Як Першотравень святкують у різних країнах світу

Свято 1 травня, якому вже понад 130 років, відоме як Міжнародний день праці чи День солідарності всіх трудящих світу. Відзначають його в 143 країнах, зокрема і в Україні.

Трішки з історії свята

Святкування саме цього дня є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вийшли на демонстрації з вимогами покращити умови праці - зменшити робочий день з 15-20- до 8-годинного, підвищити зарплатню, дозволити створювати робітничі організації, які би захищали права робітників. Протести тривали кілька днів і супроводжувалися сутичками, що призвели до жертв. Згодом вони були придушені владою. Наступні роки саме у перші дні травня протести повторювалися.

1888 року у Сент-Луїсі відбувся з'їзд Американської федерації праці і оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників. А у липні 1889-го на II Паризькому конгресі II Інтернаціоналу після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США було ухвалено рішення про організацію інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах світу в один визначений день маси трудівників виходитимуть на вулиці з вимогами покращити умови праці. Днем для проведення демонстрації було обрано саме 1 травня.

1890 р. Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема і у нас в Галичині) — масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У Відні, Празі, Кракові, Львові, Будапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшли спокійно, у Парижі, Мілані, Турині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а у Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло кілька десятків людей.

З середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися не лише вимоги покращення життєвих умов, а й заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

У СРСР цей день вперше відсвяткували відкрито після Жовтневої революції у 1917 році. З часом гасла масових демонстрацій змінилися на заклики до всесвітньої революції, боротьби з мілітаризмом. Ключовим лозунгом, який асоціюється з цим святом, став "Мир! Праця! Травень!". Після розпаду СРСР контекст свята трансформувався і сьогодні в більшості європейських держав він асоціюється зі святом весни і праці, а не з революцією і класовою боротьбою.

День робітничої солідарності на українських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, вперше було відзначено у Львові 1 травня 1890 року. Тоді біля міської ратуші зібралося близько 4 тис. українських, польських та єврейських робітників. Віче, на якому були присутні Іван Франко та Михайло Павлик, ухвалило резолюцію з вимогами встановити восьмигодинний робочий день, заборонити дитячу працю та нічну жіночу, запровадити загальне виборче право. 1900 р. у Харкові пройшли першотравневі демонстрації, а в 1913-му – вже й у Києві, Катеринославі, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Юзівці.

До 2017 року в Україні свято мало назву День міжнародної солідарності трудящих. Однак після змін до Трудового кодексу (в рамках декомунізації) його було перейменовано на "День праці".

Перше травня у країнах світу

В радянських умовах Першотравень протягом багатьох десятиліть мав офіціозно-політичний характер (з масовими демонстраціями та іншими тематично-ідеологічними заходами) — на відміну від західних країн, де свято перетворилося в карнавальні дійства і набуло нової тематики та навіть романтичності, повідомляє neg.by.

Наприклад, у Голландії останнього тижня квітня і першого тижня травня проходить Фестиваль тюльпанів. Цибулинна неділя - центральний день святкування. У голландських селах 1 травня хлопців і дівчат парами записують в спеціальний список, який вивішують на видному місці.

В Іспанії 1 травня також є святом праці, але в народі його називають Зелений Сантьяго. Цього дня дівчата ходять з вінками із троянд і гвоздик разом зі своїми коханими.

У скандинавських країнах в ніч з 30-го квітня на 1 травня відзначають Вальпургієву ніч (коли нібито збирається усіляка нечисть), під час якої палять багаття, водять хороводи, грають на музичних інструментах, стріляють. Данці і шведи вірять, що в цю ніч збираються відьми і демони, а вогонь від багать, стрілянина й галас від пісень і танців відлякують їх і заважають шкодити людям. День 1 травня скандинави називають ще Днем зозулі.

Крім того, в Швеції 1 травня традиційно відзначають День весни і весняної сівби. Це свято має язичницьке коріння. Після Другої світової війни, коли до влади прийшли соціалісти, тут, як і у нас, в перший травневий день стали відзначати День захисту прав трудящих.

Фіни цього дня відзначають День Ваппу - теж свято весни і праці, але зі своєю специфікою. Розпочали святкування ще 400 років тому селяни. А нині 1 травня є головним святом студентів. Увечері 30-го квітня хлопці й дівчата одягають білі кашкети, що є символом закінчення ліцею, і разом йдуть до фонтана оголеної діви Хавіс Аманди. За хвилину до 18.00 на пам'ятник натягують кашкет і, відкоркувавши шампанське, голосно вітають один одного. Існує повір'я: якщо поцілувати в цей час статую в губи, то можна знайти удачу в любові і навчанні. Друга назва свята - День свободи.

В Угорщині, Словаччині, Чехії та Швейцарії хлопці 1 травня садять травневі дерева під вікнами своїх коханих. Швейцарські хлопці садять під вікнами коханої дівчини молоду сосну.

А ось в Греції цього дня діти встають рано і шукають першу весняну ластівку. Знайшовши її, йдуть по вулицях і співають весняні пісні. А сусіди повинні пригощати їх фруктами, горіхами і пирогами.

У Південній Кореї 1 травня багатотисячною ходою, танцями й піснями відзначають День народження Будди.

У ПАР це офіційне свято - День солідарності трудящих. Профспілки організовують виставки народної творчості, розпродаж товарів за зниженими цінами, концерти.

У Німеччині, як і в скандинавських країнах, по-народному відзначають Вальпургієву ніч. А профспілки і політичні партії влаштовують мітинги, ходи і інші політично забарвлені заходи.

В Італії одна частина жителів святкує Першотравень робочими парадами і демонстраціями. Інша - згадує, що вони є нащадками древніх римлян і прикрашає все квітами, адже в Римській імперії в перший день травня традиційно всі поважні громадяни і їх домочадці відзначали свято богині квітів і весни Флори.

У Франції Першотравень - важливе державне свято. Він має і свою давню традицію - саме 1 травня 1833 року уряд Французької Республіки випустив постанову про права трудящих, ще задовго до першотравневих демонстрацій у Чикаго.

У США День праці відзначають 2-го вересня, щоб не виникало асоціацій з комуністами і масовими заворушеннями. Але деякі профспілки і громадські організації все ж збирають пролетарські ходи як у Європі - 1 травня.

У Туреччині свято 1 травня було скасовано 1980 року, після військового перевороту. Але профспілки все одно продовжували організовувати демонстрації. Під час святкування Першотравня в Стамбулі в 1997 р. на маніфестацію вийшло півмільйона учасників. Через стрілянину і заворушення на площі були загиблі й поранені. Під натиском профспілок влада Туреччини знову оголосила 1 травня державним святом.

У Китаї з 1999 р. Першотравень був початком одного з трьох Золотих тижнів, коли вихідні по всій країні тривали цілий тиждень. У ці дні китайці багато подорожували. Проте в 2007 р. святковий травневий тиждень скасували через негативний вплив на економічні показники. Але 1 травня все одно залишається вихідним.

На Гаваях в цей день відзначають День гірлянд. Його придумав поет Дон Бландінг ще у 1927 році. Робота в газеті в Гонолулу дала йому можливість поширити свою ідею на усі Гавайські острови. У 2016-му було поставлено рекорд, коли гавайці сплели майже 163-метрову квіткову гірлянду. У свято проводять конкурси краси, танці, ярмарки.

У Литві 1 травня святкують День матері, у Франції – День конвалій, в Канаді – День ховрашка, у Казахстані – Свято єдності, у США – День велосипедистів, в Ірландії і Шотландії – Свято початку літа.

спецкор