Цієї весни в глибинах арктичних вод поблизу віддаленого архіпелагу Шпіцберген союзники по НАТО виявили російські підводні апарати, що відпрацьовували застосування секретної зброї. Вона була розроблена для виведення з ладу критично важливих підводних кабелів без залишення жодних слідів.

Цю таємну російську операцію, про яку агентству Reuters розповіли двоє західних посадовців, проводило російське управління підводних операцій ГУГІ. Для імітації розгортання цієї складної та руйнівної технології використовувалися глибоководні апарати.

Спільна операція за участю Великої Британії, Норвегії та США дозволила відстежити російські судна та перехопити їх у морі, повідомили двоє посадовців на умовах анонімності. Російським суднам завадили завершити навчання, і зрештою вони залишили цей район.

Велика Британія та Норвегія ще у квітні повідомили про викриття таємної російської операції в арктичних водах. Однак інформація про виявлення нової зброї, місце проведення операції та участь США раніше не оприлюднювалася.

Це протистояння в глибинах океану відбувається на тлі побоювань деяких представників західних розвідок, що Кремль посилює диверсійну діяльність у Європі та готується до конфлікту з НАТО.

Деякі аналітики розвідки США дедалі більше переймаються тим, що Росія може випробувати на міцність пакт НАТО про колективну оборону (відомий як Стаття 5), повідомили троє американських посадовців. За словами західних посадовців, якщо до цього дійде, знищення підводних кабелів може стати важливою складовою таких дій.

Кабелі, що не товстіші за садовий шланг і прокладені на морському дні або заглиблені безпосередньо під ним, відіграють вирішальну роль у глобальному інтернет-зв’язку та фінансових операціях. Через свою економічну та стратегічну важливість вони вже ставали мішенями в минулих конфліктах, зокрема під час Першої та Другої світових воєн, коли забезпечували передачу наказів телеграфом або телефоном.

Два підводні волоконно-оптичні кабелі завдовжки 1400 км, що з’єднують архіпелаг Шпіцберген із материковою частиною Норвегії, прокладені на глибині до 2700 метрів. Вони передають величезні обсяги супутникових даних, отриманих наземною станцією SvalSat — найбільшою у світі та частиною мережі NASA Near Space Network.

Міністерство оборони Росії не відповіло на запит про коментар щодо цього інциденту. Кремль послідовно заперечує проведення диверсійних операцій у країнах НАТО чи планування будь-якої конфронтації.

Деякі західні посадовці стверджують, що останніми місяцями Москва посилила активність, спрямовану проти європейських держав, на тлі стабілізації лінії фронту в Україні.

Такі країни, як Польща, Литва та Румунія, підтвердили факти різноманітних порушень. Зокрема, спроба атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг-Галле в серпні спричинила низку заходів у відповідь з боку Німеччини, зокрема закриття російського консульства в Бонні та культурного центру в Берліні.

У серпні директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Джон Реткліфф відвідав Москву для зустрічі з колегами з розвідки; однією з цілей візиту було застерегти Росію від ескалації диверсійних операцій у Європі, повідомили двоє обізнаних із ситуацією співрозмовників.

Агентству Reuters не вдалося з’ясувати, чи порушував Реткліфф питання про таємні підводні операції Росії. У Кремлі відмовилися повідомити, що саме обговорювалося, або надати будь-які додаткові подробиці.

НАВЧАННЯ В АРКТИЦІ

Одночасно з протистоянням на морі британські та норвезькі посадовці представили свої висновки в Москві, продемонструвавши, що їм відомо про нову технологію, — у надії, що це змусить Росію утриматися від її застосування, зазначили двоє західних посадовців.

Росія не пошкодила жодного кабелю. За словами посадовців, навчання були зосереджені на моделюванні застосування цієї технології в разі конфлікту з НАТО. Вони відмовилися розкривати подробиці принципу роботи технології.

У відповідь на прохання про коментар у НАТО порадили агентству Reuters звертатися до влади Норвегії та Великої Британії. «Завдяки нашій спільній операції ми чітко дали зрозуміти Росії, що вона не може діяти таємно», — заявив міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.

