Ще 30 липня цього року на сільських зборах жителі Мостища, як писала «Галичина» за 3 серпня у статті «А Мостище відрізало «Ні!»…», категорично виступили проти намірів керівництва Калуської міськради ТГ ввести до генплану міської громади будівництво на комунальних землях поблизу села нових міських очисних споруд на площі 1,4 га в урочищі «Мочарки» і міського кладовища на 15-гектарній ділянці в урочищі «Під копанкою».

Вони зробили це у присутності старости села Василя Булавинця, заступника голови Калуської міськради ТГ з питань діяльності виконавчих органів Богдана Білецького, керуючого справами виконавчого комітету Олега Савки та інших представників міської виконавчої влади, а також депутатів різних рівнів. Однак керівництво Калуської ТГ, як засвідчують подальші події, не відмовилося від намірів будувати очисні споруди і кладовище на землях комунальної власності міської громади поблизу Мостища навіть попри громадський спротив і соціальне збурення у селі. Але втілення в життя означених планів міська влада вже продовжила такими діями, якими їй, на мій погляд, і слід було починати реалізацію тих проєктів – передовсім ще у 2023 році, коли чиновники ухвалювали відповідні рішення.

А саме – з виваженого і конструктивного спілкування з громадою та належного експертного вивчення особливостей локацій майбутніх будмайданичків. Тоді як попередня спроба зробити мостищан німими споглядальниками подій у своїй громаді – поставити людей перед самим фактом такого будівництва на землях комунальної власності в їхньому старостинського округу – якраз і спровокувала соціальну напругу в селі. Бо відомо: як гукнеш – так і відгукнеться.

Нагадаємо, що місяць тому на загальних зборах села під головуванням чільниці ініціативної групи Ольги Вірсти їхні учасники одностайним голосуванням і протокольно заборонили: «внесення змін до Генерального плану щодо будівництва нових очисних споруд та міського кладовища на землях комунальної власності Калуської міської територіальної громади поблизу села Мостища», «калуському міському голові погоджувати, підписувати та виносити на розгляд сесії міської ради будь-які питання щодо будівництва нового кладовища та нових очисних споруд на землях комунальної власності Калуської міської територіальної громади поблизу села Мостища», а також «здійснення будь-яких подальших змін до Генерального плану, ініціатив щодо будівництва, розпорядження, продажу, передачі в оренду чи іншого використання майна, земель та інших ресурсів поблизу Мостища без попереднього погодження загальних зборів сільської громади».

Виглядає на те, що керівництво Калуської міськради ТГ після загальних зборів села Мостища 30 липня таки почуло громаду і дослухалося до думки людей – відтоді вже відбулися дві спільні наради представників міської влади та сільської громади. В наразі останній такій робочій зустрічі – 3 вересня, зініційованій головою Калуської міськради ТГ Андрієм Найдою, взяли участь староста Мостища В. Булавинець та члени ініціативної групи від села. Після наради мої співрозмовники відзначили, що з боку міської влади не було на них жодного адміністративного тиску, а, навпаки, вони відчули велике бажання керівництва міста дійти, образно кажучи, спільного знаменника з громадою – знайти шляхи вирішення важливих питань життєдіяльності ТГ.

– Під час першої зустрічі ми представили міській владі свої пропозиції і зауваження щодо того будівництва поблизу нашого села, – прокоментував перебіг спілкування Василь БУЛАВИНЕЦЬ. – А цього разу ми ще відповідальніше підготувалися, зокрема добре вивчили законодавчу базу, щоб наші аргументи і заперечення були не голослівними, а фахово обґрунтованими. Адже ми всі робимо спільну справу і живемо в одній громаді. Попередньо аргументовану позицію громади я виклав у листі до міського голови, а наші заперечення ми направили проєктантам майбутніх об’єктів.

