Про те, що світ може чекати чергова економічна криза почали говорити уже доволі давно. Серед економістів існують різні теорії щодо періоду і терміну таких циклів. Втім, з огляду на те, що два найближчих падіння світової економіки відбувались у 1998 та 2008 роках, припускали, що наступний виток очікує нас уже 2018-го. Про це говорила, приміром, колишній (у 2011 – 2019 рр.) директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард. Однак тоді прогнози не справдились. Світ, очевидно, «чекав» на той поштовх, яким став китайський коронавірус. Власне, економісти розповідають, що карантин та інші обмежувальні заходи влади Китаю швидко позначились на ситуації в усьому світі. Китайські постачальники не могли надіслати необхідних комлектуючих чи товарів, і це ставало причиною перебоїв у інших країнах. Наразі видається, що владі Китаю вдалося доволі швидко пригальмувати поширення вірусу і нині повідомляють, що чимало тамтешніх заводів відновлюють виробництво. І це перший позитивний сигнал.
Однак у справу втрутилась Росія. 6 березня вона фактично зірвала переговори з країнами нафтового картелю ОПЕК +. Саудівська Аравія, яка очолює ОПЕК, після падіння цін на чорне золото пропонувала зменшити видобуток на 1,5 мільйона барелів на добу, з яких 500 тисяч мало би припадати на Росію. Як пишуть економічні видання, це приблизно відповідає тому рівню, на якому очікували падіння споживання нафти у першому півріччі цього року. Однак Росія не погодилась і з цією пропозицією, і на продовження колишньої угоди. Усе це стало шоком на ринку, а після підвищення видобутку аравійцями та надання значних знижок покупцям – обвалило не лише ціни на нафту, а й світові фондові ринки.
Серед причин такої поведінки Росії на нафтовому ринку називають передусім бажання розширити власні ринки збуту та насолити США. Справа в тому, що країни ОПЕК та Росія видобувають найбільше нафти. Але останнім часом на цьому ринку з ними конкурують США зі своїм сланцевим газом. Причому ніяких обмежень та картельних домовленостей американці на себе не брали. Ідея, за даними економічних видань, полягала в тому, щоб знизити ціну на світових ринках до рівня, за якого сланцевий нафтовидобуток стане нерентабельним та потіснити американців у змаганні за покупця. Експерти стверджують, що рентабельний рівень цін для саудитів становить близько 17 доларів за барель, для Росіян – близько 40, а для сланцевого нафтовидобутку – майже 50.
Але потім своє слово сказала Саудівська Аравія, котра знизила ціну та різко збільшила видобуток. Отже, можна сказати, що почалась справжня світова нафтова війна. Можливо, це стало би і плюсом для України, адже вона мала б моживість купувати нафту за нижчою ціною. Але у справу втрутився знову коронавірус, котрий повноцінно перекочував до Старої Європи. Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію, уряди почали закривати свої держави, вводити карантинні заходи.
Тому у світі заговорили про передумови для рецесії. Першими про таку перспективу розповіли в агенції Bloomberg. Тут навіть намагались описати кілька сценаріїв розвитку подій від оптимістичного до песимістичного. Згідно з останнім світова економіка втратить 3 відсотки валового внутрішнього продукту, або 2,7 трильйона доларів. І зачепить вона як США, так і Європу та Японію, а у Китаї прогнозують лише незначне зростання.
Втім, нас, безумовно, найбільше цікавить, як це позначиться на економіці України. Частина українських економістів, як зазначає видання liga, написали навіть з цього приводу листа новому українському урядові. Вони нагадують, що під час попередньої кризи у 2009 році, вітчизняна економіка скоротилася на 15 відсотків, а гривня упала на 37 відсотків. Також у листі зазначається, що українська ситуація ускладнена високими потребами запозичень, а до продовження угоди з МВФ це проблематично. Тому до першочергових кроків для влади економісти зараховують відновлення співпраці з МВФ та іншими міжнародними кредиторами. Бо їхня допомога конче потрібна для того, щоб утримати ситуацію під контролем та уникнути дефолту. Також пропонується підготувати стабілізаційні заходи для стримання можливого відпливу депозитів та виведення капіталів. Потрібні і соціальна підтримка для людей, котрі стануть тимчасово непрацездатними чи втратять роботу через скорочення виробництва і чітка взаємодія між урядом, парламентом, Нацбанком та Президентом.
Першими наслідками паніки через коронавірус та запровадження обмежувальних заходів стали порожні полиці у деяких крамницях. Захитався і курс гривні. Уже на минулих вихідних він навіть подолав у обмінних пунктах рівень у 29 гривень за долар США.
Думаю, у зв’язку із цим для читачів будуть цікавими думки керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Паращія, висловлені ним в інтерв’ю одному з українських видань. Він вважає, що наша країна за класифікацією є периферійною – вона далеко від фінансових ринків через низькі кредитні рейтинги. Найбільш ризикові активи – активи України, Білорусі, з кредитним рейтингом «В» – продають найпершими. Через це маємо певний тиск на гривню.
