Етнічне походження та етнічна приналежність – не синонімічні словосполучення. Більшість законотворців вважають тотожними національність особи, етнічне походження та етнічну приналежність, яку повнолітня дієздатна особа обирає самостійно.
Московські лобісти в Україні постійно говорять нам про захист культурних потреб національних меншин і етнічних груп. І не лише говорять, а й намагаються перешкодити будівництву в Україні демократичної держави замість російського уламку УРСР, в якому нам доводиться борсатись майже три десятиліття. Так от, у цьому питанні весь цивілізований світ користується американським понятійним апаратом.
У США, попри важливість чорного чи іншого кольорів життя, від моменту ухвалення Конституції панує ідеологія WASP (білі англо-сакси, протестанти) з прецедентним правом та християнською етикою, в основі якої – права та обов’язки людини, особистості. Важливими для суспільства є особисті діяння людини, а не те, ким були її батьки чи дідусі. Тому американці не використовують "по батькові". Згадайте президента Барака Обаму. Його біологічна мама – біла єврейка, мати котрої була лідером ортодоксальної іудейської громади Гаваїв. Тато Обами виявився африканським мусульманином. Натомість обрізаний в дитинстві Б. Обама присягав на Біблії в присутності власного християнського духівника. А донька теперішнього президента США Дональда Трампа в свідомому віці стала ортодоксальною іудейкою, не маючи жодного етнічного стосунку до єврейської нації.
У США ніколи не буде легалізовано багатожонство чи скасовано жорстку кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення в суді. Бо такі рішення похитнуть моральні засади американської демократії, заснованої християнами-опозиціонерами з Європи, в значенні віри Христової початку XVII століття.
Отже, в американських штатах дієздатна особа будь-коли може скористатись повним обсягом власних індивідуальних прав людини. А саме: змінити ім’я (кількість змін не обмежено), змінити релігійну конфесію чи пропагувати атеїзм, обрати власну етнічну приналежність. Позаяк за національністю всі американські громадяни є американцями, як канадські – канадцями. А всіх власників українських паспортів цивілізований світ вважає українцями. Навіть тих, хто не володіє українською мовою, не знайомий з українськими історією, культурою, звичаєвим правом.
Ухвалюючи в 1992 році Закон «Про громадянство України» та відповідні постанови Кабміну, котрі регулювали виготовлення документів, що ідентифікують особу, законодавці обрали політичний шлях формування української нації. Паспорти громадян України не мали і не мають запису ані про «національність», ані про «етнічне походження», ані про етнічну самоідентифікацію (приналежність). Тогочасні народні депутати вирішили: якщо український етнос є державотворчим у цій відродженій країні, всі громадяни добровільно стануть українцями. 30 років тому серед 52 мільйонів населення УРСР 11 мільйонів називали себе росіянами. Практичне життя в УРСР робило їх привілейованою групою громадян. Навіщо їм було відмовлятись від власного панівного становища: російського телебачення, газет, театрів, дитсадків, шкіл, університетів, можливостей кар’єрного зростання та керівних посад?
Далі без жодного правового документа, що має міжнародну легалізацію, керманичі України провадили антиукраїнську політику, заявляючи про 7-9 мільйонів росіян та «російськомовних» (термін КДБ). Ніхто нікого не враховував, не кажучи про з’ясування реальних причин вимушеної відмови від української мови як основи етнічної ідентифікації.
Ситуація змінилась у квітні 2014 р., після захоплення РФ Криму та частини Донбасу, себто територій України, де росіяни та їхні спільники – російськомовні - домінували в неправовий спосіб.
Коли сьогодні у ВРУ, ОПУ, КМУ, ГПУ порушують питання про захист в Україні прав національних меншин, за цим політиканством нічого, окрім боротьби з українством, немає. Яким документом представник російської національної меншини – громадянин України може підтвердити власну етнічну приналежність до росіян? Чеком з ресторану, де є слова «щі», «окрошка», «бліни»? Свідоцтвом про народження радянського зразка? Балалайкою замість кобзи чи косовороткою замість вишиванки?
Приміром, у мене від 2014 року є карта поляка і єдине – українське – громадянство, інших я ніколи ні в кого не просив. Польською мовою я володію, як і більшість поляків, що живуть в Україні. Я не чув про громадян України, які вимагають бюджетного фінансування польських дитсадків, шкіл, ЗМІ на території України. Бажаєте польського світу – вирушайте до Польщі. Хочете російського – «чємодан, вокзал, Расєя». В цьому і полягає цивілізований спосіб розв’язання національних питань.
Керманичі України не бажають повноцінного перепису населення. Бо після захоплення Криму та частини Донбасу на контрольованій українським урядом території живе понад 90% громадян, що ідентифікують себе українцями.
Для проведення перепису бракує коштів. Проте є інший, невитратний, спосіб для обрахунку кількості громадян України, які визначають власну етнічну приналежність не до українців. ВРУ повинна ухвалити закон, КМУ – постанову, а Мінюст – видати відповідний наказ, за яким (відповідно до затвердженої форми) кожен громадянин України, окрім етнічних українців, може отримати картку етнічної приналежності. Її у певних випадках можна використовувати як ідентифікаційний документ. У ній за побажанням українського громадянина без надання будь-яких додаткових документів буде записано його етнічну приналежність: росіянин, угорець, чех, словак, румун, болгарин тощо. Ми дізнаємось, скільки та яких культурних, освітніх установ потрібно для задоволення потреб етнічних меншин. Етнічних, а не національних. Адже за національністю всі громадяни України є українцями.
Отримання картки має бути не обов’язком, а правом. Усіх, хто протягом року не отримає зазначеного документа, вважатимуть етнічними українцями. Звісно, україномовними. Поняття «украінєц русскоязичний» суперечить навіть здоровому глузду. Не кажучи про міжнародні, правові, гуманітарні документи. В Ізраїлі додатком до внутрішнього паспорта є вкладка: блакитного кольору – для галахічних євреїв (повноцінних, по матері) та рожевого (для усіх інших ізраїльських громадян). Це зроблено в пам'ять про голокост. Блакитна картка в певних життєвих ситуаціях надає пільги. Я не закликаю у всьому наслідувати Ізраїль, у демократичності котрого ніхто не сумнівається. Але з огляду на три голодомори кожен українець для держави України повинен стати найвищою цінністю. Зникнуть україномовні українці, що ідентифікують себе саме українцями (а не «какая разніца»), – зникне і потреба в існуванні Української держави. Громадянам Всесвіту все’дно де жити – а хоч би і в Росії. Для міжнародного співтовариства існування україномовних осіб, що визначають власну етнічну приналежність до українства, є єдиним правовим обґрунтуванням необхідності існування Української держави на планеті Земля.
