До 12 березня – початку запровадження в Україні карантинних заходів через світову пандемію коронавірусу COVID-19, у цьогорічних одинадцятикасників була розписана кожна хвилина: уроки в школі, заняття з репетиторами, самостійне опрацювання навчального матеріалу тощо. Часу на дозвілля у цьому щільному графіку активної підготовки до одного з найважливіших іспитів у їхньому житті – зовнішнього незалежного оцінювання, майже не було. Карантин кардинально змінив їхній розпорядок дня і вніс свої корективи у звичний формат підготовки до тестів. Тепер одинадцятикласники не поспішають одразу після школи на заняття зі своїми репетиторами, а зв’язуються з ними «Скайпом», «Вайбером» чи з допомогою інших програм.

Учениця 11-го класу Івано-Франківського ліцею №25 Тетяна Симчич складатиме ЗНО з трьох предметів – української мови та літератури, англійської мови, історії України. Планує вступати на журналістику або спеціальності, пов’язані з новітніми медіа. У звичній, некарантинній реальності, дівчина готувалася до цих предметів разом з репетиторами. З ними вона працює і тепер, звичайно, в онлайні. Заняття з історії України тепер проходять у «Скайпі» разом з іншими учнями та у «Вайбері» в індивідуальному форматі, підготовка з англійської мови – також у «Скайпі», з української мови та літератури дівчина дистанційно отримує завдання для самостійної роботи.

Випускниця каже, що з початком карантину часу на підготовку до ЗНО стало значно більше, проте відчуває брак живого спілкування з вчителями, адже жодні інформаційні технології та онлайн-платформи не можуть компенсувати живої розмови віч-на-віч. «До карантину відчувала велике навантаження, адже треба було виконувати домашні завдання, готуватися до ЗНО, загалом на плечі випускників лягало багато різних справ та обов’язків, – розповідає одинадцятикласниця. – На карантині у нас з’явилося значно більше часу, який тепер можна присвятити підготовці до тестувань. Втім, живого спілкування з вчителем не вистачає, без його роз’яснень значно важче сприймати навчальний матеріал».

Щодня на підготовку до ЗНО з одного предмету Таня виділяє близько трьох годин. «Треба опрацювати матеріал, виконати тести, якщо це історія України, то потрібно розшифрувати незрозумілі терміни тощо, – розповідає дівчина. – «Скайп»-урок триває півтори години, після цього десь впродовж двох годин виконую домашнє завдання, яке мені задав вчитель».

Дівчина констатує, що через пандемію коронавірусу та загальнонаціональний карантин, випускники шкіл, насамперед, програли в часі, адже і ЗНО, і вступну кампанію перенесли на невизначені дати. «Це збільшує наші шанси забути те, що ми вчили раніше, – переконана випускниця. – Раджу не втрачати ні хвилини, більше зосередитися на підготовці, тримати себе в руках, не розслаблятися, а йти за відпрацьованою схемою, щоб кожен зміг скласти тести на той бал, на який розраховує».

Під час зовнішнього оцінювання учень 11-го класу Богородчанської ЗШ №2 Дмитро Глуханюк складатиме тестування з української мови і літератури, математики та англійської мови. З усіх цих предметів Дмитро займається додатково з репетиторами, тепер у дистанційному форматі. Мама одинадцятикласника Тетяна Глуханюк констатує, що в умовах карантину готуватися до ЗНО її сину стало легше. Насамперед тому, що тепер він не витрачає час на дорогу до репетиторів, адже раніше йому треба було добиратися з Богородчан до Івано-Франківська. Сьогодні усі заняття з педагогами відбуваються у «Скайпі», тож для початку уроку потрібно лише увімкнути комп’ютер і натиснути декілька кнопок. Пані Тетяна зізнається, шо спочатку були побоювання, чи вдасться організувати і налагодити навчання у дистанційному форматі. Нині вони всі зникли, бо на практиці все працює дуже добре.

