Фільм «Війна тітки Світлани» народився ще три роки тому – серед безкінечних повітряних тривог, постійної небезпеки й нової реальності, до якої українці лише починали звикати. Його режисер і продюсер Олег УЩЕНКО тоді жив зовсім іншим ритмом – щодоби приймав по десять і більше біженців. Нерідко доводилося їхати зустрічати людей навіть серед ночі, оскільки через російські обстріли графіки руху поїздів постійно змінювалися. Саме тоді народилася документальна стрічка «Війна тітки Світлани».

Цей фільм став і болючим свідченням трагедії Маріуполя, і реальним інструментом допомоги українському війську. Завдяки його показам українські громади у світі вже зібрали коштів на понад 300 дронів.

Олег Ущенко згадує, що ідея створити документальний фільм про людей, які пережили облогу Маріуполя виникла у надзвичайно важкий 2023 рік і розповідає: «Війну тітки Світлани» знімали у час тривог і монтували під завивання сирен. Тому народжувався такий крихітний фільм-боєць, основний зміст якого – доля дружньої родини з Маріуполя».

Головні герої стрічки – цивільні люди, які жили звичним життям, мали квартири, будинки, автомобілі. Та війна змусила їх залишити все. Після жахів зруйнованого й відрізаного від світу Маріуполя, де російські окупанти перетворили місто на суцільні руїни, вони, дякуючи Богові та українським захисникам за врятовані життя, змогли вибратися на Прикарпаття. Новою домівкою для родини стала старенька хатина в одному із сіл поблизу Івано-Франківська.

Коли режисера запитала про жанр стрічки, він із притаманним йому гумором відповів, що це «пост роуд-муві» – деконструкція класичного жанру роуд-муві (фільму-подорожі). Люди розповідають перед камерою про власні пригоди у покаліченому бомбами Маріуполі. Усі вони – цивільні, які пережили справжній апокаліпсис, але після катарсису знайшли у собі сили почати нове життя.

За словами режисера, ідея створити такий фільм належала його друзям.

«Друзі сказали мені: «Ти ж режисер. Те, що ти допомагаєш біженцям, – добре, але про це треба розповідати світові. І не просто розповідати, а кричати до хрипоти про злочини російських окупантів», – згадує О. Ущенко.

Все ж спочатку він поставився до цієї пропозиції скептично, адже чудово розумів, що для зйомок потрібні кошти. Але допомогли друзі, яким дуже хотілося, щоб цей фільм побачили люди.

Документальну стрічку створювали фактично без бюджету, зате із величезною самовіддачею всієї творчої групи.

«Фільм «Війна тітки Світлани» знімали в умовах тотального мінімалізму, але над нею знімальна група працювала майже цілодобово. Коли я переглянув пілотний варіант, то відразу вирішив, що треба переробити її у короткометражку. Бо, по-перше, чим довша документалка, тим менша аудиторія, а по-друге, у нас війна, тому потрібен концентрат емоцій», – пояснює режисер.

Після виходу стрічки на екрани її показали на Суспільному. Саме там фільм випадково побачила одна поважна людина з церковним саном і запропонувала організувати покази у храмах, як розповів О. Ущенко.

Так почалася несподівана подорож «Війни тітки Світлани» світом. Фільм демонстрували у Нью-Джерсі, Чикаго, Нью-Йорку. Згодом він почав «кочувати» українськими громадами Південної Америки, іншими містами США та Канади.

Кожен показ мав і культурну, й практичну місію. Українські громади збирали кошти на підтримку Збройних сил України. За словами О. Ущенка, йому розповіли, що завдяки показам документальної стрічки вже вдалося зібрати кошти на понад 300 дронів для українських захисників.

Попри численні прохання, переглянути фільм в інтернеті поки що неможливо. Автори свідомо не викладають його у відкритий доступ, адже тоді благодійні покази втратять свою унікальність і значно зменшиться інтерес аудиторії.

Завершуючи розмову, О. Ущенко жартує, хоча в його словах відчувається глибока правда воєнного часу: «Ми, українці, не войовничі та доброзичливі, але, якщо нас розізлити, то воюють навіть фільми, які ми робимо».

Історія «Війни тітки Світлани» доводить, що документальне кіно здатне не тільки зберігати правду про злочини війни Росії проти України, а й реально допомагати українським захисникам наближати Перемогу.