Напередодні цієї події було дуже багато розмов про те, як запровадження енергоринку відобразиться на громадянах України, підприємствах та цінах на їхню продукцію. Були як пропозиції відтермінувати запровадження ринку, так і рішення Кабміну, спрямовані на те, щоб обмежити можливе підвищення цін для населення та економіки загалом.

Якщо не вдаватись у технічні деталі, а система енергоринку досить складна і для нефахівця може видатись заплутаною, то загалом зміни є кардинальними. Досі всю електроенергію від різних постачальників – атомних та теплових електростанцій, гідрогенерацію, «зелену» енергію, умовно кажучи, змішували в один «казан», з якого потім розподіляли її споживачам. Так само і кошти розподіляли з цього ж «казана» залежно від формули Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Атомникам, які виробляли найбільше і найдешевшу енергію, перепадало менше коштів, натомість свої бонуси отримували теплова генерація (за рахунок сумнозвісної формули «Роттердам+») та «зелена» генерація (всі сонячні та вітрові електростанції) через підвищений тариф.

Наразі ринок сформовано за сегментами – двосторонні угоди, ринок на добу наперед, внутрішьодобовий ринок, так званий продавець останньої надії. Для всіх них ціни формують залежно від попиту та пропозиції, часу постачання, умов оплати і т. ін. Крім того, Кабмін у червні обмежив максимальну ціну на ринку на добу наперед та поклав спеціальні зобов’язання на атомників і гідроенергетиків щодо забезпечення струмом населення.

Слід додати, що Закон України «Про ринок електричної енергії» було ухвалено ще 2017 р. Роздрібний ринок було запроваджено з початку цього року. Наразі всі споживачі це відчули, бо почали платити за струм іншому постачальникові. Як правило, в регіонах обленерго створили дочірні структури, котрі й постачають електроенергію населенню та збирають за це кошти. Умовно кажучи, відтепер обленерго займаються мережами, трансформаторами і т. ін., а продажем струму, як товару, – енерготрейдери. Теоретично споживач навіть може відмовитися від одного постачальника та перейти до іншого. Звичайно, легше це зробити підприємствам. Побутові споживачі, оскільки для них збережено мінімальний тариф, як видається, є найменш привабливим ринком для постачальників. Поки що.

Оптовий ринок мали запровадити з липня цього року. Зазначимо, що це частина зобов’язань України у рамках Третього енергопакету ЄС. А ще – умова подальшого співробітництва з Міжнародним валютним фондом та ЄС.

Отже, як повідомив директор ДП «Оператор ринку» Володимир Євдокімов, результати перших торгів свідчать про успішний старт енергореформи. Він розповів, що перед запуском системи мали певні проблеми оператори ринку двосторонніх договорів та добового ринку. «Через некоректно подані заявки учасників ринку, котрі виставили завищені ціни, система не верифікувала ці дані. Тому на 1-2 годину ночі торги було призупинено. Але до 2.00 разом із словацькими фахівцями знайшли вирішення цієї проблеми. Від 3.00 ночі безперебійно працює і добовий ринок», – заявив В. Євдокімов.

Таку ж заяву поширив і наш земляк міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик на інтернет-сторінці свого відомства.

«Нині, 1 липня 2019 року, в Україні настає важливий етап впровадження реформи енергетичної системи країни – відбувається повномасштабний запуск нової моделі ринку електроенергії. У зв’язку із цим хотів би відзначити дві важливі речі: по-перше, енергоринок спрямований на споживача та забезпечує можливість кожному споживачеві вибір постачальника, по-друге, ми виконуємо взяті на себе зобов’язання перед енергетичним співтовариством та створюємо можливість інтеграції в європейський енергоринок, що посилить енергетичну безпеку нашої держави», – зазначив міністр.

Він також зауважив, що після введення нової моделі ринку ціна на електроенергію для населення має залишитись незмінною, вона не має різко підвищитися для побутових споживачів, а на перехідний період встановлено певні запобіжники, аби обмежити стрімке зростання тарифів. «Ринкові необхідно пройти еволюцію до повної лібералізації», – зазначив міністр.