– Особисто для мене готуватися до ЗНО в умовах карантину стало набагато легше, тому що не витрачаю часу на дорогу, – констатує випускник. – Також маю більшу гнучкість, можу призначити репетиторство на ту годину, яка мені зручна, наприклад, зранку, коли розум ясніший і можна краще працювати. З’явилося більше можливостей для самостійної підготовки, без репетитора. Крім того, зменшився тиск школи і домашніх завдань, хоча дистанційне навчання додає певних труднощів, але загалом з’явилося більше вільного часу, який можна ефективно використовувати.

Хлопець наголошує, що формат онлайн-спілкування для нього є звичним, адже звик «розмовляти» у віртуальному просторі зі своїми однокласниками та друзями. Окрім «Скайп»-включень зі своїми наставниками, Дмитро самостійно виконує домашні завдання з кожного предмету. Така підготовка займає від 1 до 4 годин, залежно від предмету. «З української мови і літератури виконую варіанти тестів минулих років або ті, які надруковані у книжці Олександра Авраменка. На це йде 3-4 години, бо треба ще твір написати. Підготовка з англійської мови може займати 1 годину, для мене це доволі легко. Над математикою треба більше часу посидіти. Зазвичай, виділяю на один предмет – один день», – розповідає випускник.

Дмитро наголошує, що у нього немає лайфхаків підготовки до ЗНО в умовах карантину, адже готується, як і всі. Проте радить своїм одноліткам, котрі посилено навчаються, трішки розслабитися, не перенапружувати себе і не думати, що щось не встигнуть. «Знаю, що багато дітей хвилюються через те, що зовнішнє оцінювання і вступну кампанію відтермінували. Мене особисто – це не бентежить, адже можу себе не перенапружувати і готуватися до іспитів в спокійнішому ритмі», – наголошує мій співрозмовник.

Пані Тетяна радить батькам одинадцятикласників, у цей напружений і непростий період підготовки до ЗНО бути уважними до своїх випускників. «На карантині у батьків з’явилося багато часу для своїх дітей, – зауважує мама одинадцятикласника. – Не зважаючи на те, що працюю дистанційно, все ж таки маю більше часу для своєї дитини. Зрозуміла, що можу чимось допомагати своєму синові. Власне, не кожна допомога є йому допомогою, тому важливо не нависати, не намагатися контролювати, адже це відштовхує його і навіть злить, мовляв: «Я вже дорослий і можу сам себе організувати». Чим справді можу допомогти? Навіть, просто подати їсти. Намагаюся придумати якусь кулінарну цікавинку, адже це розбавляє одноманітний день».

Вчителька історії Івано-Франківського ліцею №25 Наталія Тиханська викладає у 6-му, 8-му, 10-му та 11-му класах. З початком карантину вона повністю перемістила свої заняття у віртуальний простір. Зізнається, що найважче працювати з випускниками, адже у них попереду складання зовнішнього незалежного оцінювання – відповідальний етап в житті.

– Звичайно, не можемо спрогнозувати, коли саме цього року відбудеться зовнішнє оцінювання. Але діти посилено до нього готуються, не панікують і вірять, що ЗНО відбудеться і вони зможуть застосувати свої знання, здобуті в школі, – коментує Наталія Тиханська. – У звичному розкладі одинадцятикласників нашого ліцею історія України – тричі на тиждень, тому що вони вивчають її поглиблено. Завжди намагаюся так спрямувати своє календарно-тематичне планування, щоб залишити місяць-два для повторення навчального матеріалу. Тому цей виклик сприйняли з гідністю, оскільки майже весь навчальний матеріал вже пройшли, залишилося опрацювати одну тему. Але все одно, оскільки ЗНО з історії України охоплює шкільну програму з 7-го по 11-ий клас, то матеріалу дуже багато і надзвичайно важливо повторювати вивчене, тримати себе у навчальному тонусі.

