Загадковий космос горян. «Етнологія Гуцульщини…» допоможе всім зацікавленим пізнати і ноосферу верховинців, і свою місію в житті

Усна народна творчість українців вельми багата й розмаїта, цей, отриманий від прабатьків скарб, є підвалиною ментальності нашого народу, міцною опорою національної свідомості, фундаментом українського духовного буття. Вагома частина цього скарбу – фольклор та обрядовість жителів гірських регіонів Карпат – гуцулів, що гармонійно вписується в загальнонаціональну традицію, але водночас яскріє виразними етнографічними рисами, які відображають особливості побуту, господарювання, звичаїв, традицій, народних промислів, говірки й навіть темпоритму життя горян. Саме про це книжка прикарпатської дослідниці Аделі ГРИГОРУК «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість», яка цього року побачила світ у львівському видавництві «Растр-7».

Фольклорні твори карпатських українців, стверджує авторка, дають можливість ознайомитися з їхнім життям упродовж різних епох, пізнати особливості їхнього повсякдення, зрозуміти шляхетність душі, волелюбність і гідність горян, а також найважливіші принципи народної філософії та етнопедагогіки.

У книжці подано систематичний огляд гуцульського фольклору, давнього і сучасного періодів. Авторка розглядає народну творчість в її історичному розвиткові за жанрами. Для аналізу відібрано зразки із друкованих і недрукованих джерел, а також записані самим автором від автентичних носіїв. Удало підібрані поетичні та прозові твори подано переважно зі збереженням їх діалектних особливостей та розмовного стилю. Це дає можливість почути живу гуцульську говірку, зрозуміти важливість діалектів для розвитку української літературної мови.

Важливо, що аналізуючи архаїчні та сучасні твори й обряди, дослідниця підкреслює, що гуцульська фольклорна традиція – не лише пам’ятка минулого, вона наче живе джерело, яке ніколи не пересихало. Народна творчість на Гуцульщині розвивається й наповнюється новим змістом, що відображає нинішні події, передається з уст в уста, як у давнину, і знаходить нові можливості поширення, зокрема через друковані видання та інформаційні мережі. Це перманентний процес від первовіку й аж досі.

Авторка звертає увагу на те, що феномен гуцульської народної творчості ще й у тому, що в період панування комуністичного режиму, нищення історичної пам’яті фольклорна традиція стійко протистояла процесам денаціоналізації та атеїстичної пропаганди, адже кожен гуцул, кожне село, кожна гірська місцевість залишалися носіями своїх національно-культурних і духовних цінностей. Це стало можливим (разом з іншими чинниками) завдяки й тому, що сфера світського буття верховинців тісно й органічно об’єдналася з давньою народною та духовно-християнською культурою. Авторка вважає, що саме такий ментальний синтез і витворив міцний стрижень національного характеру верховинців і допоміг їм не лише вистояти, а й продовжувати власне – українське – народотворення.

Вибір теми і предмета дослідження для А. Григорук не випадкові, адже саме на цій карпатській території України ще в 90-ті роки XX ст. започатковано проєкт «Гуцульська школа як регіональна українська національна», схвалений Академією педагогічних наук України, та запроваджено вивчення гуцульщинознавства в навчальних закладах як практичну реалізацію краєзнавчого принципу дидактики. Отже, «Етнологія Гуцульщини…» належить до навчальної літератури і написана відповідно до регіональних програм з гуцульщинознавства та згідно з вимогами навчальної програми з українського фольклору на філологічних факультетах. Добре враження справляють чітка структура видання, запитання і завдання після кожної теми, які сформульовано в такий спосіб, щоб забезпечити діяльнісні аспекти при вивченні курсу, застосувати інформаційно-комунікаційні технології для виконання завдань. Виклад матеріалу навчальної книги відзначається об’єктивністю, чіткістю, логічною послідовністю.

Словом, навчально-методичний посібник А. Григорук «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість» стане доброю підмогою викладачам, учителям, вихователям у їхній щоденній навчальній і виховній роботі, а учням та студентам допоможе глибше пізнати свій край і його культуру. А для всіх, хто цікавиться загадковим світом душі верховинців, це видання дасть можливість здійснити дивовижну мандрівку карпатським простором і часом, щоб віднайти тут сенси буття для ствердження самих себе і розуміння власної місії у житті.

Марія СКАБ. Доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.