Україна вперше в історії поставила електроенергію зі Словаччини та Угорщини, що відбулося в межах так званого Бурштинського енергоострова. Про це повідомила компанія «ЕРУ Трейдинг» яка і здійснила імпорт.

«Початок імпорту електроенергії в межах Бурштинського енергоострова – це черговий крок до інтеграції українського ринку в енергетичні ринки Європи і запорука справедливої ??конкурентної ціни для кінцевих споживачів», – зазначили у компанії.

Також в «ЕРУ Трейдинг» повідомили, що максимальна потужність імпортованої електроенергії становить 130 МВт. А загалом це все стало можливим завдяки підтримці європейських партнерів компанії, а також активній позиції команди НЕК «Укренерго» та представників Європейської комісії. Що важливо – розширення транскордонної торгівлі електроенергією дасть змогу забезпечити захист від монополізму і покласти край дискусіям щодо ринковості та справедливості ціни на електроенергію в Україні.

Чому це важливо? Річ у тому, що свого часу Нацкомісія, яка здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зазначала, що за рахунок АЕС та ГЕС неможливо забезпечити доступною електроенергією населення Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей. А коли немає конкуренції, немає і прийнятної для споживача ціни. Ми вже не раз читали про те, що у Словаччині та Угорщині тарифи на електроенергію можуть бути нижчими за українські. Тому налагодження такого імпорту – добра ознака того, що навіть у межах так званого Бурштинського енергоострова не буде цінового монополізму.

Якщо хтось стежив за повідомленнями інформаційних агенцій у перші дні запровадження оптового ринку електроенергії, то не міг не звернути увагу на те, якою різноспрямованою були інформація та висновки експертів. За нашою традицією – від «зрада» до «перемога». То з’являлися повідомлення про подорожчання електроенергії на 50 відсотків, то потім ішлося про падіння ціни на 25 відсотків від зафіксованої місяцем раніше. А ще – про збої в роботі системи.

Ще одним яскравим конфліктом стало заочне «спілкування» між представником Президента у Кабміні Андрієм Герусом та директором з комунікацій енергохолдингу «ДТЕК Енерго» Іриною Мілютіною. Остання звинуватила Геруса у маніпуляціях, коли «чиновник не помічає фактів, а цифри публікує так, як йому вигідно.

«На аукціонах щодо двосторонніх контрактів, – написав у одній із соцмереж А. Герус, – вугільні електростанції підняли свою ціну е/е майже на 50%: у червні їх тариф був 1,44 грн, а тепер майже 2,3 грн.

Абсолютно неадекватний результат «реформи», коли світові ціни на газ та вугілля падають, а вугільна електроенергія злітає у ціні на 50%».

На що працівниця Ахметівського ДТЕК відповіла: «Яскравий приклад маніпуляції. З чого почати? Аукціони за двосторонніми угодами проводили лише державні компанії вугільної генерації («Центр Енерго», Калуська ТЕЦ, Кременчуцька ТЕЦ). Ціну вони заявляли з огляду на ціни на вугілля, встановлені для державних шахт. Вони справді заявили ціну 2,30 грн (за кіловат. – О. Б.). Лише ніхто на ці аукціони не прийшов та електроенергії за такою ціною не купив. Але більшість вийшла на ринок на добу наперед, де було продано понад 50 відсотків обсягу споживання країни. Фактична ціна продажу е/е на ринку на добу наперед становила 1,59 грн, що на 45 відсотків нижче вигаданої ціни, на яку посилається пан Герус. Для розуміння: ціна практично усіх двосторонніх угод прив’язана до ціни ринку на добу наперед.

Тому ціна 2,30 грн – це чиста вигадка. І щоб ще остаточно пояснити, як працює новий ринок, варто пам’ятати, що регулятор (НКРЕКП. – О. Б.) встановив абсолютне обмеження ціни для продажу на ринку на добу наперед, яка за базового графіку навантаження не може становити більше, ніж 1,64 грн. Продаж е/е на ринку на добу наперед вище цього рівня просто технічно неможливий – заявки, подані за ціною вище за 1,64 просто відхиляються оператором ринку».

