Богдан Депутат: У час економічної скрути, соціальної напруги через COVID-19 і не завжди лояльного ставлення місцевої влади завод не сповільнив виробничих обертів

Півріччя, що минуло, було означене на Прикарпатті низкою великих ризиків – як соціальною напругою й економічними негараздами через коронавірусну пандемію, так і наслідками повеневої катастрофи. Не обійшли вони і виробничу сферу. Таким чином, розмова із заслуженим працівником промисловості України, кандидатом технічних наук, керівником Долинського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта» Богданом ДЕПУТАТОМ – не лише про підсумки роботи підприємства за перше півріччя на тлі різноманітних суспільних проблем, а й про основні наголоси виробничників нафтогазового комплексу області напередодні місцевих виборів в Україні.

Долинський ГПЗ, розташований у місті Долині, здано в експлуатацію 1961 року і є структурним підрозділом ПАТ «Укрнафта» та одним із вагомих підприємств нафтогазової промисловості Прикарпаття. Згідно з проєктними завданнями, призначення заводу – відбензинення сирого газу, який добувається з нафтою у Карпатському регіоні, видача відбензиненого осушеного газу в магістральні газопроводи, а також – переробка суміші вуглеводнів для виробництва зріджених вуглеводневих газів. У складі Долинського ГПЗ – три виробництва: долинське у місті Долині, пасічнянське на Надвірнянщині та бориславське на Львівщині. У структурі виробничих підрозділів Долинського ГПЗ такі основні дільниці: компримування (стиснення) газу, переробки газу, зберігання сировини та готової продукції, відвантаження готової продукції з під’їзними коліями та зливно-наливними пристроями, а також – автогазонаповнювальна станція для реалізації газу на теренах Західної України.

– Богдане Юліановичу, відомо, що минуле півріччя було дуже напруженим через низку об’єктивних причин. Як працював Долинський ГПЗ? Чи вдалося втримати виробничі потужності?

– У минулому півріччі під час подолання усіх труднощів, зокрема фінансово-економічної скрути, соціального напруження через коронавірусну інфекцію і не завжди лояльного ставлення місцевої влади до виробничників, завод працював стабільно. Наведу лише кілька цифр. За перше півріччя наше підприємство виготовило продукції на 118,6 млн грн (вироблено 9,3 тис. тонн скрапленого газу, підготовлено товарного газу об’ємом 120 млн м куб.). Це дало можливість Долинському ГПЗ відрахувати податки обсягом 9,3 млн грн, у тому числі до зведеного місцевого бюджету – 8,5 млн грн. Окрім того, сплачено 9,9 млн грн єдиного соціального внеску.

За цей період ми провели планові зупиночні ремонти на бориславському, долинському і пасічнянському виробництвах нашого заводу. Зазначу, що попри всі труднощі на Долинському ГПЗ згідно з вимогами Податкового кодексу України впроваджено сім акцизних складів, які обладнані спеціальними лічильниками, дані з яких щодобово передаються у податкову службу. Для поліпшення якості газу на виробництві запровадили систему залуговування газу.

Щоб зменшити на виробництві витрати електроенергії, ми провели заміну насосів – з електродвигунами меншої потужності. Проводимо роботи з винесення продуктопроводів на поверхню з наступною їх ізоляцією, щоб покращити їх обслуговування, і т. ін. На пасічнянському виробництві розпочато роботи з реконструкції технологічного обладнання системи продувки установки сепарації газу. Без сумніву, сучасні реалії скорегували і плани щодо виробництва – у більшості виконуються заходи із забезпечення стабільності роботи заводу.

– Як завод переживає карантинні реалії?

– Пандемія – надзвичайно складні ризики як для держави, так і для Долинського району і нашого газопереробного підприємства. Ми з перших днів карантину запровадили суворий пропускний режим – повністю скасували заїзд транспорту на територію заводу. На прохідній щоденно вимірюють температуру працівникам, яких також зобов’язали користуватися антисептиками, у побутових приміщеннях по декілька разів на день проводять вологе прибирання з дезінфікуючими розчинами. Для обробки дезрозчинами території заводу використовуємо пожежні автомобілі і т. ін. Ці заходи дали нам можливість не лише вчасно провести зупиночні ремонти на підприємстві, але й за будь-яких умов вести стабільну роботу виробництва, яке працює цілодобово. Ми забезпечуємо постійний прийом газу від НГВУ «Долинанафтогаз», НГВУ «Бориславнафтогаз» та НГВУ «Надвірнанафтогаз».

– Відомо, що триває судовий спір між керівництвом Долинської ОТГ і ПАТ «Укрнафта»... Яким чином таке сутяжництво впливає на роботу району, області?

– Незважаючи на судову тяганину та нелояльне ставлення місцевої влади до підприємств нафтогазового комплексу, весь комплекс працює в стабільному режимі, що дає можливість забезпечити плановий видобуток вуглеводнів та їх переробку. Безперебійна робота підприємств відповідно дає можливість вчасно виплачувати працівникам заробітну плату, соціальні виплати, сплачувати відповідні податки до місцевого і Державного бюджетів.

Наприклад, минулого року до бюджетів всіх рівнів тільки рентної плати за користування надрами для добування корисних копалин підприємствами ПАТ «Укрнафта» Івано-Франківської області було сплачено 1,8 млрд грн.

До бюджету Долинської міської ради минулого року спрямовано 31 млн грн податків. За перше півріччя 2020 року надходження від нафтовиків до бюджету Долинської ОТГ становлять 47 млн грн, у тому числі земельний податок – 2,9 млн грн, податок на нерухоме майно – 0,6 млн грн, плата за оренду землі – 11,7 млн грн та інші. Варто відзначити, що за шість місяців нафтовики Долинщини також сплатили 623 тис. грн екологічного податку, з яких 156 тис. грн залишилося в ОТГ, та майже 47 млн грн податку з доходів фізичних осіб, 28 млн з яких залишилося в ОТГ.

Отже, можемо стверджувати, що освіта, медицина Долинської ОТГ та утримання інших об’єктів соціальної інфраструктури здебільшого фінансуються за рахунок податків підприємств ПАТ «Укрнафта», які розташовані на території місцевої ОТГ, а саме – НГВУ «Долинанафтогаз», Долинського ГПЗ, Управління нафтопромислового сервісу та Управління транспорту й інших підрозділів «Укрнафти». Тому ставлення, яке мало би бути до вказаних підприємств, залишається на розсуд жителів територіальної громади. Надіємось, що проаналізувавши ситуацію у регіоні, працівники виробничих підприємств виявлять високу громадську активність, візьмуть участь у наступних місцевих виборах, та будуть обрані для представлення інтересів виборців у територіальних органах місцевої державної влади.

– Як оцінюєте недавні зміни до виборчого законодавства, які змушують балотуватися кандидатів у депутати в місцеві територіальні громади за партійними списками?

– Я, як і більшість моїх колег, ніколи не був членом жодної партії, але наскільки відомо, не обов’язково бути членом партії, щоб висуватися від певної політичної сили.

На завершення хочу наголосити, що з кожним роком кількість проблем у районі чи області накопичується, тож не треба бути осторонь. Варто розуміти, що ті, хто наповнює бюджет, добре знають, як ці кошти ефективно, по-господарськи спрямовувати на вирішення соціальних та економічних проблем громади.

Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами