Енергетичний фронт російсько-української війни вийшов на нову витоку ескалації. На тлі однієї з наймасштабніших атак українських безпілотників на столицю РФ, яка призвела до пожежі на Московському нафтопереробному заводі у Капотні, відбулася чергова гучна телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським.

Головний аспект переговорів виявився не лише дипломатичним, а й економічним: Вашингтон знову закликав Київ утриматися від ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Палаюча Капотна: масштабний удар по серцю російського паливного ринку

У ніч на 20 вересня Сили оборони України завдали масованого удару дронами-камікадзе по критичних об'єктах у Московській області. Основною ціллю став НПЗ «Газпромнефть – Московский НПЗ», розташований у районі Капотна — всього за 16 кілометрів від Кремля. За даними місцевих джерел та міжнародних аналітиків, унаслідок влучань на території заводу спалахнула масштабна пожежа, внаслідок чого було пошкоджено установки первинної переробки нафти. В аеропортах московського авіавузла було скасовано або затримано понад 400 рейсових вильотів, а місцева влада була змушена визнати влучання по промисловій зоні.

Московський НПЗ є ключовим постачальником пального для столичного регіону РФ, забезпечуючи понад 40% потреби Москви в бензині та дизельному пальному. Повторне успішне ураження цього об'єкта не лише завдає іміджевого удару по російській ППО, але й поглиблює дефіцит нафтопродуктів у європейській частині Росії, змушуючи Кремль обмежувати експорт пального для внутрішніх потреб.

«Дизельна» дипломатія: що Трамп сказав Зеленському

Удари по російських НПЗ викликають дедалі більше занепокоєння у Білому домі. За даними авторитетних видань (зокрема Axios), під час останньої телефонної розмови Дональд Трамп декілька разів наполегливо закликав Володимира Зеленського припинити атаки на об'єкти нафтової промисловості РФ.

Ключовим аргументом американського президента стало слово «дизель». Трамп пов'язує українську кампанію проти російських НПЗ із загрозою глобальної енергетичної кризи та зростанням цін на пальне у США, де вартість дизелю на АЗС перетнула позначку в $6 за галон.

«Містер Зеленський має зупинити знищення виробництва дизельного пального в Росії. Є безліч інших цілей. Не бийте по дизелю, це завдає шкоди всьому світу», — зазначив Трамп у публічних коментарях журналістам.

Вашингтон побоюється, що виведення з ладу значної частини російських потужностей (а за даними Reuters, у вересні скоротили випуск або зупинилися близько половини найбільших дизельних НПЗ Росії) у поєднанні з нестабільністю на Близькому Сході може спричинити «паливний шок» для світової економіки.

Позиція Києва: військова логіка проти глобальної економіки

Офіційний Київ відстоює власну прагматичну позицію:

• Позбавлення ресурсу окупаційної армії: Нафтопродукти є безпосереднім паливом для російської військової техніки (танків, вантажівок, бронемашин). Скорочення виробництва дизелю у РФ прямо впливає на логістичні можливості ворога на фронті.
• Підрив воєнної економіки: Нафтогазові доходи залишаються головним джерелом фінансування російської агресії. Руйнування технологічних установок на НПЗ завдає збитків, які важко компенсувати в умовах західних санкцій.
• Симетрична відповідь: Україна наполягає на тому, що її дії є відповіддю на систематичні російські удари по українській енергосистемі та цивільній інфраструктурі.

За словами української сторони, переговори про припинення ударів по енергооб'єктах можливі лише на дзеркальній основі — якщо Росія повністю припинить обстрілювати українські ГЕС, ТЕС та елементи електромережі.

Підсумки та перспективи

Удар по НПЗ у Капотні довів, що українська програма далекобійних БПЛА здатна системно вражати стратегічні об'єкти в глибині території РФ. Проте ця стратегія створює суттєве дипломатичне напруження у відносинах із партнерами. Очікується, що тема енергетичних ударів та постачання систем ПВО стане однією з головних під час особистої зустрічі Зеленського та Трампа в Нью-Йорку в межах Генеральної Асамблеї ООН. Києву доведеться балансувати між військовою доцільністю знищення ворожого потенціалу та збереженням критично важливої підтримки з боку Білого дому.