Події 17-річної давності в Калуші та приміському селі Мостищі, про які йтиметься в цьому матеріалі, зокрема створення ТОВ «Карпатнафтохім», відбувалися з благословення тодішніх керівників держави і мовчазного споглядання чільників області та міста. Й вони не раз були об’єктом дослідження журналістів газети «Галичина». Але й досі на ті застережні і критичні публікації – жодного реагування відповідних органів. Навіть попри наявність в описаних фактах, на наш погляд, ознак загрози національній безпеці України.

Отже, значна частина тих доморощених запроданців, які свого часу творили чиновницький «одобрямс» чужоземним бізнес-схемам, а інтереси прикарпатських громад часто «переламували через коліно», ще й сьогодні, образно кажучи, топче ряст, сподіваючись на втрату пам’яті у своїх земляків чи представників ЗМІ і забувши, що ганьба не має терміну давності. Тож в історії про ТОВ «Карпатнафтохім», як кажуть, ще стільки каламуті, що й досі не видно суті...

5 жовтня 2004 року згідно з рішенням відповідних установчих зборів було створено ТОВ «Карпатнафтохім» за участю компаній «Лукойл-Кемікел Б.В.» (Королівство Нідерланди – 76%) та ЗАТ «Лукор» (24%), які перебували під контролем транснаціональної компанії «ЛУКОЙЛ» (Росія). Підприємству «Карпатнафтохім» з порушенням установчого договору ЗАТ «Лукор» передали від нього основне обладнання. Отже, сказати б, недержавний засновник взяв на себе зобов’язання збереження профілю діяльності закритого акціонерного товариства, його номенклатури та виробництва обсягів продукції упродовж не менше десяти років.

ТОВ «Карпатнафтохім» зареєстрували у с. Мостищі. А вже 18 листопада 2004 року, порушуючи чинне законодавство України та судові ухвали, на позачергових загальних зборах колективу «Карпатнафтохіму» ухвалили рішення про збільшення статутного фонду з 30 тис. грн до понад 1,5 млн. І державний реєстратор Калуської РДА провів реєстрацію змін до статуту. Тож усупереч позиції держави майновий комплекс ВАТ «Оріана» передали спочатку до статутного фонду ЗАТ «Лукор», а насамкінець – до новоствореного ТОВ «Карпатнафтохім».

Як бачимо, «Карпатнафтохім» створювали для виведення активів із ЗАТ «Лукор». Такі сплановані дії зі створення «Карпатнафтохім» давали можливість: по-перше, ухилитися «Лукору» від погашення боргів ВАТ «Оріана», які були зобов’язанням цього ЗАТ, по-друге, позбавити Україну можливості контролювати унікальні виробничі потужності і знищити єдиного виробника етилену в державі, а по-третє, зупинити роботу конкурентних на світовому ринку калійного, магнієвого та інших виробництв. Згодом такі дії економічні аналітики назвали «завершенням добре спланованої операції, внаслідок якої іноземна транснаціональна компанія стала одноосібним власником унікального хімічного комплексу України», вартість якого тоді становила не менше 600 млн доларів США.

Нині вже нема жодних сумнівів, що створення ТОВ «Карпатнафтохім» у Калуші було однією зі стрижневих ланок у добре спланованій багатовекторній економічній диверсії російського бізнесу проти України. Упродовж усього часу своєї господарської діяльності на теренах Прикарпаття калуське підприємство, на наш погляд, провадило політику, образно кажучи, дволикого Януса: з одного боку, в суспільстві позиціонувало себе потужним інвестором, наповнювачем бюджету і роботодавцем, а з другого – було гробарем «Оріани», найбільшого у Східній Європі нафтохімічного комплексу, і підривником національної економічної безпеки України. І деякі прикарпатські керівники різних рівнів, продажні суди, недолугі правоохоронні органи, зрадливі політики та інші посіпаки замість того, щоб у зародку зупинити здійснення антиукраїнських планів російського бізнесу, своєю діяльністю чи бездіяльністю безсовісно і з рабською покорою сприяли на догоду режимові Леоніда Кучми в реалізації такої економічної диверсії у Калуші.