А ті обмеження, які нещодавно запровадив Кабмін, теж негативно впливають на настрої самих українців. Відтак ми бачимо ажіотаж в магазинах, люди скуповують різні товари довгого вжитку, крупи, і так далі. І ще: в період паніки немає довіри до нашої валюти. Люди після того, як скупили все, що змогли, намагаються на ті гроші, що залишилися, купити ще й долари. Це ми спостерігаємо протягом другого тижня березня.
Разом з тим аналітик вважає, що НБУ активно підтримує курс гривні, бо очікує на ослаблення тиску на неї. «Чому у них такі очікування? – запитує Паращій. – Очевидно, через торговельний баланс. Ми бачимо, що ціни на нафту, на природній газ знижуються, а це основні статті нашого імпорту – те, на що ми витрачаємо долари.
При цьому ціни на продовольчі товари, які складають половину нашого експорту, залишаються досить сильними. Можливо, вони теж підуть вниз слід за нафтою, але не так сильно будуть падати. Відповідно валюта в Україну через торговельний баланс буде приходити, ми будемо більше експортувати продукції, більше заробляти валюти і це мало би посилити гривню».
НБУ може згладити хвилі тиску на гривню насамперед через те, що торік придбав валюти на 8 млрд долрів і цього запасу має вистачити не лише для вгамування паніки серед населення, а й для задоволення потреб у валюті для іноземних спекулянтів, якщо вони вирішать піти з України.
Зауважимо, що уже минулої неділі про невтішні прогнози для світової економіки написав і JPMorgan. Наразі екперти очікують, що пандемія коронавірусу спричинить в економіках США і Європи глибоку рецесію вже цього літа. Про це повідомляє Business Insider. Видання пише, що спочатку спалах був недовгим, але руйнівним ударом для світової економіки, але останні події призвели до того, що банк готується до набагато більш різкого скорочення в першій половині року і нової глобальної рецесії.
Економісти заявляють, що скасування великих спортивних, культурних та ділових заходів призведе до подальшого скорочення споживчих витрат, а невизначеність, пов’язана з вірусом, ускладнить скоординований економічний перезапуск.
За словами JPMorgan, різкі коливання цін на фінансових ринках і падіння цін на активи також сприятимуть економічному спаду протягом наступних двох кварталів.
Економісти банку заявили, що ключем до того, щоб уникнути ще сильнішого удару по глобальній економіці, владі необхідні заходи стимулювання: обмеження стресу на фінансовому ринку і підтримка споживчого попиту через грошово-кредитну політику.
В принципі можна вважати, що українські урядовці та парламентарі не залишились глухими закликів негайно щось робити, щоб стримати ситуацію під контролем. Таким конкретними кроками можна вважати закони про поступки бізнесу, котрі були прийняті на позачерговому засіданні парламенту цього вівторка.
Запобігти негативним наслідкам підприємцям від спалаху коронавірусу в Україні мають допомогти ряд антикризових заходів, які розроблені парламентським комітетом з питань податкової митної та фінансової політики. За словами його голови Данила Гетьманцева, вони передбачають звільнення від будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства протягом двох місяців, з можливим продовженням цього терміну; звільнення самозайнятих осіб від сплати ЄСВ на цей же термін; заборону на проведення перевірок до 1 липня, крім камеральних; декларації фізособам-підприємцям дозволили подавати до 1 липня; звільнення від сплати земельного податку, якщо земля знаходиться під об’єктами, що використовуються у підприємницькій діяльності; звільнення від податку на нерухомість до 31 травня (в частині комерційної нерухомості); відтермінування набуття чинності законів про касові апарати для малого бізнесу на три місяці; виплати за вимушений простій співробітникам підприємства звільняються від сплати податку на доходи фізосіб на період запровадження карантину.
Чи достатньо цих заходів? Наразі важко сказати, бо, скажімо, відомий американський економіст походженням з Івано-Франківська Роман Шеремета вважає, що для боротьби із економічним спадом потрібні радикальні заходи. «Це безпрецедентні часи, і вони вимагають безпрецедентних заходів, – написав він у соцмережі. – Ми говоримо про радикальну фіскальну та грошово-кредитну політику. Наприклад, уряду потрібно надати допомогу людям, які не можуть працювати через коронавірус, щоб домогосподарства могли здійснювати основні платежі (орендна плата, комунальні послуги, іпотека, страхування). Уряд також може тимчасово звільнити від оподаткування, призупинити виплати за кредитами або надати пряму фінансову допомогу фірмам, щоб вони не збанкрутували».
Наразі, крім обіцяної В. Зеленським тисячі гривень для пенсіонерів, про якісь фінансові вливання в економіку не йдеться. Зрештою, це можна зрозуміти. Адже економічний стан нашої держави не можна порівняти із розвинутими економіками світу. Адже, за іронією долі, саме до сильних економік та надійних активів втікають гроші інвесторів під час кризи. Тож нам залишається сподіватись на допомогу МВФ та інших міжнародних донорів. А для цього потрібні насамперед швидкі та скородиновані кроки влади. Інакше ми всі заплатимо за чергову кризу високу ціну.
