Наприкінці січня в Європі й США стартували найбільші за останні десятиліття навчання. Північноатлантичного військового блоку з кодовою назвою Steadfast Defender («Стійкий захисник»), у яких беруть участь Збройні сили всіх держав НАТО, а також Швеції як кандидатки на вступ до Альянсу. До навчань, які триватимуть до літа 2024 року й охоплять територію від Норвегії до Румунії, залучать загалом 90 тисяч військовослужбовців, понад 50 бойових кораблів – від авіаносців до есмінців, більш як 80 винищувачів, гелікоптерів й безпілотників та щонайменше 1,1 тисячі бойових машин, у тому числі майже півтори сотні танків.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофер Каволі заявив: «Навчання покажуть, що НАТО може проводити складні операції на суходолі, морі, в повітрі, кіберпросторі та космосі протягом кількох місяців і вздовж тисяч кілометрів – від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи і в будь-яких умовах». А за словами голови Військового комітету НАТО Роба Бавера, це демонстрація «нової готовності Альянсу». До речі, останні такі за масштабом та розмахом навчання НАТО відбулися 36 років тому – 1988-го, і до них було залучено понад 125 тисяч солдатів.
Власне, маневри стартували з того, що перші два десантні кораблі з піхотинцями та бойовою технікою на борту вирушили з відповідних портів США й Канади, почавши таким чином серію операцій із транзиту американських військ через Атлантику до Європи. І в НАТО відтак уточнили, що навчання продемонструють здатність Альянсу швидко розгорнути сили з Північної Америки та інших частин «для посилення оборони Європи».
«На Steadfast Defender відпрацьовуватимуть захист одного з членів НАТО на східному фланзі, на якого нападає російська армія, – зазначив президент аналітичного центру «Політика» Ігор Попов. – Основні події розгорнуться на території Польщі та країн Балтії. А ще в березні передбачено навчання Nordic Response – «Північна відповідь»-2024, спрямовані на відпрацювання операцій в арктичних широтах. У період від 3 до 14 березня планують провести серйозні стрільби та бойові вильоти біля берегів Норвегії…».
Крім того, у рамках «Стійкого захисника» Німеччина й самотужки проведе серію маневрів у рамках військових навчань Grand Quadriga – «Велика квадрига (команда)»-2024, що стануть найбільшими навчаннями сухопутних військ Німеччини з часів російського вторгнення в Україну. Зокрема відпрацює розгортання своїх великих армійських з’єднань на східному фланзі НАТО в чотирьох країнах – Норвегії, Польщі, Литві та Румунії. Зокрема бундесвер залучить до того дивізію швидкого реагування з гірською бригадою, танкову дивізію з мотопіхотною бригадою та окрему бронетанкову дивізію. А завершиться «квадра» передислокацією останньої на базування до Литви.
Як бачимо, в Європі не лише на словах, як повідомляла в матеріалі «Нові страхи Старого світу» «Галичина» за 25 січня, а й на ділі серйозно занепокоєні імовірною загрозою росії для східного флангу НАТО. До речі, напередодні старту Steadfast Defender глави держав Балтії заявили про наміри спорудити вздовж кордону їхніх країн з росією відповідні фортифікаційні споруди, щоб змогти ефективно захищатися від російської агресії. Зокрема офіційний Таллінн розкрив план спорудження аж 600 (!) бункерів – аналогів дотів (довгочасних оборонних точок) Другої світової.
Власне, велика війна, розв’язана московією в Україні, чи не відразу спричинила кризу безпеки в Європі – в ЄС навіть почали обговорювати давню ідею створення об’єднаної армії. Очільники зовнішньополітичних та оборонних відомств Данії, Швеції й Фінляндії, наприклад, оголосили, що оскільки в найближчому майбутньому рф становитиме серйозну загрозу Північній Європі, вони вже підписали угоду про оборонне співробітництво зі США…
Та все ж, наскільки реальною є загроза росії, мілітарна потуга якої наразі безнадійно зав’язла в українських землях, тому ж східному флангові НАТО? Така агресія московитів можлива, лише якщо рф досягне стратегічних цілей у війні з Україною, вважає керівник Центру дослідження громадянського суспільства Віталій Кулик. «Донедавна на Заході вважали, що вони в безпеці, бо, мовляв, рф виснажиться в бойових діях на українській території й навіть у разі досягнення тактичних переваг у росіян не вистачить ресурсу для негайного наступу на Захід, але насправді це велетенська помилка, – стверджує він. – Адже захоплення певних територій, поглинання Білорусі та частини України дасть росії як людський ресурс для поновлення боєздатності своєї армії (доказом цього слугує ситуація на окупованих росією українських територіях, де вже вимели чи й далі вимітають на війну всіх чоловіків призовного віку. – Ред.), так і створить можливість використовувати різноманітний інструментарій гібридних загроз для країн ЄС. Очевидно, що під ударами опиняться країни Балтії, Фінляндія, Польща, Балкани». За словами експерта, рф може провести на тих напрямках кілька воєнних операцій, а відтак примусить країни ЄС до встановлення вигідного для неї порядку, в якому для європейських країн відведе незавидне місце такого собі музею земної цивілізації, де прийматимуть китайських, російських та індійських туристів».