Усі потуги наступників таких діячів змінити той порядок речей також виявилися марними. Бо й український олігархат дорвався до корита і почав паразитувати «на темі» «Оріани». І головна причина того, що й досі на державному рівні не дано оцінки тим діям і не вжито заходів на виправлення ситуації, в тому, що забракло сили волі Вікторові Ющенку, навіть бажання не було у Віктора Януковича, не вистачило часу Петрові Порошенку, а Володимирові Зеленському, як видається, бракує навіть елементарної сміливості торкатися тієї теми.

Тож питання, хто, як і коли погасить заборгованість ВАТ «Оріана» перед Державним бюджетом за гарантований урядом кредит перед Баварським іпотечним та об’єднаним банком на майже 200 млн євро, наразі залишається без відповіді. Навіть попри те, що створення розпорядженням Кабміну України ЗАТ «Лукор» 2000 року, яке ще називали «улюбленим інвестором держави», якраз і мало на меті – забезпечити умови для погашення означеної заборгованості, але жодних зобов’язань не виконало. Тож тепер – після ліквідації ЗАТ «Лукор» – ці зобов’язання повинен виконувати «Карпатнафтохім». Проте згадану заборгованість нині цинічно повісили на збанкрутілу «Оріану».

Торік у вересні голова екологічної організації «Зелений рух «Карпати», член Всеукраїнської антикорупційної організації «Народний контроль», журналіст і калуський еколог Михайло Довбенчук та інші представники прикарпатської громадськості звернулися з офіційним листом до Президента Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в якому вимагали створити кваліфіковану комісію для детальної перевірки господарської діяльності та екологічного стану на підприємстві ТОВ «Карпатнафтохім» у Калуші.

У документі зокрема зазначено: «ТОВ «Карпатнафтохім» у 2018 році звернулося до Калуської міської ради з заявами про надання дозволу на розробку проєкту детального планування території для будівництва нових установок та про затвердження проєкту детального планування території для будівництва нових установок на вулиці Промисловій, 9 у місті Калуші. Калуська міська рада, розглянувши заяви, прийняла рішення 25 вересня 2018 року про надання дозволу та про затвердження проєкту. Перше громадське обговорення відбулося 5 червня 2019 року в актовій залі ТОВ «Карпатнафтохім». Від громадськості міста Калуша та Калуського району була делегована ініціативна група із семи активістів-екологів, яка взяла участь у громадському обговоренні звіту оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Карпатнафтохім» – будівництва установки з виробництва оксиду пропілену потужністю 2700 тонн на рік.

Більшість присутніх були працівниками підприємства, тож практично зацікавлені в позитивному проведенні громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля екологічно та пожежо- і вибухонебезпечного хімічного виробництва. Була і представниця Міністерства екології та природних ресурсів, яка підтвердила, що громадське слухання 5 червня 2019 року відбулося. У висновку про оцінку впливу на довкілля за 23 липня 2019 року за підписом директора Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України С. Лук’янчука було повідомлено таке: «У звіті з оцінки впливу на довкілля надано неповні відомості про вплив на довкілля планової діяльності, що не дають можливості визначити допустимість чи обґрунтування недопустимості провадження даної планової діяльності і визначити екологічні умови її провадження... Інформуємо про відмову видачі документа дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаній діяльності ТОВ «Карпатнафтохім» стосовно нового будівництва установки з виробництва оксиду пропілену потужністю 2700 тонн на рік на вулиці Промисловій, 9 в м. Калуші».

