Почну з конкретного випадку. Мій знайомий якось о 12-й годині ночі йшов містом зі своєю дружиною. Раптом на одній безлюдній вулиці з темряви назустріч виринули двоє молодиків, явно напідпитку. Вони викинули цигарки і пішли напереріз явно не з добрими намірами.

– У тій ситуації вирішувати питання фразами, мовляв, що вам, хлопці, треба, не було ні часу, ні сенсу. Тому мовчки витягнув свій «травмат», загнав патрон у патронник і готовий уже був натиснути на гачок. Та лязкіт затвора, вочевидь, отверезив зловмисників і вони просто пішли далі, – розповідає чоловік. – Не знаю, що було б, якби не мав при собі пістолета. Річ у тім, що ми з дружиною не просто прогулювалися. Нам зателефонували, що померла її бабуся, котру вона дуже любила. У дружини був стрес. І тут ось таке «рандеву». Нічого доброго воно не обіцяло, навіть якби закінчилося не бійкою, в якій я явно б не вистояв проти двох молодших і фізично сильніших зловмисників, а лише словесними «розбірками». Якби звернувся до міліції, то чи розшукали би зловмисників і чи покарали б?»

До речі, така ситуація, коли до людей пристають п’яні молодики, не є нестандартною. І як себе захистити в такому разі? Колись винахідник револьвера марки «кольт», промовив сакраментальну фразу, що його витвір урівняв у правах усіх. Тобто фізично слабша особа могла протистояти сильнішому суперникові. Той, своєю чергою, мав можливість подумати, чи варто застосувати силу, коли є перспектива отримати кулю в голову. Але це в Америці, а не в Україні.

У цьому питанні ми відстаємо не тільки від Америки, а й від інших, у тому числі сусідніх, країн, наприклад, Молдови. Щодо права на володіння зброєю, на перший погляд, проблем тут немає. Кожна адекватна людина може придбати гладкоствольну рушницю, а то й нарізну зброю. І коли до квартири чи будинку вдираються зловмисники, та зброя може врятувати. Але ж вулицею не ходитимеш із «вінчестером». Отож повертаємося до того, з чого почали, – права володіння для самозахисту короткоствольною зброєю. Йдеться, зокрема, про можливість мати спецзасіб для стрільби кулями травматичної дії. Хоча ст. 27 Конституції України гарантує кожному право захищати життя і здоров’я свої та інших людей від протиправних посягань, на практиці це непросто. Лише певні категорії громадян можуть отримати такий дозвіл. Тим часом в Україні дуже багато зброї. Отож виходить, що законослухняні громадяни порівняно з правопорушниками перебувають у невигідному становищі. Попри намагання різних громадських організацій, зокрема Української асоціації власників зброї, узаконити право наших громадян на володіння короткоствольною зброєю (навіть була відповідна петиція), питання не вирішено. Наразі ми залишаємося єдиною державою в Європі, яка не має відповідного закону, котрий би регулював обіг цивільної (не мисливської) вогнепальної зброї.

Апріорі нас мала б захищати держава, точніше, її правоохоронні органи. Але, скажімо, згідно з "Інструкцією з організації реагування на кримінальні та адміністративні правопорушення в підрозділах Національної поліції України", орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події може становити до 10 хвилин у межах міста та до 40 – у сільській місцевості. Насправді він значно довший. Тому володіння зброєю – радше профілактичний захід з метою запобігання злочинним діям. За прикладами далеко не потрібно ходити. Скажімо, у вже згаданій Молдові, також у Литві й деяких інших країнах пострадянського простору, де адекватні громадяни мають право не тільки на спецзасіб для відстрілу травматичних набоїв, а й бойових пістолетів, число злочинів, пов’язаних із загрозою життю, здоров’ю, майну громадян, скоротилося вдвоє. Більше того, озброєні громадяни можуть навіть запобігти масовим трагедіям, наприклад, розстрілу ні в чому не винних людей. Про таке чомусь мало повідомляють, ЗМІ більше полюбляють інформацію з великою кількістю жертв озброєних неадекватів.

Ось випадок, котрий недавно стався в одному з американських міст. Розлючений чоловік, котрого не пустили до бару через карантинні обмеження, вийняв з автомобіля напівавтоматичну рушницю і відкрив хаотичну стрілянину по людях. Йому вдалося поранити трьох осіб. Невідомо, чим би все закінчилося, якби кілька відвідувачів не мали при собі пістолети. Вони відкрили вогонь у відповідь, зловмисник утік. Його розшукує поліція. Про це повідомив сайт Українських власників зброї, до речі, чи не єдиний, де є така інформація. І такі випадки, коли озброєні громадяни захищали не лише себе, а й інших людей, не поодинокі.

Повертаючись до України, наведемо теж кілька прикладів, але стосуються вони володіння короткоствольною вогнепальною зброєю особами зі злочинними нахилами. У вересні співробітники управління СБУ в Івано-Франківській області затримали члена одного з місцевих кримінальних угруповань, який торгував бойовими пістолетами, в тому числі й із глушниками. Також співробітники поліції під час обшуку в наркоділка, котрий вирощував коноплі, виявили пістолет. Уявіть собі, що б могла накоїти ця особа, накурившись «дурі». І хто б йому міг дати відсіч?

Звичайно, наявні певні ризики, коли в людей на руках є зброя, яку можна носити непомітно для оточуючих. Але так само можемо говорити про небезпеку, пов’язану із видачею водійських посвідчень. Наразі від осіб, котрі керують транспортними засобами в неадекватному стані, – а поліція щодня виявляє таких водіїв, – шкоди, в тому числі з тяжкими наслідками, набагато більше, ніж від володіння короткоствольною зброєю, зокрема і травматичною.