Менш категорично висловлюється в цьому сенсі екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий, який часто виступає експертом з таких питань. «Всюди, де росіяни зможуть щось дестабілізувати, вони це робитимуть, – переконаний він. – Але є величезна різниця між дестабілізацією і самою війною, тобто прямим зіткненням армій Заходу й росії. Поки в Америці не править Дональд Трамп і не вивів США з НАТО, як він час від часу погрожував, рф не нападе на Європу. Тому що у кремлі тверезо оцінюють стан своєї армії. Особливо тепер... Але з європейськими «бонсай-арміями» (тобто порівняно невеликими – зазвичай до кількох десятків тисяч військовослужбовців – національними арміями країн ЄС (чи не найбільше військо в Європі – британське, налічує 60 тисяч «оружного люду»). – Ред.) вони, як вважають, впораються, і я навіть певною мірою поділяю цю їхню впевненість, принаймні в нинішній ситуації.
Проте в разі нападу на будь-яку країну НАТО росіяни неминуче зіткнуться з армією США. А от до цього вони абсолютно не готові, й це чудово знають. Єдиний досвід прямого зіткнення між росіянами та американцями у XXI столітті – це 2020 рік у Сирії, коли щось там між собою не поділили якісь вежі кремля й злили «вагнерів» дипломатичними каналами. От пішла команда, що «нашіх там нєт». Американці про всяк випадок перепитали, чи справді нікого немає, й коли їм ще раз це підтвердили, то за якусь годину бою росіян і справді там не стало: понад 200 вбитих «вагнерів» і жодного загиблого американця. Відчуваєте відмінність технологічних рівнів двох армій?! Росіяни розуміють, що від них залишиться у разі конфлікту з армією США.
Отже, поки є гарантія, що американці вступлять у війну на боці європейців, то вони не полізуть. Тим паче, що вести ще одну велику війну, поки вони не закінчили «свої справи» у нас, в них точно сил немає. Та інша річ, повторюю, – різні диверсійні операції, всякі гібридні сценарії, де їх формально ніби й не буде. Тут вони жодну можливість не пропустять. Переконаний, наприклад, що не обійшлося без їхньої ролі в торішній атаці ХАМАС на Ізраїль.
Тобто дестабілізуватимуть ситуацію усюди. Бо дуже зацікавлені саме в хаосі, у тому, щоб Захід розпорошував свої сили. Але вже цілком інша історія – удар по Європі й зіткнення з кількома ядерними державами. До речі, навіть коли європейці говорять про ці сценарії, то для нас дуже добре, що вони почали таке допускати. Бо ще донедавна вони собі того й уявити не могли, як у нас до 24 лютого 2022-го багато хто не хотів вірити у можливість великої війни. А тепер, скажімо, експерти бундесверу вважають, що після успішного для росіян завершення війни в Україні (та очевидно, що навіть за найгіршого для нас сценарію ми протримаємося ще довго) їм треба п’ять – шість років, щоб оновитися, щоб їхня армія знову була здатна на когось серйозно нападати. І я з цією оцінкою згодний.
Але це суто військовий вимір. А є ще й політичний. І вже прозвучали припущення щодо зимового періоду з 2024-го на 2025-й, що росія може просто піти шляхом дуже зухвалим, не бути по справжньому у військовому сенсі готовою до ще одної великої довгої війни, але скористатись моментом, коли, на думку росіян, у США оберуть Трампа, й там триватиме кількамісячний перехід влади від Байдена до нього. Оскільки це може відбуватися нетипово для американської системи, а дуже хаотично, з якимись там великими ексцесами тощо, то Штати виявляться не готовими швидко реагувати на якісь зовнішні подразники. І от у такий момент вдарити, наприклад, по країнах Балтії, щоб довести, що США не прийдуть на допомогу, москва зможе…
Такий сценарій уже обговорюють західні експерти. Я не вважав би його дуже ймовірним, але, чесно кажучи, й на сто відсотків не відкидав би. Бо, вкотре повторю, ловити моменти саме безсилля або нестабільності у своїх опонентів й дуже оперативно в цих ситуаціях діяти, – це, на жаль, росіяни вміють. То стара кагебешна школа, вона нікуди не ділася».
Що рф може прийти з війною до країн НАТО саме на межі 2024?2025 рр., підтвердив в одному зі своїх недавніх інтерв’ю на nv.ua й такий відомий політик, як Валерій Чалий, експосол України у США (2015?2019). Зокрема прокоментував недавню публікацію в популярному виданні Bild про те, що вже в лютому росія планує поставити до зброї додатково 200 тисяч осіб у рамках мобілізації, й тоді, навіть не чекаючи «голосування» щодо перезатвердження путіна царем, рашисти підуть у новий наступ на Україну. «Якщо мети цього наступу буде досягнуто, – вважає експерт, – то, схоже, після перемоги Трампа в Америці росія може спробувати вдертися в країни Балтії, сподіваючись, що американці втручатися не стануть. Що Трамп скаже щось на кшталт: «Якийсь хутір захопили в Латвії, мені байдуже, нецікаво. Нехай латиші самі розбираються з путіним. Через те, що вони були незадоволені мною, мені байдуже до них». Трамп таке запросто може утнути... А європейців це нервує, вони бояться, що щось таке станеться. І починають готуватися до війни».
В. Чалий додав, що вірить у заяви Bild щодо можливого нового російського наступу в Україні. «Це видання дуже докладно описувало план нападу росії на Україну в лютому 2022 року, – нагадав він. – Тоді всі над ним іронізували, казали, що це таблоїд, що там нічого не розуміють й не знають. А насправді все фактично так і сталося, як Bild описував».