Після цього пані Мілютіна робить висновок, що у А. Геруса просто немає інформації про те, що ж насправді відбувається в роботі нового ринку. Так, вона технічно складна, однак, на її думку, написане раніше чиновником – це маніпуляція, метою якої є «все, що завгодно, але не об’єктивна оцінка того, що відбувається. Результатом таких маніпуляцій може бути лише одне – згорнути реформи у галузі, повернути безмежну владу чиновникам і корупціонерам від влади, відкинути країну у чиновницьке середньовіччя, від якого всі нормальні люди уже давно хочуть позбутися назавжди».

Другого дня після запуску ринку електроенергії стало відомо про ухвалу Окружного адмінсуду м. Києва за позовом АТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ), який пов’язують з бізнесменом Ігорем Коломойським. Отож суд скасував постанови НКРЕКП, що встановлювали тарифи для НЕК «Укренерго». Позивачі у своєму позові посилалися на рішення Конституційного Суду про те, що Нацкомісію створено в неконституційний спосіб. НЗФ також звернув увагу суду на те, що після того, як НКРЕКП підвищила тарифи, вартість електроенергії для заводу значно зросла, а у структурі собівартості продукції підприємства ці витрати є найвищими.

Судді погодилися з аргументами позивача про те, що завищені тарифи для одних споживачів дають ресурси для субсидування інших, а отже, на ринку складаються нерівні умови.

Разом з тим у компанії «Укренерго» заявили, що рішення суду підриває основи роботи нової моделі ринку. А саме це може призвести до колапсу нового ринку електроенергії. 3 липня компанія оскаржила згадане рішення суду. Тепер слід чекати на результати апеляційного розгляду.

Наразі ніякого армагедону не сталося, електроенергія у домівках українців є. Кажуть навіть, що ціни на неї на оптових ринках – у прийнятних межах. А ще дію формули «Роттердам+» припинено з 1 липня ц. р. у зв'язку з переходом до нового ринку електроенергії. Нагадаємо, що ще торік у серпні НКРЕКП фактично скасувала формулу ціноутворення на електроенергію «Роттердам+». Згідно з положеннями, з початку дії нового ринку електроенергії визнається такою, що втратила силу, низка нормативних документів, які раніше регламентували роботу української енергетики.

Також важливою є можливість змінити постачальника електроенергії. Хоча наразі для громадян вона є суто теоретична. Бо ж ми уже маємо таку саму теоретичну можливість змінити постачальника газу, однак «бійки» постачальників за споживача наразі не чути. Як розповідають ідеологи реформи в електроенергетиці, коли ціна на енергію стане ринковою, зробити це буде дуже просто. Ви укладаєте угоду з новим постачальником, а колишнього просто повідомляєте про це. Далі вони повинні самостійно врегулювати всі необхідні процедури. До речі, що важливо – процедура зміни постачальника відповідно до закону безоплатна. Залишилось дочекатися, коли ж настануть в Україні такі умови, щоб постачальники конкурували за споживача. І не лише за промислового. Бо тут їхній виграш зрозумілий – великі обсяги електроенергії, на яких можна щось заробити. Що ж до побутових споживачів, то думаємо, що це справа віддаленої перспективи. Однак, як кажуть, процес пішов.

Скажімо, як повідомив директор з управління енергоресурсами трейдингової компанії «Д. Трейдинг» Дмитро Муляр в одній із соцмереж, обсяг фізичних торгів на добу наперед на створеному українському ринку електроенергії утроє вищий за ринки Угорщини, Словаччини, Румунії та Чехії, разом узятих. Він також повідомив, що ціни у різних сегментах постачання коливалися від зменшення на два відсотки за нічне постачання струму до плюс одного відсотка у добовому постачанні і навіть зменшенні на 1,2 відсотка цін на електроенергію на Бурштинському енергоострові, попри значне збільшення обсягу торгів.

І ще одне зауваження. Стосовно того, що, як запевняє уряд, для населення ціна на електроенергію залишиться стабільною. Не маємо щодо цього сумнівів. Бо це надто очевидна зміна, її легко помітити. Натомість не варто забувати, що за підвищення цін на електроенергію для промисловості в підсумку все одно заплатять ті самі громадяни – купуючи товари чи послуги за вищою ціною. Але це буде не так очевидно пов’язано з рішеннями влади. Та й вибори до того часу вже, напевно, відбудуться…