Адміністрація США офіційно затвердила масштабний пакет військової допомоги Ізраїлю вартістю 2,8 мільярда доларів, який включає постачання 40 000 авіаційних бомб вагою 2000 фунтів кожна. Це рішення, ухвалене на тлі триваючого конфлікту в Газі, вже викликало хвилю критики з боку міжнародних правозахисних організацій та низки урядів.
Деталі угоди
Згідно з оприлюдненими даними Держдепартаменту США, пакет озброєнь складається з двох основних компонентів:
- 20 000 бомб типу Mk84 — стандартні американські авіаційні бомби загального призначення вагою 2000 фунтів (близько 907 кг)
- 20 000 бомб типу BLU-117 — менш потужні боєприпаси того ж калібру, призначені для точкових ударів
Фінансування цієї угоди здійснюється через програму Foreign Military Financing (FMF) — механізм, за яким США виділяють кошти з федерального бюджету для закупівлі американської зброї союзниками. Фактично, це означає, що американські платники податків фінансують закупівлю зброї, яка потім передається Ізраїлю.
Контекст: війна в Газі та гуманітарна криза
Рішення про продаж ухвалено в умовах, коли конфлікт у Газі триває вже понад два роки. За даними ООН, лише за останні місяці з-під завалів зруйнованих будівель було вилучено сотні тіл цивільних осіб, а загальна кількість загиблих, похованих під уламками, оцінюється щонайменше у 8000 осіб.
Саме використання 2000-фунтових бомб у густонаселених районах Газі стало предметом особливої критики.
Правозахисні організації неодноразово документували випадки, коли ці потужні боєприпаси застосовувалися в житлових кварталах, де знаходились тисячі цивільних осіб, включаючи жінок та дітей.
Міжнародна реакція та критика
Рішення адміністрації США викликало миттєву реакцію міжнародної спільноти:
- Правозахисні організації засудили продаж, наголосивши, що постачання зброї в умовах триваючих воєнних дій, які можуть кваліфікуватися як воєнні злочини, суперечить міжнародному праву та принципам захисту цивільного населення.
- Уряди низки країн висловили стурбованість тим, що масштабне постачання озброєнь може ще більше дестабілізувати регіон та унеможливити досягнення стійкого припинення вогню.
- Конгрес США також розділився у своїх оцінках. Частина законодавців підтримала рішення, посилаючись на право Ізраїлю на самооборону, тоді як інші конгресмени закликали до перегляду військової допомоги з урахуванням гуманітарних наслідків.
Економічний та політичний вимір
Для американської оборонної промисловості ця угода означає значне збільшення виробничих замовлень. Виробники боєприпасів, зокрема компанії, що виробляють Mk84 та BLU-117, отримають додаткові контракти, що може позитивно вплинути на їхні фінансові показники та робочі місця в оборонному секторі.
Водночас, критики вказують на парадокс ситуації: США продовжують фінансувати постачання зброї, навіть коли Бюджетне управління Конгресу попереджає про зростання інфляції та дефіциту бюджету через військові витрати на Близькому Сході. За оцінками CBO, лише військові дії в Ірані вже коштували Пентагону понад 38 мільярдів доларів з лютого по серпень 2026 року.
Перспективи та наслідки
Експерти з міжнародних відносин попереджають, що ця угода може мати далекосяжні наслідки:
- Ескалація конфлікту — збільшення арсеналу високоточної зброї може призвести до інтенсифікації військових операцій
- Дипломатична ізоляція — США ризикують втратити позиції як неупередженого посередника в регіоні
- Гуманітарна криза — продовження бойових дій з використанням потужних боєприпасів неминуче призведе до нових жертв серед цивільного населення
- Внутрішньополітичні наслідки — питання військової допомоги Ізраїлю стає все більш поляризованим у американській політиці
Висновки
Рішення про продаж 40 000 бомб Ізраїлю на суму 2,8 мільярда доларів відображає складність американської зовнішньої політики на Близькому Сході. З одного боку, Вашингтон продовжує підтримувати свого ключового союзника в регіоні, з іншого — стикається зі зростаючим тиском через гуманітарні наслідки триваючого конфлікту.
Міжнародна спільнота, правозахисні організації та частина американського суспільства дедалі голосніше закликають до перегляду підходів до регіональної безпеки, наголошуючи на необхідності пріоритизації захисту цивільного населення та пошуку дипломатичних шляхів вирішення конфлікту.
Стаття підготовлена на основі даних Democracy Now!, PBS NewsHour, Associated Press та Reuters