23 вересня 2026 року. Близький Схід переживає чергову хвилю ескалації одразу на трьох напрямках: іранська Корпус вартових ісламської революції (КВІР) відкрито погрожує Сполученим Штатам розширенням театру бойових дій, хусити в Ємені завершують захоплення практично всього узбережжя Червоного моря, а Лондон уперше за роки прямо втягується у військову підтримку Саудівської Аравії.

Іран: "нова зброя, нові цілі, нова географія"

Речник КВІР Хосейн Мохеббі заявив, що "війна ще не закінчена", і попередив: у разі подальшої ескалації з боку США Тегеран задіє нові типи озброєння та завдаватиме ударів по цілях, яких раніше не торкався. За його словами, гвардія вже готова до затяжного конфлікту, а перелік потенційних об'єктів удару значно ширший за той, що використовувався дотепер.

Заява пролунала на тлі багатомісячного протистояння Ірану зі США та Ізраїлем, яке суттєво розширило географію бойових дій — ракети та дрони тепер загрожують не лише Ізраїлю, а й американським базам у Персидській затоці, а судноплавство в регіоні залишається під постійною загрозою. Тегеран також відмовляється розблоковувати повноцінний рух через Ормузьку протоку, доки США не задовольнять його вимоги.

Ємен: хусити виходять до Баб-ель-Мандебу

Паралельно різко загострився єменський фронт. Від початку вересня підтримувані Іраном хусити провели масштабний наступ уздовж узбережжя Червоного моря — на плато Тіхама — і послідовно захопили портове місто Моха, острів Перім у центрі Баб-ель-Мандебської протоки та архіпелаг Ханіш. Фактично рух узяв під контроль усе узбережжя, яке раніше утримували сили, лояльні до визнаного міжнародною спільнотою уряду Ємену.

Контроль над Баб-ель-Мандебом критично важливий: через цю протоку проходить помітна частка світового морського трафіку та значні обсяги нафти й нафтопродуктів. Тепер хусити намагаються розвинути успіх і відрізати урядові сили в центральних гірських районах провінції Таїз, захопивши ключові транспортні маршрути, що з'єднують території, підконтрольні саудівській коаліції. За оцінками аналітиків, утримання Таїза та Марібу стане вирішальним для подальшого перебігу конфлікту.

Хусити також завдали ударів безпосередньо по території Саудівської Аравії — ракетами й дронами були вражені міста Хаміс-Мушайт, Абха, Джізан і Наджран, постраждали десятки людей, пошкоджено об'єкти нафтової інфраструктури. Лідер угруповання Абдул-Малік аль-Хусі в телезверненні заявив, що вимоги руху зводяться до припинення "саудівської агресії" та зняття морської блокади, яку коаліція утримує вже близько десяти років.

Британія відправляє літак-заправник до Саудівської Аравії

У відповідь на прохання Ер-Ріяду про військову підтримку прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем погодився направити один літак-заправник RAF Voyager із бази Акротірі на Кіпрі для дозаправки саудівських винищувачів у повітрі. За словами Бернема, рішення ухвалено за рекомендацією міністра оборони Веса Стрітінга та міністра закордонних справ Еда Мілібенда.

Британська сторона наголошує, що місія має суто "оборонний" характер: заправка стосуватиметься лише саудівських літаків, які перехоплюють ракети та дрони хуситів, а не тих, що завдають ударів по території Ємену. Розгортання розраховане на кілька тижнів із можливістю перегляду. Сам Бернем пов'язав рішення з необхідністю захистити торговельні маршрути та стабільність цін для британських домогосподарств, зазначивши, що йдеться про захист інтересів Британії та регіону в умовах, коли Саудівська Аравія зазнає атак.

Це вже не перший крок Лондона в бік Ер-Ріяда цього року: раніше Британія розгорнула в Саудівській Аравії систему протиповітряної оборони Sky Sabre для захисту від іранських ракетних ударів. Водночас Сполучені Штати, які раніше самі бомбардували позиції хуситів, цього разу демонструють небажання втручатися у конфлікт напряму.

Що це означає для регіону

Одночасна ескалація на іранському та єменському напрямках і залучення Великої Британії створюють ризик подальшого розповзання конфлікту по всьому Близькому Сходу. Контроль хуситів над Баб-ель-Мандебом ставить під загрозу свободу судноплавства однією з найважливіших світових торговельних артерій, а погрози Тегерана "змінити географію війни" залишають відкритим питання, чи обмежиться протистояння регіональними рамками.