Пам’яті патріота і державного діяча професора Євгена Чучука

Минулого четверга жалобна громада івнофранківців прощалася з професором Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, державним діячем, патріотом Євгеном ЧУЧУКОМ.

Народився він 13 серпня 1934 р. у с. Міжгір’ї на Тернопіллі. З дитинства виявив величезний потяг до знань, тож однолітки вже тоді кликали його «професором». Глибоко символічно, що смерть цього патріота прийшла в часі великого державного свята – Дня Незалежності України, якою він жив, яку наближав і для якої творив. Професор Є. Чучук є співавтором сучасної Конституції України та конституційних законів. Зокрема за його поданням прийнято Закон про Державний прапор України. Він успішно працював на державній службі на зорі незалежності держави як заступник голови виконавчої влади Івано-Франківської області, відповідаючи за гуманітарний блок питань, і зробив великий внесок у розвиток науки, освіти й культури в нашому краї.

Євген Петрович активно підтримував та сприяв утвердженню та розвитку УГКЦ. Високоосвічена людина, ерудит-енциклопедист, інтелектуал, він вражав глибокими знаннями у різних наукових сферах, зокрема юриспруденції, українській історії та українознавстві. Як блискучий професор-конституаліст, викладав конституційне право у ПНУ ім. В. Стефаника. Пам’ятають його колеги і вихованці чернівецьких університету та торгово-економічного інституту. Професор Чучук завжди відзначався вмінням подати складні матерії права дохідливо і зрозуміло, передати свої багаті знання, як і вмінням прищепити у серцях молодих людей самовіддану і жертовну любов до свого народу. Йому притаманні порядність, чесність, висока духовність. Пан Євген прожив зі своєю дружиною Мартою щасливі 60 років. Подружжя виховало сина Маркіяна, який був серед лідерів національно-визвольної боротьби на Прикарпатті і став одним із засновників Української держави, а сьогодні виконує обов’язки надзвичайного і повноважного посла України в Пакистані. Саме з його помешкання члени Молодого Руху робили перші кроки в боротьбі, а в особі Євгена Петровича знаходили старшого товариша і приятеля, який мудрим словом, ідеями, грошем завжди підтримував молодих романтиків-революціонерів…

Поминальні слова прощання промовив Степан Волковецький: «Ми сьогодні проводжаємо в останню дорогу людину, неординарну особистість, постать, яка, без перебільшення, відіграла одну з ключових ролей в історії нашого Прикарпаття й України – професора Євгена Чучука. Він був одним із найкращих фахівців у сфері конституційного права. Я пригадую 1990 рік – переломний час нашої новітньої історії – коли Євген Петрович як заступник керівника виконавчої влади в області очолював гуманітарний блок. Саме його вміння комунікації з людьми, його розум і толерантність дали змогу уникнути багатьох проблем на рівні громади і влади, зокрема залагодження міжконфесійних протистоянь, яке забрало у нього величезний шмат здоров’я, зусиль і часу. Також міркую: не менш важливо для слави й добра нашої держави й те, що Євген Петрович разом з дружиною Мартою виховали сина, який став провідником і зачинателем національно-визвольних процесів і відродження нашої незалежності на Прикарпатті й в Україні наприкінці 80-х років минулого століття.

Від імені друзів і громадськості Прикарпаття висловлюємо сповнені жалю найщиріші слова співчуття родині нашого побратима, з яким ми йшли у нелегкі часи постання новітньої Української держави. Хай упокоїться його світла українська душа».

Поховано Євгена Чучука на кладовищі в Чукалівці.

Редактор відділу газети “Галичина”