів хворіє на коронавірус, до 15 лютого наші обранці, як самі вирішили, працюватимуть у комітетах. Але це – за офіційною версією. Насправді ж, як припускають-стверджують вітчизняні політичні експерти, причина такого кроку в тім, що парламентська монобільшість стає неспроможною ухвалювати рішення.
Свідченням того, приміром, є події у ВР минулого сесійного четверга – традиційного дня голосування в її стінах. Нагадаємо, що Рада тоді не змогла задовольнити бажання голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка піти у відставку, забракло голосів за два законопроєкти (ЗП) про бджільництво, їх відправили на доопрацювання, натомість затвердили календарний план роботи після «ковідної» перерви. Звісно, депутати підтримали кілька ЗП, які стосуються, зокрема, соціального захисту ветеранів війни і використання зброї військовослужбовцями територіальної оборони. Але голосували за них лише 198 «слуг» із 242 членів фракції. Решта ж того дня з якихось причин була відсутня.
Найбільш радикальні фахівці з політаналізу переконані, що таку мляву законодавчу діяльність саме фракції «слуг» як головної сили монобільшості, не можна пояснити лише традиційною недисциплінованістю нардепів. Річ у тім, кажуть вони, що «слуги» опинились у стані напіврозпаду. Й головно через проблеми з так званим «конвертним» фінансуванням депутатів монобільшості (їм нібито вже місяць затримують ці виплати).
Що такі твердження мають під собою відповідне підгрунтя, свідчать ще торішні (жовтневі) заяви НАБУ про надходження до відомства більше десятка заяв за фактами регулярних неофіційних виплат народним депутатам. Правда, як просувається це розслідування, наразі невідомо. Але поведінка «більшовиків» минулого сесійного тижня справді наштовхує на погані підозри.
Утім, байдужість багатьох «слуг» до законотворчості, точніше, до виконання своїх безпосередніх обов’язків, пояснюють і їхньою нібито впевненістю, що в наступному складі парламенті їх уже не буде. Власне, якщо на чергових виборах до ВР, які мають відбутися вже у жовтні наступного року, знову не повернуть «мажоритарку», а на таку можливість нещодавно натякав на публіку сам керівник фракції «слуг» Давид Арахамія, то потрапити до прохідної частини списку нинішньої партії влади стане неймовірно складно. Тому деякі «слуги» поглядають у бік інших політпроєктів, завдяки яким можуть потрапити до наступної Ради. І це при тому, що до виборів ще майже два роки. Та хоч як, а тим користуються окремі групи впливу, мета яких якщо не розвалити монобільшість, то зробити її утримання дуже клопітким і витратним задоволенням для Банкової…
Загалом в українському інформаційному просторі з приводу діяльності теперішнього складу найвищого законодавчого органу в державі вже давно пульсує, сказати би, двоєдина тема: монобільшість існує лише на папері, тому потрібні дострокові вибори або ж широка коаліція в парламенті з цілковитим перезавантаженням уряду. Проте ймовірність розпуску парламенту і дострокових виборів нині мала. Розігнати ВР може лише Президент, але для цього потрібна відповідна причина. І нею й могло би стати юридичне припинення діяльності нинішньої більшості. Простіше кажучи, якщо фракція «слуг» втратить 17 нардепів, тоді залишиться 225 і більшість зникне.
Але все-таки її передчасний кінець, незважаючи на всі внутрішньокланові негаразди в ній, є досить сумнівним сценарієм. Адже її фінансове підживлення, попри тимчасові труднощі, незабаром відновиться. Малоймовірні й дострокові парламентські вибори, навіть якщо, скажімо, навесні вимагати їх почне вулиця, – коли, наприклад, «слуги» провалять обіцяне послаблення ФОП, або ж влада піде на поступки Росії щодо Донбасу.
Зрештою, опонентам В. Зеленського вони наразі й не потрібні, бо його особистий рейтинг залишається ще досить високим, і на ньому він би спромігся ще цього року провести до парламенту досить численну фракцію.
А ось перспектива появи нової коаліції виглядає значно реалістичнішою. Фракція «слуг» і надалі зберігатиме формально необхідну чисельність, але користі від цього мало, якщо законодавча діяльність зав’язне. Варіант виходу із ситуації запропонувала Юлія Тимошенко. Як писала «Галичина» в минулому випуску газети, вона офіційно звернулася до гаранта із закликом створити «уряд національної єдності». Себе у прем’єри вона вже не пропонувала, але мало хто сумнівається, що підтекст тієї заяви саме такий. Відповіді Тимошенко поки що не отримала. Звісно, бачити її в уряді на Банковій не хочуть. І створювати коаліційний Кабмін – теж. Проте час нині працює проти влади та її рейтингів, тому лідерка «Батьківщини» сподівається дочекатися моменту й розіграти «золоту акцію». Вона вже показала, як це працює: без 14 голосів «Батьківщини» не було б і «ковідних» вакацій парламенту.
Тому можна припускати, що пауза в сесійних засіданнях необхідна і Офісові Президента, й політичним силам, які готові до взаємовигідних перемовин і угод щодо переформатування в парламенті й уряді.
