Калуська громада опинилася у центрі європейської розмови про стійкість українських міст. У Брюсселі, на потужному міжнародному майданчику European Week of Regions and Cities 2026, міський голова Калуша Андрій Найда представив досвід громади, яка від початку повномасштабного вторгнення була змушена одночасно відповідати на виклики, підтримувати економіку, забезпечувати житлом внутрішньо переміщених осіб і зміцнювати власну інфраструктурну стійкість.

Зокрема Андрій Найда розповів про досвід громади, яка на початку повномасштабного вторгнення прийняла близько 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб за чисельності населення приблизно 90 тисяч жителів. Це означало не просто збільшення навантаження на соціальну та комунальну інфраструктуру, а й фактично необхідність швидко перебудовувати міське життя під нову реальність.

І саме тут проявляється головна особливість стійкості громади, яка не зводиться до здатності просто пережити кризу. Бо насправді стійкість – це спроможність перетворити кризу на нову систему рішень.

«Сьогодні українські міста діляться з європейськими партнерами не лише своїми болями та потребами, а й унікальним досвідом стійкості», – підкреслив Андрій Найда.

Для Калуша одним із ключових напрямів стала робота із внутрішньо переміщеними людьми. Від перших днів повномасштабного вторгнення громада прагнула забезпечити їм доступ до необхідних послуг і гідного житла. У цьому контексті соціальне житло перестає бути лише питанням будівництва чи ремонту, а стає елементом міської політики.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту «Зірочка». Завдяки спільним зусиллям Калуської міської ради, БФ «КО-ХАТИ», ГО «МЕТАЛАБ», Habitat for Humanity та Action Deutschland Hilft вдалося облаштувати соціальне житло, у якому новий дім отримали близько 150 переселенців.

Проте житло – тільки одна складова стійкості. Інша – економічна спроможність громади. Одним із кроків у цьому напрямі стало створення Прикарпатського промислового кластера, покликаного розвивати співпрацю та економіку Калуської громади.

Окремий блок уваги – енергетична безпека. Калуський досвід, представлений у Брюсселі, акцентує на децентралізованій енергетиці та захисті критичної інфраструктури. Автономні джерела живлення, когенерація, сонячні станції – це вже не абстрактні технологічні рішення, а практичні інструменти, від яких залежить здатність лікарень, шкіл і домівок залишатися з теплом та світлом у критичні моменти.

Саме в цьому вимірі набуває ширшого значення досвід Калуської ТГ, яка говорить із європейськими партнерами не тільки про допомогу, якої потребує Україна, а й про рішення, які можуть бути корисними іншим громадам. Війна змінює саме розуміння міської безпеки, яка нині охоплює ще й енергетику, житло, економіку, здатність місцевої влади швидко ухвалювати рішення та підтримувати людей.

Це напряму пов’язано з перевагами децентралізації, які особливо виразно проявилися після початку повномасштабної війни. «Українські громади довели: децентралізація – це наша безпека та швидкість прийняття рішень у критичні моменти, – переконаний А. Найда. – Сьогодні безпека всієї Європи гартується в стійкості кожної української громади».

Прямий діалог між громадами, грантові програми та обмін технічними рішеннями, за словами А. Найди, є найшвидшим шляхом до відбудови.

«Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам і містам-побратимам за те, що залишаються поруч із Калуською громадою та підтримують наші ініціативи. Для нас важливо, що кожна наша співпраця має конкретні результати», – підсумував А. Найда.