Нині чимало економістів намагаються скласти прогноз щодо майбутнього України внаслідок пандемії коронавірусу та економічної кризи, пов’язаної із карантином та припиненням роботи значної частини підприємств. Втім, експерти часто свої передбачення роблять залежно від політичних інтересів. Одні з них лякають жахливими наслідками, інші – навпаки, кажуть, що країна зможе спокійно пережити майбутній період навіть без відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими закордонними донорами. Тому, думається, нашим читачам буде цікаво, а які ж прогнози щодо розвитку економічної ситуації в Україні дають джерела, не залежні від вітчизняної політичної ситуації?
Зокрема, Світовий банк, як повідомили інформаційні агенції, прогнозує падіння ВВП України за підсумками цього року на рівні 3,5%. Також експерти СБ передбачають зростання інфляції у нашій країні до 8,9%, дефіциту держбюджету до 4,9% від ВВП, а держборгу – до 59% від ВВП. Причиною погіршення попередніх прогнозів в оновленому аналізі банку називають спалах коронавірусної хвороби в усьому світі.
Зокрема, на думку екпертів, пандемія COVID-19 викличе раптове сповільнення економічної активності в Україні, скорочення ВВП та відновлювальне зростання в 2021 році на рівні 3%.
При цьому скорочення на 3,5% прогнозується відповідно до сценарію, який передбачає спад епідемії у другій половині 2020 року. Хоча, як стверджують фахівці СБ, невизначеність прогнозу наразі висока.
Ситуація у українській економіці протягом 2020-го залежатиме від тривалості кризи в галузі охорони здоров’я, прогресу в проведенні великих реформ і здатності мобілізувати адекватне фінансування для погашення боргів.
Згідно з прогнозом реальні доходи громадян впадуть на 4%. Загалом же коронавірусна криза вдарить по економіці України одразу в декількох напрямах. Грошові доходи та споживання потерпатимуть од раптових обмежень, в тому числі у зв’язку з припиненням роботи сфери послуг і зупинкою транспорту. Негативно позначиться на український економіці також і зниження ділової активності в Польщі та інших країнах Європейського Союзу. А падіння світових цін вплине на експорт України.
Світовий банк наголошує, що більш тривала криза в галузі охорони здоров’я призведе до другого витка кризи, зокрема закриття бізнесів, погіршення ліквідності та якості активів в банках.
Між іншим, загалом для світової господарки, як вважають експерти СБ втрати від пандемії COVID-19 протягом 2020-2021 рр. становитимуть понад 5 трлн. доларів США.
А директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що пандемія коронавірусу в 2020 році спричинить найбільший спад у світовій економіці з часів Великої депресії 1930-х років, а в 2021 році можливе лише часткове відновлення.
За словами глави МВФ, хоч уряди країн світу планують застосувати стимули для економіки на 8 трлн доларів, однак для цього може знадобитися більша сума.
МВФ вважає, що найсильніше криза вдарить по країнах, що розвиваються (до них належить і Україна), через що вони потребуватимуть іноземної підтримки на сотні мільярдів доларів. Георгієва зауважила, що інвестори вже вивели близько 100 млрд дол. з цих економік, що втричі перевищує відплив, який спостерігався за той самий період світової фінансової кризи у 2008-2009 рр.
Що стосується прогнозів вітчизняних інституцій, то наведемо точку зору фахівців регулятора банківської системи країни. Отже, Національний банк України прогнозує, що за умови укладення програми співпраці з МВФ Україна не повторить сценарію 2009 року, коли вона була в лідерах за показниками падіння ВВП.
«Завдяки реформам попередніх років українська економіка більш збалансована та підготовлена до кризи. Крім цього, ми не так залежимо від міжнародного туризму та виробничих ланцюгів, як багато інших країн.
Криза здешевила для нас імпорт енергоносіїв, а попит на товари нашого експорту, насамперед продовольчі, знизиться несуттєво.
Водночас макроекономічні сценарії без програми з МВФ є достатньо жорсткими, зокрема, і з точки зору падіння ВВП», – констатує Нацбанк.
Нині чимало експертів кажуть про необхідність зниження ставок за кредитами для стимулювання економіки країни та наполягають на необхідності зниження ставки рефінансування НБУ, як базової вартості грошей в економіці. Визнають необхідність стимулів, зокрема й монетарних, і в НБУ. «Втім, ухвалюючи рішення про розмір облікової ставки, ми будемо зважати на три речі: очікувану динаміку інфляції, необхідність стимулювання економіки та збереження фінансової стабільності. Останнє – дуже важливо. І в цьому сенсі головним питанням є саме укладення нової програми з МВФ», – підкреслюють в НБУ.
