«Формула Штайнмаєра»: перемога чи капітуляція?

Заява Президента України Володимира Зеленського про погодження Україною «формули Штайнмаєра», запропонованої 4 роки тому тодішнім міністром закордонних справ, а тепер – президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, викликала бурхливу реакцію в українському політикумі та суспільстві. Чи спричиниться її впровадження до врегулювання конфлікту на Донбасі, які її переваги і ризики? Ці питання нині є дуже актуальними.

Тому пропонуємо вашій увазі думки українських політологів про можливі наслідки імплементації «формули Штайнмаєра».

Олексій Гарань,професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва:

- Це продовження дипломатичної боротьби. А до чого воно призведе, ми не знаємо. Є можливість переграти Росію, але також можна їй і програти. Це якщо стисло охарактеризувати перспективи.

А тепер докладніше. Що ж таке «формула Штайнмаєра»? «Формула Штайнмаєра» – це два абзаци, які присвячені тому як взаємопов’язані вибори на неконтрольованій території і вступ в силу закону про особливий статус частини Донбасу. Все інше, зокрема підготовку до виборів, безпековий компонент, контроль над кордоном, виведення військ, ця формула не охоплює. Насправді, це один з компонентів широкої дорожньої карти врегулювання. Тобто, умовно кажучи, ми зараз перебуваємо у точці «А». Точка «А» – це точка, де навіть не діє пункт 1 Мінських домовленостей, тобто стале перемир’я, його немає. «Формула Штайнмаєра» відбиває період виборів і вступ в силу закону про особливий статус частини Донбасу, це навіть не точка «B» і не точка «C», а «D»або«Е». Між точками «А» і «D» існують невизначені компоненти, і кожна сторона намагається тлумачити це по-своєму. Тобто позиція України, яка у цьому випадку спирається на Мінські домовленості, полягає в тому, що спочатку має бути забезпечено безпековий компонент, щоб провести вибори. І сюди ми вкладаємо не тільки перемир’я, не тільки розведення військ, а й вивід російських військ і демілітаризацію регіону, і контроль над кордоном.

Крім безпекового компоненту, є і сам процес виборів, і йдеться не тільки про день голосування. Тому що вільні вибори за стандартами ОБСЄ – це означає, що там мають діяти українські ЗМІ, ЦВК і т. д. Тобто повинні бути всі компоненти, які роблять проведення виборів вільними. Очевидно, що зараз цього нема. Тому за великим рахунком українська сторона може позиціонувати погодження на «формулу Штайнмаєра», як крок вперед, готовність до проведення виборів. Але нехай Росія виведе війська, хай відбудеться демілітаризація регіону тощо. Якщо Росія не захоче так робити, то це стане сигналом для західних партнерів, що треба продовжувати санкції. Це оптимістичний сценарій. А може бути негативний сценарій, який полягає в тому, що на Президента Зеленського на Нормандському саміті спільно будуть тиснути і Путін, і Макрон, меншою мірою Меркель. Можливо там за кулісами буде і Трамп... І тоді Зеленський погодиться на умови Росії.

Але громадська думка в Україні проти таких компромісів, у тому числі й електорат «Слуги народу». І це козир на міжнародних переговорах.

Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника:

- Оскільки «формулу Штайнмаєра» запропонували 2015 р., у 2019-му вона, по-суті, не може використовуватися як дієвий механізм врегулювання статусу Донбасу – тієї частини, яка тимчасово окупована проросійськими сепаратистами і підтримується силами держави-агресора. Саме питання «формули Штайнмаєра» у сучасному вимірі є провальним, адже той документ, котрий нібито підписаний Президентом В. Зеленським, ніхто не бачив. Відтак це актуалізувало питання розколу українського суспільства, внесення у його осереддя конфліктної складової щодо т. зв. спеціального статусу Донбасу. «Формула Штайнмаєра» сьогодні – потіха для Кремля, конфлікт – для України. Єдиний позитив цієї негативної для державности події – можливість створення загальнонаціонального фронту єдности заради недопущення капітуляції і розколу держави.

«Формули Штайнмаєра» просто нині немає: це фейк, який вміло підкинули теперішній українській владі, яка не має зовнішньополітичного досвіду роботи і не вміє протистояти викликам не лише у внутрішній, а й зовнішній політиці.

Дієвим засобом мусив би бути «нормандський» формат, а також залучення США та Великої Британії у процес припинення гібридної війни РФ проти України, актуалізація питання анексії РФ Криму, окупації РФ частин Донецької і Луганської областей. Також важливо використати й міжнародні майданчики для цього, передусім Раду Безпеки ООН.

Згода теперішньої української влади на «формулу Штайнмаєра» - ганебна, непрофесійна, антидержавницька і безглузда.

Мені здається, що найкращим виходом з цієї патової ситуації, в якій опинилася українська влада, було б доцільним звернутися їй до самого Штайнмаєра, котрий би відмовився від своєї т. зв. «формули», яка лише шкодить іміджу німецького політика і відтак українським національним інтересам.

Олександр Палій, політичний експерт:

- «Формула Штайнмаєра»– загроза суверенності України. Передача згідно з цією формулою бюро ОБСЄ – досить суперечливій організації – суверенного права визначати ключові питання державного устрою України загрожує продажем інтересів України в результаті змови агресора та корумпованих політиків Європи, як це вже сталося в ПАРЄ.

Кремлю вдалося нав’язати свій порядок денний, користуючись популістичними обіцянками Зеленського. Цікаво, що реальних підстав для поступок України нема – санкції, особливо з боку США, запроваджуються вже без участі України, а російська економіка заведена ними в довготривалу стагнацію.

Путін намагається перенести війну глибше в Україну, роблячи ставку на створення контрольованого Кремлем терористичного гнізда, яке блокуватиме всі позитивні зміни в Україні та рух нашої країни до ЄС і НАТО. Щойно погоджена владою «формула Штайнмаєра» передбачає, що закон про спеціальний статус окремих районів Донбасу «буде діяти на тимчасовій основі з 20:00 в день голосування на місцевих виборах на Донбасі і до дня публікації підсумкової доповіді місії БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами». Проте, ніде не вказано, що станеться, якщо вибори не будуть відповідати українським законам та міжнародним нормам.

Редактор відділу газети “Галичина”