Проте автор листа звертає увагу на те, що на час проведення громадських слухань – ще до 5 червня 2019 року, – установку вже було збудовано без проведення попередніх громадських слухань і відповідних дозвільних документів. Тож громадська екологічна організація звернулась із заявою до Калуської міської ради та Міністерства енергетики та захисту довкілля, і було повторно розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля. А повторне громадське обговорення, в якому взяли участь і активісти ГЕО «Зелений рух «Карпати» та громадськість Калуша, відбулося 21 жовтня у Палаці культури «Мінерал» міста. Й у висновку Міністерства енергетики та захисту довкілля цього разу вже було зазначено про екологічну допустимість провадження планової діяльності. Проте громадська екологічна організація на чолі з М. Довбенчуком вказує на те, що «керівництво ТОВ «Карпатнафтохім» надало недостовірні документи у Калуську міську раду та Міністерство енергетики та захисту довкілля, а також провело два незаконні громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Карпатнафтохім» проєкту «Нового будівництва установки з виробництва оксиду пропілену» потужністю 2700 тонн на рік. Адже проведення громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Карпатнафтохім» відбулися вже після того, як установку побудували, тож підприємство грубо порушило ч. 1 статті 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» і своїми незаконними діями скоїло злочин, передбачений статтею 236 КК України про порушення правил екологічної безпеки. Незадовільний стан довкілля в регіоні вказує на те, що будівництво нових вибухонебезпечних хімічних виробництв недоцільне і злочинне стосовно жителів Прикарпаття...».

– Свого часу, коли я працював у ВАТ «Оріана», це підприємство було серед найкращих у Європі. А після того, як почало занепадати через низку причин, уряд для порятунку ситуації створив ЗАТ «Лукор», яке своєю діяльністю було зобов’язане погашувати борги «Оріани», зокрема і кредити Баварського іпотечного та об’єднаного банку. Та «Лукор» цього не робив, а всі прибутки ховали в офшори, імітуючи виробничу збитковість.

– Михайле Михайловичу, яка, на Вашу думку, була основна мета створення ТОВ «Карпатнафтохім» 2004 року?

– Знищення «Оріани» як потужного конкурента і таким чином – підрив національної безпеки України. До речі, нагадую, що «Оріана» мала статус відомого «поштового ящика» – об’єкта надважливого значення і давала до трьох відсотків внутрішнього валового продукту в державі. Відбулося багато судів. І наголошую: не в інтересах моїх чи навіть ВАТ «Оріана», а в інтересах держави, яку представляли прокурори від Калуша і до генеральної прокуратури України. Всі суди наша держава програвала. Адже за всім стояв російський «ЛУКОЙЛ», а в Україні – Леонід Кучма. Це злочин. І як свідчать останні події, зокрема навколо будівництва нової установки з виробництва оксиду пропілену, крапку на каламутній діяльності ТОВ «Карпатнафтохім» ще не поставлено. Пільги за шкідливість на підприємстві скасували, і нахабно відбувається нищення людей. «Карпатнафтохім» – стовідсотково російське підприємство, але тепер, образно кажучи, це вже «гібрид» – приліпилися й наші олігархи, зробивши його «безакцизним». А Калуш уже перенасичений хімією і екологічною небезпекою. Згадайте аварії на підприємстві чи недавні пожежі. Місто живе нині, як на пороховій бочці, а вони будують нові установки, забруднюючи довкілля й доводячи ситуацію до екологічної катастрофи й цинічно маніпулюючи громадськими слуханнями.

– Після скандальної ліквідації ЗАТ «Лукор», яке зобов’язане було повернути кредити ВАТ «Оріана», та і пальцем не кивнуло для цього, хто, на Вашу думку, сьогодні мав би відшкодовувати ті борги?

– Борг перед Баварським іпотечним і об’єднаним банком виплатила держава. Є питання. Хтось таке рішення прийняв – заплатити з Держбюджету. А хто повинен повернути ті кошти державі, бо ж ЗАТ «Лукор» цього не зробив? У голові не вкладається – цинічно скинули ті борги на жебрака – банкрота «Оріану». Державна служба казначейства України у 2019 році інформувала, що заборгованість ВАТ «Оріана» перед Держбюджетом становила понад 170 млн євро – тобто більше п’яти мільярдів грн. Всі суди держава програла. У мене створилося враження, що вони відбувалися не в Україні, а в Російській Федерації. А всі до єдиного наші звернення про повернення ВАТ «Оріана» в сектор економіки України впиралися в стіну байдужості чи ігнорування. Та всі матеріали судів можна підняти з архівів. Була б на те воля керівництва держави.