Рецепти унікального відпочинку на Прикарпатті від Оксани Савчук

Державна влада в Україні мала би скористатися пандемією COVID-19, щоб переорієнтувати українців на внутрішній туризм, аби наступними роками вони менше хотіли їхати за кордон і вивозити з країни таку потрібну валюту. Однак значних зусиль у цьому напрямі на владному Олімпі, на жаль, не помітно. Сьогодні пропонуємо рецепти цікавого і пізнавального відпочинку на Прикарпатті від народного депутата України Оксани Савчук, якими вона поділилася з читачами «Галичини».

– Ми дуже швидко з чоловіком та сином збираємося в мандри. Достатньо години. Обов’язково беремо з собою термоси з теплим чаєм. У кожного свій. Разом робимо смачні бутерброди, щось солоденьке для настрою. І ось уже в дорозі, google-карта веде до нових місць. Можемо їхати бездоріжжям у невідомому для нас напрямку, трохи блукаємо, але знаходимо унікальні місця. А можемо скористатися порадами сайта castels.com.ua (тут є багато інформації про різні замки та храми України). Добре, що більшість колоритних місць Прикарпаття дуже близько. Такі подорожі забирають 4-5 годин, а вражень – на все життя.

Отож рекомендуємо відвідати такі визначні місця краю:

1. Садиба Рея (село Приозерне Рогатинського району)

Це вже приватний комплекс, але його варто побачити, якщо ще не встигли. Тут фактично немає цілих вікон чи дверей, тож можна зайти до палацу. Будівля ще ціла, хоча всередині все зруйновано. На території є унікальний сад. Колись сюди привозили дерева і кущі з усього світу. Багато з них збереглися досі. Навіть у такому стані помітно, що палац був дуже гарним і багатим.

2. Михайлівська церква і сироварня (село Чесники Рогатинського району).

Тут ви точно не зустрінете туристів, але краєвиди запаморочливі. Річ у тому, що Чесники розташовані в долині. З високих пагорбів відкривається надзвичайна панорама! Ідеальна локація для крутих фото. А сама Михайлівська церква особлива тим, що належить до фортифікаційних споруд. Церкві майже 700 років. Може, ви й не потрапите туди всередину, бо храм не діючий, але пропустити це місце не можна.

А після того, як відвідаєте церкву, спустіться до фермерів. Вони варять смачний сир. Кілограм його обійдеться вам у 200-250 грн. Але якість і смак сиру того варті.

3. Монастир студитів і церква Св. пр. Іллі (село Дора поблизу Яремча)

Тут ви побачите вже сучасний, відтворений після пожежі монастир ченців-студитів. До речі, таких монахів у всьому світі трохи більше як 100. Роман – двоюрідний брат мого чоловіка Андрія – також є монахом-студитом. У монастирі тепер служать троє ченців. Вони відвідують усі Богослужіння, тож їх часто можна зустріти і поспілкуватися. Всі обряди монахи здійснюють за східним обрядом.

Тут багато туристів, але це й не дивно, бо справді дуже гарно. У церкві Св. Іллі цікавий іконостас, виготовлений методом випалювання і різьби. Ви маєте його побачити! До речі, в Дорі дуже чисте повітря. Ви це відчуєте одразу, щойно наблизитеся до населеного пункту.

4. Село Космач (Косівський район)

Космач останнім часом обходять туристи, а дарма. Всією сім’єю ми тричі приїздили сюди на фестиваль «Великдень у Космачі». Правда, тепер фестиваль припинив своє існування. У Космачі фактично все пов’язане з історією про Олексу Довбуша. Тут неймовірні краєвиди й дуже смачно готують. Є ще одна цікава річ – таких жовтогарячих хусток, які носять жінки в Космачі, більше ніде не побачите. Колоритне село, яке має бути в топ-5 місць кожного мандрівника Прикарпаттям.

5. Музей Марійки Підгірянки (село Білі Ослави Надвірнянського району)

У Білих Ославах встановили перший у світі пам’ятник народній учительці України – Марійці Підгірянці. Сучасну школу в селі також названо її ім’ям. Тут дуже добре можна відчути, в якому дусі вона виховувалася і як формувався її характер. Марійка Підгірянка народилася в Білих Ославах і свою діяльність починала саме в рідному селі. До речі, я вперше стала виховницею саме в курені імені Марійки Підгірянки Івано-Франківської станиці Пласту. Мій гурток юначок тоді називався «Перлини весни». Ніколи не забуду тих миттєвостей виховництва. Тож історія життя народної вчительки по-особливому романтична і цікава. Варто і тут побувати.

У кожній такій мандрівці ми завжди шукаємо гастрономічних пригод. З Карпат веземо вурду, домашню сметану і гриби, із Чесників – фермерські сири, а з Коломийщини – ковбаски…

Отож відкривайте Прикарпаття – смачне, пахуче, з чистим гірським повітрям, колоритне та історичне. Любіть свій край і свою країну – вони найкращі!

Редактор відділу газети “Галичина”