Ми своєю позицією не вимагаємо чогось неймовірного і не вдаємося до демагогічних і огульних, як мовлять, заперечень задля заперечень, а лише наполягаємо на дотриманні українських законів. Наприклад, проєктанти пропонували в урочищі «Мочарки», де планується будівництво нового міського кладовища, збудувати дренажну систему чи провести меліорацію та осушити ділянку тощо. Але українське законодавство такі дії на площах, які мають ризики і потенційно можуть бути підтоплені чи затоплені, не дозволяє і заперечує, а тим більше – промислове чи комунальне будівництво.

Також проєктанти, пропонуючи ділянки для майбутніх об’єктів, не враховували можливі негативні наслідки з точки зору екологічної безпеки – вплив будівництва кладовища на стан грунтових вод після здачі його в експлуатацію, з огляду на нахил рельєфу ділянки у бік людських обійсть. Це стосується і кладовища, і очисних споруд. Адже цей рік показав, які можуть бути проблеми з водозабезпеченням і якістю води загалом у громадах. А на майбутньому новому кладовищі передбачають не менше тисячі поховань у міській громаді щороку. Але попри всі причини і аргументи, рішення доведеться ухвалювати на місці нам самим – і мені, й Андрієві Найді.

– Василю Томовичу, а що вирішили учасники вересневої в зустрічі на найближчу перспективу?

– Ми домовилися про створення незалежної екологічної комісії, яка й визначить об’єктивно і фахово, чи можливо зводити кладовище на земельній ділянці в урочищі «Мочарки», чи ні. А для будівництва очисних споруд влада має і альтернативні варіанти локацій. Також ще не відомо, хто очолить створену незалежну експертну комісію. Такий конструктивний перебіг спілкування нас тішить. Бо зустріч показала, що голова Калуської міськради Андрій Найда – справжній керівник, людина розумна, яка думає про громаду на багато кроків уперед порівняно з тими людьми, які керуються тільки своїми осібними інтересами. Ніхто зі сторін – ні громада Мостища, ні міська влада – не хоче конфронтації. Я сказав панові Андрію, що ідея будівництва кладовища на означеній ділянці в урочищі «Мочарки» від початку була хибною і не обдуманою, оскільки ймовірність екологічного лиха в селі експерти не досліджували. Ми шукали компроміс, і на нас не було жодного тиску збоку міської влади – навпаки, робота була плідною і продуктивною, а нарада відбулася у діловій атмосфері...

Словом, за період, що минув від збору громади Мостища 30 липня, ситуація в тій справі відчутно змінилася на краще, а градус соціальної напруги в селі не наростає. За нашими журналістськими джерелами, під час останньої зустрічі старости села та ініціативної групи жителів Мостища з міським головою Калуша Андрієм Найдою, іншими представниками міськради та розробниками документації щодо запланованого розміщення кладовища й очисних споруд представники сільської громади вже виступили не проти власне самої ідеї будівництва об’єктів, як місяць тому, а проти попередньо запропонованих проєктантами місць для їх розміщення.

Серед основних аргументів громадського заперечення – «можливе підтоплення території села, близькість до рік, питання ґрунтових вод, санітарно-захисних зон, а також потенційні екологічні та майнові ризики». Окремо учасники зустрічі торкнулись і актуальної проблеми якості ґрунтових вод, вважаючи їх торішнє дослідження не актуальним і вже застарілим через відчутні природні кліматичні зміни. Розробники проєкту запропонували провести незалежну експертизу, яка б визначила, чи допустиме розміщення об’єктів на означених територіях. Стало відомо, що міський голова Андрій Найда також повідомив учасників зустрічі, що в міськраді працюють і над пошуком альтернативної локації для спорудження очисних споруд.

За підсумками зустрічі учасники вирішили провести незалежну експертизу потенційних ділянок для будівництва, а відтак знову повернутися до розгляду питання спорудження кладовища і очисних споруд на землях комунальної власності Калуської міської ради ТГ Мостищенського старостинського округу.

Про розвиток подій далі розповімо в одному із наступних випусків «Галичини».