Після цьогорічної ХVI Міжнародної десятиденної прощі родин мігрантів та всіх охочих у форматі онлайн «Самбір–Зарваниця», що її традиційно організовує Пасторально-міграційний відділ Патріаршої курії УГКЦ і яка тривала з 6 по 15 серпня, на початку жовтня у церкві Святої Покрови Божої Матері УГКЦ села Клубівців на Тисмениччині відбулася підсумкова зустріч паломницької спільноти.

Прочанський форум «Живий християнин – жива проща» під керівництвом духівника прощі «Самбір–Зарваниця» священника Київської архієпархії УГКЦ о. Антона Бориса на Івано-Франківщині проходив уперше, а участь у ньому взяли паломники з багатьох міст і сіл України. Зустріч у сільській громаді з насиченою духовною і культурною програмою тривала два дні.

Про тих, хто із клубівчан своїм служінням долучився до форуму, розповіла постійна координаторка прощ «Самбір–Зарваниця» і цьогорічна організаторка підготовки зустрічі паломників у Клубівцях письменниця і педагогиня Оксана КУЗЬМА:

– Так, уперше за 15 років така зустріч вийшла за межі Самбора на Львівщині, де традиційно відбувалася. Але Клубівці обрали для такого дійства не випадково. Рішення про це, по-перше, колегіально ухвалили ще влітку в Марійському духовному центрі «Зарваниця» після завершення прощі і наради координаторів. А по-друге, у 2012 і 2019 рр. його громада в особі насамперед сільської влади і керівництва та колективу школи – на чолі з духовним проводом тепло приймала Міжнародні десятиденні піші прощі із Самбора до Зарваниці. А ще в нашому селі ніколи не було практики цілонічних молитовних чувань. І це теж відбулося тепер уперше.

Готувати зустріч – то праця, але ми мали надійне організаційне опертя, бо і я, і житель села парох Марківців і Слобідки о. Мирослав Пронюк з родиною – кожен у своїй царині – маємо велику багатолітню практику провадження прощі «Самбір–Зарваниця». Звісно, ми відчули допомогу і пароха нашої церкви отця-декана Тисменицького УГКЦ Петра Скрипника.

Крім цього, пандемія внесла свої корективи у процес підготовки, тож довелося враховувати всі нормативні вимоги для гарантування безпеки здоров’я учасників форуму. Не можу не сказати про величезну підтримку сільського керівництва, зокрема старости Богдана Рекетчука і діловода Марії Пронюк, і педколективу та техпрацівників школи на чолі з директором Володимиром Пронюком. Ми відчули допомогу і бібліотекарки Марії Палагіцької, і завідувачки драмгуртка Світлани Слубської.

Я дуже вдячна своєму чоловікові Михайлові Кузьмі і сестрі Людмилі Палагіцькій-Пронюк за щире розуміння і значну працю під час підготовки і перебігу зустрічі, а також сусідам. Хочу особливо наголосити: у нашому селі є родини, які 1946 року було депортовано під час операції «Вісла» з етнічних українських земель Польщі, і вони своїми згуртованістю і стараннями також долучилися до спільної справи, а це Зеновія Кучурик, Богдана Пісецька, Олександра Марцінко, Леся Варивода, Лідія Андріїв та ін. Я вдячна Богові і всім учасникам форуму за ті щасливі миттєвості і спільну паломницьку молитву в нашій сільській церкві.

...Зустріч розпочалася походом учасників до лісової повстанської криївки в урочищі «Монастирський провал» і панахидою на тому місці, де 13 березня 1951 року героїчно полягли восьмеро вояків УПА. А студент ПНУ ім. В. Стефаника Євген Пронюк ознайомив присутніх зі своїми дослідницькими знахідками з історії бандерівського схрону.

Вечірню Службу Божу очолив і благословив цілонічні церковні чування парох церкви Святої Покрови Божої Матерії декан Тисменицький УГКЦ о. Петро Скрипник, а співслужили парох с. Марківців і Слобідки о. Мирослав Пронюк, парох с. Хом’яківки о. Роман Шендерський та духовний провідник прощі «Самбір–Зарваниця» о. Антон Борис з м. Козятина Вінницького протопресвітерства Київської архієпархії УГКЦ. Програма цілонічних чувань охоплювала розповідь отця-пароха Петра Скрипника про історію сільської церкви, провадження о. Мирославом Пронюком «Вервиці, що єднає» у форматі проєкту «Живого телебачення» УГКЦ, духовну науку о. Антона Бориса «Боже Слово і катехизація», працю в групах і розважання «Живий християнин – жива Церква», Ісусову молитву, акафіст до Богородиці, свідчення віри й т. ін. А вінцем зустрічі стали недільна Свята Літургія, яку очолив о. А. Борис у співслужінні з о. Мирославом Пронюком, та підсумки цьогорічної прощі «Самбір–Зарваниця».

– Попри те, що цьогорічне паломництво родин мігрантів та всіх охочих із Самбора до Зарваниці відбувалося у форматі онлайн, хочу означити три основні підсумкові наголоси. По-перше, важлива роль молитви. Бідний хоче молитися і багатий, молодий і старий, здоровий і немічний... Усі хочуть перебувати у молитві і в ній шукати Бога. А на прощі, на мою думку, було надзвичайно добре означено важливість духовності і розуміння, що найбільше наше багатство – Бог. Побожна людина є і добрим сім’янином, і добрим патріотом, щирим українцем. По-друге, проща підкреслила важливість читання Біблії, яка нам дає знання про Бога. Бо запитаймо себе, як ми можемо слухати того, кого не знаємо, виконувати те, про що не дізнався? І по-третє, проща показала велику роль служіння одне одному – як вміємо, де вміємо і коли вміємо. В сім’ї, у прощі, на парафії, на роботі... Коли Ісус Христос підперезує себе рушником, то показує тим, хто хоче послужити. І насамкінець найголовніше: проща «Самбір–Зарваниця» відбуватиметься не тільки за будь-якої погоди, а й за будь-яких об’єктивних реалій сьогодення.