П'ятниця, 18 вересня, стала кінцем найгострішої за кілька десятиліть кризи всередині НАТО або її паузою. Вашингтон отримав те, що називає «постійним контролем» над безпекою острова. Копенгаген і Нуук кажуть, що суверенітет збережено. Обидві версії можуть бути правдивими одночасно, доки не опублікують текст.
Що оголошено
Дональд Трамп повідомив у Truth Social про угоду з Гренландією та Данією, яка, за його словами, дає США постійні повноваження у сфері безпеки острова, і пообіцяв негайно почати розбудову значної військової присутності. Він додав, що жоден противник США не зможе мати на острові базу, військову присутність чи робити чутливі інвестиції без письмової згоди Вашингтона, а сама угода не має терміну дії.
Данська сторона описує той самий документ іншими словами. Канцелярія прем'єрки Метте Фредеріксен заявила, що угоду підпишуть три уряди наступного тижня під час Генасамблеї ООН, але вона набуде чинності лише після рішень парламентів Данії та Гренландії. Фредеріксен наголосила, що документ визнає суверенітет і територіальну цілісність королівства та право гренландців на самовизначення. Прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен вітав угоду, сказавши, що вона зміцнює безпеку острова.
Що відомо про зміст
Тексту угоди немає, тому все нижче спирається на слова учасників.
За даними представника Держдепартаменту, який говорив анонімно, угода забороняє будь-які бази поза НАТО, обмежує інвестиції «противників» і гарантує, що Китай і Росія не матимуть на острові баз. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що документ «остаточно й повністю» знімає занепокоєння США щодо безпеки острова, а Гренландія назавжди залишиться частиною стратегічної оборонної зони Північної Америки.
Тобто це не купівля острова і не зміна його статусу, а інструмент виключення: США закріплюють право вето на присутність конкурентів і право розбудовувати власну інфраструктуру. Що саме означатиме «значна військова присутність», не пояснено.
Чому це не «нуль з нуля»
Американці на острові давно. Під час Другої світової війни Данія фактично надала США доступ до Гренландії. Угода 1951 року підтвердила право створювати оборонні зони, а 2004 року її оновили і включили до неї Гренландію як сторону. Нині США мають на острові єдину базу, Pituffik Space Base, тоді як за часів холодної війни їх було близько п'ятдесяти. Чинна угода вже дозволяє збільшувати контингент за умови попереднього повідомлення Данії та Гренландії.
Отже, нова домовленість, найімовірніше, більше стосується політичних гарантій і виключення суперників, ніж самої можливості приїхати. Проте цього висновку без тексту документа ніхто не може підтвердити.
Шлях до угоди
Після повернення до Білого дому Трамп кликав Данію продати острів і не виключав захоплення силою, хоч Данія є союзником США по НАТО. Восени 2025 року Нільсен відповів прямо: США острова не отримають, гренландці самі вирішують свою долю. Опитування показували, що майже всі гренландці проти входження до складу США, а антиамериканські демонстрації були серед найбільших в історії острова.
Пізніше Трамп заявляв про «рамкову» домовленість із генсеком НАТО Марком Рютте щодо Гренландії та Арктики, а джерело AFP повідомляло, що угоду 1951 року переглянуть, хоча передачі баз під суверенітет США не обговорювали. Нинішній документ виглядає підсумком цього процесу.
Хто виграє і чого коштуватиме ця перемога
Вашингтон може подати угоду як успіх і без анексії, яка неминуче зруйнувала б НАТО. Трамп, схоже, поки не повертається до територіальних вимог.
Данія зберігає суверенітет і закріплює формулу «одна країна, кілька рівнів безпеки», що ставить крапку в питанні продажу острова. Ціною стає поступка в безпековій сфері, до якої вона віддавна ставилася чутливо.
Гренландія отримує визнання своїх інтересів і право голосу, бо угоду мусить ратифікувати її парламент. Втім, «право самовизначення» на папері й реальна вага в переговорах із наддержавою не одне й те саме.
НАТО і Європа отримують зниження напруги між двома союзниками. Фредеріксен назвала угоду чудовою також для НАТО та Європи, бо вона зміцнює безпеку в Арктиці та Північній Атлантиці.
Що ще під питанням
Юридична сила формули «постійний контроль». Данія заперечує зміну суверенітету, тож головне питання в тексті: що саме означає «контроль» і хто вирішуватиме про нові бази.
Ратифікація. Парламенти Данії та Гренландії ще мають ухвалити рішення, а політична дискусія в Нууку обіцяє бути непростою.
Інвестиційні обмеження. Право вето США на «чутливі» вкладення може вдарити по видобутку корисних копалин, яким Гренландія розраховує фінансувати свою економічну самостійність. Меж поняття «чутливі» поки не окреслено.
Підпис. Церемонію очікують під час високого тижня Генасамблеї ООН, і до цього моменту все може змінитися.