Наталія Семенівна розповідає, що для повторення певних тем проводить відео-уроки через «Скайп», а для контролю засвоєння тієї чи іншої теми використовує «Вайбер». «Клас невеликий, до 20-ти дітей, тому вони слухають навчальний матеріал через «Скайп», виходить такий собі відеоурок, – розповідає моя співрозмовниця. – Дуже важливим у підготовці до ЗНО є контроль та зворотній зв’язок. Його найефективніше проводити, спілкуючись індивідуально, з цією метою використовую «Вайбер». Кидаю діткам в групу тести з певної теми, вони опрацьовують її, виконують тести і надсилають мені виконані завдання. Перевіряю їх і потім індивідуально спілкуюся з кожним учнем, розбираю його помилки, роз’яснюю незрозуміле. Переконана, що лише таким чином зможемо наздогнати те, що ми б могли засвоїти на уроках, якби не було карантину».

Карантин диктує свої умови, тож тепер навчання в школі загалом і підготовка до ЗНО не відбувається без ґаджета-посередника. Наталія Тиханська зауважує, що у такому форматі вчителям значно важче працювати, адже доводиться спілкуватися з кожною дитиною персонально, а не на загал. Крім того, під час живого спілкування видно емоції дитини і можна краще визначити чи розуміє вона навчальний матеріал, вгадує чи чітко знає відповідь на запитання.

Наталія Семенівна не приховує, що підготовка до ЗНО в умовах карантину має свої як плюси, так і мінуси. Позитив, на її думку, полягає в тому, що в учнів з’явилося більше часу для підготовки до тестувань. Негативний бік – у ході дистанційної роботи вчитель не може проконтролювати підготовку кожної дитини, як це було під час класно-урочної системи. Брак живого спілкування учнів та педагога дається взнаки. «Діти позбавлені звичного спілкування з вчителями, тож повинні використовувати всі свої внутрішні ресурси, покладатися, насамперед, на власні сили. Завжди кажу своїм учням: «Мене немає поруч, тепер я більше виступаю у ролі диригента, тому беріть підручник і готуйтеся», – наголошує вчителька.

Для успішного складання тестування з історії України Наталія Тиханська радить завжди мати перед собою програму ЗНО з цього предмета, яка є своєрідним дороговказом. Крім того, вчителька рекомендує повторювати матеріал, озброївшись шкільними підручниками, рекомендованими довідниками, а також дивитися відеоуроки. Втім, найважливіше, на її думку, не втрачати зв’язок зі своїм вчителем, з’ясовувати незрозумілі питання в телефонному режимі, «Вайбері» чи «Скайпі».

«Немає зла, щоб на добре не вийшло», – саме ця народна мудрість одразу спадає мені на думку під час характеристики карантинної підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Адже, переконана, що у цій ситуації цьогорічні вступники отримали додаткові час та ресурси для того, щоб краще підготуватися до іспитів. Зокрема, міністерство освіти і науки запустило онлайн-курси з підготовки до ЗНО. Їх можна переглянути на ютуб-каналі профільного відомства. Крім того, на цьому ж каналі з 6 квітня публікують відеоуроки з 5-го по 11-ий клас. Їх також можна використати під час підготовки до зовнішнього оцінювання. А Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника спільно з Івано-Франківським регіональним центром оцінювання якості освіти організували безкоштовну онлайн-підготовку учнів 10-11-х класів до ЗНО з 12-ти шкільних предметів та 5 творчих конкурсів. Словом, можливостей удосконалити свої знання з тих чи інших дисциплін – чимало, головне бажання і самоорганізація.

З підготовкою до ЗНО все просто: якщо діти посилено готувалися до нього до карантину, то роблять це і під час нього. А ті підлітки, котрі звикли байдикувати, не надто поспішають робити щось по-іншому. Тим паче, що вони й досі ототожнюють карантин з канікулами та мають, як правило, тисячу і одну причину, щоб відкласти своє навчання на завтра, а ще краще на післязавтра. Звертаючись до цієї категорії вступників, хочу наголосити, що зміщення в часі ЗНО та вступної кампанії – це справжній подарунок для них, адже, повторюсь, вони отримали більше часу для підготовки. Втім, тут є одне «але», почати посилено вивчати предмети потрібно вже і негайно, адже з кожним днем часу для цього стає все менше.