А Болехів воює… зі сміттям. Обслуговування полігону твердих побутових відходів в урочищі «Криве» і сміттєвивіз уже стали притчею во язицех для територіальної громади

Вивіз і захоронення твердих побутових відходів – ТПВ – є сьогодні однією із відчутних проблем адміністративного центру територіальної громади – міста Болехова. Серед причин такої ситуації я б означив три найбільш вірогідні: по-перше, недолугість деяких управлінських рішень керівництва міської ради на чолі з головою Іваном Яцининим у комунальній сфері територіальної громади; по-друге, недостатні потужності місцевого полігону в урочищі «Криве» площею 3,75 га (далі – ПТПВ), який експлуатують на території Болехівської міської ради вже майже чверть століття, і неналежна його технологічна облаштованість; і, по-третє, зростання бюджетного навантаження через обслуговування комунальним підприємством полігону ТПВ після припинення виробничої діяльності з січня 2022 року його колишнього утримувача ПрАТ «Шкіряник» і т. д. Тож навіть попри медійну обітницю журналістів «Галичини» у часі війни не вдаватися до критичних матеріалів про роботу чільників територіальних громад області, ми не маємо права мовчки спостерігати, як через комунальні маневри керівництво ТГ крок за кроком перетворює «Галицькі Атени» – місто Болехів – у помийну яму Прикарпаття. Бо, як кажуть, хоч війна – війною, та кожен пес на своєму смітті – собі пан.

Депутат Болехівської міської ради територіальної громади Анатолій Височанський під час спільних з журналістами «Галичини» відвідин ПТВ в урочищі «Криве».

У Болехові буваю часто – і не тільки тому що робота у мене така, а через давню залюбленість у це невеличке, але шляхетне містечко і його жителів. Тож у мене як журналіста є свої спеціальні «маркери» для визначення рівня ефективності ґаздування керівництва тієї чи іншої територіальної громади. Серед таких наглядних показників – великий білий бетонний Хрест пам’яті, свого часу споруджений вдячними болехівцями борцям за волю України. Про цю святиню на березі ріки Сукіль біля автотраси на Стрий, на жаль, вже віддавна облупану і недоглянуту через відсутність у місті доброго господаря чи принципове ігнорування його керівництвом журналістських нагадувань, ми вже не раз писали. Але й надалі акцентуватимемо на тому, поки керівництво міста Болехова не зрозуміє, що за волю України боролися не тільки бійці Другої світової війни (цей пам’ятний обеліск – у доброму пошанівку), а й вояки УПА. До речі, 2022-й згідно з рішенням обласної ради означено як Рік УПА на Прикарпатті. Але й цього разу – в часі чергових відвідин Болехова напередодні Великодня, нас вкотре зустрів отой хрест, до якого ніяк не дійдуть ні руки, ні совість у керівництва міста… Для мене вже той величний хрест – як камертон емоцій чи заспів до інших вражень від журналістської роботи. А для місцевої влади?..

Їдемо найперше на полігон твердих побутових відходів в урочищі «Криве» на території Болехівської міської ради, де сьогодні бовваніє старезна техніка та димляться труби-комини ромських «теплушок», а довкруж – сміттєвий «рай». Проти будівництва полігону свого часу активно заперечувала міська громада. Тож ми хотіли, як то мовиться, зблизька побачити чи понюхати, як справляються зі своїми безпосередніми обов’язками сміттєвивозу і обслуговування «генерали» болехівських сміттєвих кар’єрів. Адже полігон ТПВ свого часу використовували двояко – частково для вивозу відходів шкірзаводу з дозволу екологічної інспекції, а також – для утилізації відходів. Згідно з угодою між Болехівською міськрадою та ПрАТ «Шкіряник», експлуатацію полігону, передбачену багатьма нормативними актами, та обслуговування здійснювало підприємство. Але через зміну ринкової кон’юнктури на ринках Європи італійські інвестори «Шкіряника» вирішили припинити роботу заводу, тож відповідно з початку 2022 року припинили й обслуговування полігону в урочищі «Криве».

Така ситуація, на наш погляд, стала доброю нагодою – чи, образно кажучи, каламутною водицею, для різних комунальних маневрів у громаді під знаком боротьби зі сміттям. Зрештою, це питання потребує ще спеціального журналістського дослідження, тож про його результати ми повідомимо згодом.

Анатолій ВИСОЧАНСЬКИЙ, депутат Болехівської міської ради територіальної громади, голова постійної депутатської комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, екології і благоустрою:

– З 1 січня цього року догляд за полігоном провадить комунальне підприємство житлово-комунального господарства Болехівської міської ради територіальної громади. Але ще на початку 2021-го з ініціативи керівництва міської ради на полігоні намагалися встановити сміттєсортувальну лінію підприємці, які не мали жодного досвіду роботи у такому бізнесі. Тоді депутати міськради заперечили ідею керівництва громади, а полігон залишився в експлуатації ПрАТ «Шкіряник» і житлово-комунального господарства міста. А після припинення роботи «Шкіряника» полігон обслуговує тільки комунальне підприємство ЖКГ.

