Два роки великої війни в Україні. Огляд подій на фронті й можливих сценаріїв їх розвитку

Через два роки від початку великої війни в Україні немає підстав вважати, що вона скоро закінчиться, пишуть Катерина Хінкулова та Вікторія Приседська в аналітичному матеріалі ВВС World Service. Ні Україна, ні росія, ні ключові союзники з обох сторін не бачать передумов для мирного врегулювання. Київ непохитний у тому, що його міжнародно визнані кордони має бути відновлено, а окуповані території звільнено. Москва твердить: Україна неповноцінна держава, й запевняє, що наступатиме, поки не досягне мети.

Протягом зими точилися запеклі бої, які коштували обом сторонам багатьох життів. Лінія фронту простягнулася на тисячу кілометрів, і її форма мало змінилася з осені 2022-го. Через кілька місяців після російського вторгнення Україна відтіснила московитів з півночі та від Києва. Того ж року вона повернула собі значні території на сході й півдні. Але тепер рашисти окопалися на загарбаних землях, а в українців закінчуються боєприпаси.

У середині лютого українські війська відступили від Авдіївки, запеклі бої за яку тривали з минулого жовтня. РФ оголосила це великою перемогою, адже місто має стратегічне розташування – звідси відкриваються шляхи для глибшого вторгнення. У Києві заявили, що відвели звідти Сили оборони України, щоби зберегти своє військо, яке ворог значно переважав чисельністю й озброєнням.

Це був найбільший здобуток росії з часу захоплення Бахмута торік у травні. Але Авдіївка – всього за 20 км на північний захід від Донецька, окупованого ще 2014 року. Тож такий прогрес далекий від початкових амбіцій кремля, про які казали військові блогери та повторювала його пропаганда – взяти Київ «за три дні». Нині близько 18 відсотків території України залишається під російською окупацією разом з анексованим Кримом.

За два роки союзники України надіслали їй величезні обсяги військової, фінансової та гуманітарної допомоги: на майже 92 мільярди доларів – від інституцій ЄС та $73 млрд – від США, за даними Кільського інституту світової економіки. Поставлені Заходом танки, засоби ППО й далекобійна артилерія істотно допомогли Україні. Але останніми місяцями потік допомоги скоротився на тлі дебатів про те, як довго союзники можуть реально підтримувати Україну.

У США новий пакет допомоги на 60 мільярдів доларів заблокували в Конгресі через внутрішні політичні суперечки. Серед прихильників України також є занепокоєння, що підтримка США скоротиться, якщо Дональд Трамп повернеться у Білий дім на президентських виборах у листопаді.

У ЄС пакет допомоги на 54 мільярди доларів схвалили у лютому після тривалих дискусій і торгів, насамперед з Угорщиною, прем’єр якої Віктор Орбан є союзником путіна й відкрито виступає проти підтримки України. Крім того, ЄС зможе поставити лише близько половини від одного мільйона артилерійських снарядів, які він обіцяв Києву до кінця березня 2024 р.

Водночас серед прихильників росії – насамперед Білорусь, чию територію та повітряний простір москва використовувала для нападу на Україну.

США та ЄС стверджують, що Іран постачає росії безпілотники, хоча Тегеран твердить, що надав рф лише невелику кількість дронів ще до початку війни. БПЛА стали зброєю, яку ефективно використовують обидві сторони. А днями агентство «Reuters» повідомило із посиланням на шість анонімних джерел, що Іран також розпочав постачання московії великої кількості потужних балістичних ракет.

Санкції не спрацювали так добре, як сподівалися західні країни, і росії все ще вдається продавати власну нафту та купувати запасні частини й компоненти для своєї військової промисловості. Вважається, що Китай не надає зброю жодній зі сторін. Пекін загалом дотримується обережної дипломатичної лінії щодо цієї війни, не засуджуючи московитське вторгнення, але й не підтримуючи кремль. Але і Китай, і Індія й далі купують російську нафту.

Путін, схоже, все ще не відмовився захопити всю Україну. У недавньому інтерв’ю американському ведучому Такеру Карлсону він знову виклав своє спотворене бачення історії та війни в Україні. Диктатор віддавна й досі стверджує, що цивільне населення в Україні, насамперед на Донбасі, потребує захисту рф. У грудні 2023 року він заявив, що цілі «спеціальної військової операції», як росія називає своє вторгнення в Україну, не змінилися, й вони, як і раніше, передбачають «денацифікацію» України. Ця ідея базується на необґрунтованих твердженнях про вплив ультраправих на українську владу. Він також каже, що хоче «демілітаризації» та «нейтральної» України, і далі виступає проти розширення впливу НАТО на схід.

Як незалежна держава Україна ніколи не входила до жодних військових союзів. Її політичні цілі передбачали приєднання до Євросоюзу, й вона вела переговори про тісніший альянс із НАТО – ці перспективи тепер видаються ближчими, ніж на початку війни. Ці цілі мали на меті зміцнити державність України та захистити її від утягування в будь-які геополітичні проєкти відновлення Радянського Союзу у тій чи іншій формі.

З огляду на те, що жодна сторона здаватися не збирається, а путін, схоже, залишиться при владі, то аналітики у своїх прогнозах схиляються до тривалої війни. Аналітичний центр із питань безпеки Globsec, опитавши десятків експертів, оцінив ймовірність різних сценаріїв завершення війни. Найімовірнішим варіантом є війна на виснаження, яка розтягнеться за 2025-й, з великими втратами з обох сторін, а Україна й далі залежатиме від постачання зброї з боку союзників.

Другий можливий розвиток подій – ескалація конфліктів в інших частинах світу, як-от Близький Схід, Китай-Тайвань і Балкани, де росія намагатиметься розпалювати напруженість, тоді як війна в Україні перейде у стадію стагнації.

Також дослідники назвали ще два інші потенційні сценарії з однаковою ймовірністю. Перший – Україна матиме певний військовий прогрес, але угоди про припинення війни не досягне. Другий – підтримка союзників України зменшиться, і вони підштовхнуть Київ до переговорів. Проте залишається невизначеність як щодо потенційного впливу президентських виборів у США, так і щодо того, як інші війни, насамперед конфлікт Ізраїлю з ХАМАС, вплинуть на пріоритети та відданість прихильників України й росії.

У середині лютого Володимир Зеленський попередив, що утримання країни в режимі «штучного дефіциту» зброї грає на руку рф. На конференції з безпеки у Мюнхені він сказав, що путін зробить наступні кілька років «катастрофічними» для багатьох інших країн, якщо Захід не обʼєднається, щоб дати йому відсіч.

В аналітичному центрі RUSI твердять, що росія перевела свою економіку та оборонну промисловість на розширене військове виробництво й готова до тривалої війни, а Європа натомість не встигає за цим, про що також заявили в МЗС Польщі. Європейські країни після попереджень від зовнішньополітичного відомства Німеччини й розвідувальних служб Естонії висловили побоювання, що росія може напасти на одну з країн НАТО протягом наступного десятиліття. Це підштовхнуло Альянс та ЄС до нарощування військового потенціалу й планування готовності європейських спільнот до життя в зовсім іншому світі…