«Ми однозначно дали зрозуміти російській владі: будь-яку спробу завдати удару по нашій критичній інфраструктурі буде викрито, а наслідки — неминучими, — зазначив він. — Ескалація напруженості на Крайній Півночі не відповідає нічиїм інтересам».

Білий дім не відповів на запит про коментар. ЦРУ відмовилося від коментарів.

«Будь-яка ескалація між Росією та НАТО може швидко підкреслити стратегічне значення вкритої кригою ділянки моря між південним краєм архіпелагу Шпіцберген і материковою частиною Норвегії, відомої як «Ведмежий розрив» (Bear Gap)», — зазначив один із західних посадовців.

Щоб дістатися Атлантики, російські атомні підводні човни, що базуються на Кольському півострові, мали б перетнути водний простір завширшки 400 миль, перш ніж пройти повз віддалений норвезький вулканічний острів Ян-Маєн.

Цього тижня Велика Британія повідомила, що в серпні направила сили на острів Ян-Маєн разом із союзниками з Норвегії та США для проведення навчань, метою яких була демонстрація здатності НАТО діяти спільно в регіоні Крайньої Півночі.

Норвегія планує до 2028 року прокласти новий волоконно-оптичний кабель, що з’єднає Шпіцберген і Ян-Маєн із материком.

«ЗАГРОЗА З БОКУ РОСІЇ, ЩО ЗРОСТАЄ»

Союзники по НАТО зосередилися на безпеці підводної інфраструктури після того, як у 2022 році було зруйновано три з чотирьох ниток підводних газопроводів «Північний потік», якими російський газ постачався до Німеччини. Німецькі прокурори висунули обвинувачення громадянину України, який на момент атаки був офіцером сил спеціальних операцій. Україна заперечує свою причетність до цього саботажу.

А з 2023 року дедалі більше суден повільно рухаються над важливою підводною інфраструктурою (зокрема трубопроводами, силовими та телекомунікаційними кабелями) або поблизу неї, щоб зафіксувати її розташування; ця діяльність відома як «дрейфування».

За даними аналітичної компанії Windward, що спеціалізується на оцінці морських ризиків, минулого року кількість випадків дрейфування в Північному морі зросла на 52% порівняно з попереднім роком і сягнула 13 079 суден, тоді як у регіоні Південнокитайського моря цей показник підскочив на 88% — до 18 401 судна.

Проведення досліджень інфраструктури у міжнародних водах не є незаконним, однак експерти з питань безпеки розглядають таке масштабне картографування як підготовку до диверсій. Ця активність і підозри щодо втручання в роботу деяких кабелів спонукали до запуску нових ініціатив у січні минулого року. Серед них — система моніторингу НАТО Baltic Sentry та очолювана Великою Британією операція Nordic Warden, що об’єднують зусилля військово-морських сил для посиленого патрулювання критично важливої ​​інфраструктури.

У Балтійському морі — одному з ключових районів моніторингу — активність дрейфування у 2025 році знизилася на 5% порівняно з попереднім роком і становила 526 суден (згідно з даними Windward). Зазначається, що в період із жовтня 2023 року до кінця минулого року в Балтійському морі було пошкоджено або перерізано щонайменше 11 підводних кабелів.

«Наразі вважається, що Росія та Китай становлять, ймовірно, найбільшу та найсерйознішу загрозу для підводної інфраструктури», — заявив генеральний директор компанії Windward Амі Деніел.

Глобальна мережа силових і телекомунікаційних кабелів, прокладених по морському дну, щороку розширюється на тлі зростання попиту на передачу даних та електроенергію (зокрема, через розвиток штучного інтелекту), і, на думку деяких аналітиків, Європа залишається вразливою.

«Протягом останніх 25 років Європа одночасно робила дві речі: суттєво збільшувала свою залежність від інфраструктури на морському дні та водночас різко скорочувала можливості щодо її захисту, — зазначив Брюс Джонс, старший науковий співробітник Брукінгського інституту. — Тепер, перед лицем дедалі більшої загрози з боку Росії, вона намагається надолужити втрачене».

За матеріалами Reuters