Під час сесійних засідань депутати міської ради не раз пропонували шляхи облаштування і експлуатації полігону в урочищі «Криве» та доведення його до нормативів, передбачених чинним законодавством. Але керівництво Болехівської міськради ТГ, на мій погляд, прийняло хибне рішення, провівши конкурс на вивезення сміття, але тільки на одну технологічну операцію поводження з відходами – на вивіз. У конкурсі брали участь три приватні підприємства, навіть попри те, що Болехівське комунальне підприємство ЖКГ не надавало жодної відмови від вивезення сміття і експлуатації полігону. Тож у конкурсі перемогла приватна фірма, зареєстрована у Стрию на Львівщині, яка запропонувала для населення дуже низьку ціну за вивезення сміття. Як член конкурсної комісії напередодні проведення конкурсу я запропонував керівництву міської ради обрахувати тариф на поводження зі сміттям, адже тариф і ціна – різні речі. Бо різницю між ними потрібно компенсувати. Це потрібно було прорахувати, щоб належно провести конкурс. Але мені, на жаль, відмовили і навіть не включили питання у перше засідання конкурсної комісії. Тож стрийська фірма перемогла суто через заниження тарифу. Я не голосував за таке рішення, а попередив, що у ньому десь ховається якась «підводна течія». Через кілька тижнів так і сталося – з’ясувалося, що така «течія» дійсно є.

– Анатолію Франковичу, то поясніть, у чому полягав задум авторів таких «комунальних маневрів»?

– Стрийська фірма «Комунальник 1», яка перемогла у конкурсі, запропонувала Болехівській міськраді угоду, згідно з якою підприємці встановлюють людям низьку ціну за послуги і обслуговують полігон, а за це матимуть право привозити сміття із громад на Львівщині. Чому фірма так вирішила вчинити? Справа в тім, що у сміттєвому бізнесі на Львівщині працюють дуже серйозні фірми і у них реальні ціни на такі послуги. А стрийська фірма «Комунальник 1» була фінансово неспроможна втримувати такі низькі ціни за свої послуги для деяких львівських громад, тобто доплачувати за різницю між тарифом і ціною. Тож вирішили відігратися на Болехові. Але ми почали протестувати. І на кожній сесії – черговій чи позачерговій – порушували це питання. Піднялася і громада. До голови міської ради територіальної громади Івана Яцинина прийшли представники ініціативних груп і заявили, що на болехівський полігон не дадуть завозити сміття із Львівщини.

Очевидно, керівники стрийського «Комунальника 1», знаючи слабенький фінансовий ресурс підприємства, зрозуміли свою недолугість. Бо ж депутати пропонували добрі поради – провести питання на громадських слуханнях, щоб люди сказали своє слово. Також і керівництво міста зрозуміло справжню суть своїх управлінських рішень, не підкріплених фінансово і необґрунтованих, і вирішили, що стрийська фірма йде з Болехова. Очевидно, вивозити сміття наразі буде міське комунальне підприємство. А міськвиконком – без участі депутатів – прийняв рішення про створення конкурсної комісії і проведення чергового конкурсу на вивезення сміття.

– Що думаєте робити далі?

– Щонайперше наполягатиму, щоб обрахували тариф на вивезення сміття і на обслуговування полігону в урочищі «Криве». А полігон можна спокійно обслуговувати і за рахунок місцевого бюджету. Бо з вивезенням відходів – складніше, адже комунальна техніка дуже дороговартісна, і сьогодні болехівська громада не має можливості її закупити. Якщо по-газдівськи і без поспіху працювати, то полігон можна належно облаштувати, і він ще не один десяток років слугуватиме громаді.

А сьогодні через те, що не було громадських слухань і людям міська влада нічого не пояснила, болехівці дезорієнтовані в цій ситуації. Ті, хто розуміє суть проблеми, хочуть, щоб сміттєвивозом і обслуговуванням полігону займалося міське комунальне підприємство. З іншого боку, навіть попри низьку ціну, дуже мала частина людей свого часу пішла платити за послуги стрийській фірмі. Очевидно, відчули якесь хитрування. Адже в угоді між керівництвом міста Болехова і «Комунальником 1» записано, що стрияни вивозять тільки ті сміттєві контейнери, які самі ж розставили. А за решту – за контейнери на кладовищі чи деінде в громадських місцях, вони не відповідають. Виходило дуже «цікаво»: люди платили стрийській фірмі, а їхнє сміття вивозили за рахунок міського бюджету, тобто з коштів платників податків. Тож якщо знову перед конкурсом не буде громадських слухань, то ситуація стане соціальною катастрофою.

…Свого часу «Галичина» вже не раз висвітлювала найбільш резонансні управлінські «зашквари» болехівської влади – і про виділення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва на місці колишнього міського кінотеатру, і про зведення «на кістках» торгового комплексу та перетворення історичного центру міста на «архітектурний несмак» з убиральнею як осердям експозиції, і про руйнування могил січового стрілецтва та поховань австрійських вояків, і про безлад на місцевому кладовищі у Болехові, і про байдужість до стану деяких історично та духовно важливих місць, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою за волю України, і т. д. На жаль, керівництво міста жодного разу гідно не відреагувало на жодну з журналістських публікацій. Ні словами, ні ділами.

Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами