Зав’язка дійства проста – частина депутатів різних фракцій у міській раді заради доброї громадської справи об’єдналися проти позиції голови міської територіальної громади і «воюють» за відкриття пологового відділення у міській лікарні, яке було закрите у лютому цього року. Обранці вважають, що війна – не виправдання недолугих управлінських рішень, які шкодять громаді, і спробували виправити ситуацію, ініціювавши скликання позчергової сесії міської ради...

Про ті події, які розпочалися більше місяця тому – ще 9 квітня, в день запланованого відкриття позачергової сесії Болехівської міської ради територіальної громади і які я після побаченого та почутого образно називаю «Болехівськими вивертами, або сатиричною комедією», можна, образно кажучи, знімати кіно. А сюжетну напругу цього депутатського «кіна» у Болехові ми частково змогли відчути ще напередодні відвідин міста. Адже навіть не здогадуючись, що у громаді ведуться такі активні «бої» за пологове відділення в КНП «Болехівська центральна міська лікарня», я спеціально зателефонував її головному лікарю Любомиру Парахоняку, щоб поговорити про роботу в тилу очолюваного ним лікарняного закладу, але неочікувано (я знайомий з керівником вже півтора десятка років) був неприємно вражений його емоційно холодним реагуванням на моє прохання та небажанням будь-що коментувати. Як згодом засвідчив розвиток подій, я своїм телефонним дзвінком влучив у «десятку» – у тему про роддом. Тож сьогодні – вже після спілкування з медперсоналом пологового відділення, які надіялися на позачергове засідання і дочекалися, та частиною депутатів, які вирішили його скликати і таки скликали та провели, нам уже не цікаві думки ні керівництва міськради, ні лікарні. Адже ні Іван Яцинин, ні Любомир Парахоняк не зволили з’явитися на жодне із пленарних засідань позачергової сесії, щоб почути депутатів, медичних працівників та хоча б прокоментувати ситуацію представникам ЗМІ. Натомість ми побачили болехівське комедійне сатиричне шоу з різноманітними адміністративними вивертами, з-за лаштунків якого стриміли вуха противників позачергової сесії…

Місце дійства – Народний дім у місті Болехові. Субота, полудень. Режисери, постановники – добре відомі. Виконавці головних ролей – за кадром. А серед виконавців в епізодах – місцеві депутати, медичний колектив пологового відділення КНП «Болехівська центральна міська лікарня», озброєні представники військкомату і навіть співробітник СБУ. За кілька хвилин до початку сесійного засідання раптом і неочікувано з’ясовується, що для кворуму бракує двох обранців. Несподівано, тому що всім зрозуміло, що без попередньо прорахованого і погодженого з кожним депутатом кворуму ніхто б позачергову сесію не скликав. Депутати з’ясовують, нібито одного з їхніх колег забрали до військкомату у місто Долину для вручення повістки. А для правдивості, в яку ніхто з присутніх не вірить, депутат навіть надсилає колегам смс-повідомлення, а відтак ще й світлину скидає, на якій він сидить на лавочці біля військкомату у місті Долині. Деякі обранці телефонують у Долину і дізнаються, що ніхто зниклому депутатові Болехівської міської ради ніяку повістку не вручав… Та без нього бракує голосів, тож депутати починають розуміти, що ідея зі скликанням позачергової сесії відкладається на інший час. Але враз ситуація змінюється – умовили ще одного депутата, тож з’явився кворум. Вигулькує надія, що сесія таки відбудеться. Люди чекають.

– У лютому цього року закрили пологовий відділ. Мотивували, що вийшов новий наказ НСЗУ, що пологові будинки чи відділи, які не приймають ста п’ятидесяти родів на рік, не мають права на фінансовий пакет. А у нас було сімдесят п’ять родів. Я працював на чверть ставки, лікарка-гінекологиня Руслана Турчак на пів ставки, а дитячий лікар Андрій Гринь – на ставку. Середній і молодший персонал, а також дитячого лікаря звільнили. Ми залишилися – я на 0,75 ставки, а Руслана Іванівна – на пів ставки, бо ще маємо частину роботи у поліклініці...

– Нова постанова НСЗУ, прийнята у воєнний час, – додала Р. Турчак, – передбачає, що оплата буде провадитися за конкретно виконану роботу.Тобто скільки буде родів, стільки й коштів виділять. Сьогодні НСЗУ надало достатнє фінансування для лікарень, які залишилися працювати у часі війни. Демографія у Болехові може змінитися – у місті є багато переселенців. У нас вже є десятеро вагітних і чимало на обліку. А наших породіль возять в медзаклади інших міст – Долину чи Стрий на Львівщині. Уявіть собі, що жінці із сіл Козаківки чи Бубнища потрібно проїхати до сорока кілометрів, щоб потрапити на роди. Очевидно, що влада не хоче, щоб місто омолоджувалося, а мами з візочками гуляли вулицями Болехова?.. Ми ж погоджувалися на роботу в зовсім іншому штаті і могли перейти навіть на 0,25 ставки. Але щоб не закривали відділення. Можна, думаю, було і якось інакше реорганізувати відділ. Та це нікому не потрібно…

І режисери і виконавці – ті ж, що і в першій дії, плюс один нововмовлений депутат і мінус – одна несподівано, але вчасно для режисерів, зникла із зали засідань депутатка. Місце дії – Народний дім міста Болехова. Ще полудень.

Позачергову сесію депутатів Болехівської міської ради територіальної громади таки відкрили, обрали головуючого і секретаря, одноголосно проголосували за порядок денний. Але жодне питання розглянути…не встигли.

Проєкт рішення передбачав розгляд питання про відновлення роботи пологового відділення у структурі КНП «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради та інших супутніх питань.

Але до поіменного голосування бюлетенями не дійшло – після телефонного дзвінка одна із депутаток мовчки, без коментарів, і навіть не попрощавшись, стрімко вигулькнула із сесійної зали і… вже назад не повернулися. Тож у роботі сесії оголосили перерву.

Коли присутні медичні працівники колишнього пологового віддівлення з розчаруванням виходили із сесійної зали, то я краєм вуха зачув одну із реплік, яку я б назвав стрижневим висновком жителів громади після побаченого і почутого і наукою для керівництва міста: «Ви тільки подивіться, що наша влада творить…»

– Все почалося ще минулого року. Недолуге керівництво міської ради і КНП «Болехівська центральна міська лікарня», в структуру якої входить пологове відділення, призвели до того, НСЗУ не надала відділенню відповідний фінансовий пакет через невідповідність показників передбаченим вимогам. Але навіть попри те, що нібито пологове відділення щорічно має замалу кількість пологів, його роботу можна було організувати. І не обов’язково за кошти НСЗУ, а з міського бюджету. Просто для цього булі потрібні кілька управлінських рішень і майстерність менеджера. На жаль, директор КНП «Болехівська центральна міська лікарня» є менджером слабким, але з великими амбіціями. Адже для доброго менеджера повинна у такій ситуації бути основна мета – соціальне спрямування. І це не тільки про медицину, але й загалом про підприємництво. Тому що не соціальний бізнес завжди приречений на смерть. Тож сталося те, що сталося. А депутатів поінформували занадто пізно. Бо директор вважає за потрібне не радитися з депутатами, а тільки з головою міської ради. Тож вони обоє і довели ситуацію в лікарні до такого стану.

– А чому депутати вирішили скликати позачергову сесію?

– Спочатку депутати почали пропонувати різні варіанти для вирішення проблеми з пологовим відділенням, але з акцентами, що фінансувати пологове відділення повинен місцевий бюджет. Я вважаю, що у бюджеті є достатньо коштів, просто потрібно ефективно їх перерозприділити. Тобто потрібні управлінська майстерність як керівництва міста Болехова, так і лікарні. Тож ми запропонували провести позачергову сесію і розглянути наболіле питання. Але, на жаль, і голова Болехівської міської ради територіальної громади, і директор КНП «Болехівська центральна міська лікарня» таку ініціативу проігнорували і переконали частину депутатів у її недоцільності. Тож інша частина депутатів вирішила провести позачергову сесію самостійно, керуючись статтею 46 Закону «Про місцеве самоврядування». Але після того, як необхідна для кворуму кількість депутатів зареєструвалася, навколо деяких депутатів відбулися якісь не зрозумілі маневри і кворуму не стало. Очікуємо, що буде далі, адже депутатів, образно кажучи, розводять, як сліпих котят. Та ми на цьому не зупинимося – змусимо керівництво міста і лікарні виконати волю громади. В іншому випадку – виноситимемо на розгляд сесії питання про доцільність перебування на посаді директора КНП «Болехівська центральна міська лікарня». Тож далі, як кажуть, продовження обов’язково буде…

Так і сталося. Місце дійства – коридор Народного дому міста Болехова. Режисери і виконавці – ті ж. Після майже тритижневого великоднього «антракту» – вимушено оголошеної перерви в роботі позачергової сесії, відкритої 9 квітня і малоефективної через маневри з кворумом, депутати «анонсували» і, за нашими джерелами, провели друге пленарне засідання позачергової сесії Болехівської міської ради територіальної громади 27 квітня. Обранці (зареєструвалося п’ятнадцять осіб) проголосували бюлетенями, підтримавши всі означені питання порядку денного, означеного ще на першому пленарному засіданні, і, зокрема, відкриття пологового відділення у структурі КНП «Болехівська міська центральна лікарня».

А також у «різному» за пропозицією депутата міськради Анатолія Височанського сесія прийняла ще два, на мій погляд, резонансні і неочікувані рішення. По-перше, депутати звернулися до Кабміну України з пропозицією у зв’язку з воєнним станом у державі внести деякі зміни до Постанови № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади…» від 6 квітня 2016 року – у тих регіонах, в яких не ведуться бойові дії, керівництву як зарплату виплачувати тільки посадові оклади – без жодних преміювань, доплат чи надбавок за вислуги, ранги тощо. А по-друге, депутати на другому пленарному засіданні ХІХ позачергової сесії вирішили звернутися до відповідних правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального проступка головою Болехівської міської ради територіальної громади Іваном Яцинином – перешкоджання роботі депутатів міської ради.

На мій погляд, до прийняття таких неочікуваних рішень депутатів спонукав і той факт, що і на перше пленарне засідання позачергової сесії, і на друге голова міської ради та секретар не з’явилися, а міські обранці натомість зустрілися з неочікуваними перешкодами. Якщо під час проведення першого пленарного засідання 9 квітня відбувалися «кворумні виверти», то під час другого, 27 квітня, – «виверти адміністративні». Але і в першому і у другому випадках прослідковується «кіносценарій» одного і того ж автора, який, на мою думку, і спровокував прийняття на позачерговій сесії, окрім рішення про відкриття пологового відділення, і деяких інших резонансних звернень. Адже друге пленарне засідання депутатам довелося проводити не у звичній сесійній залі, а… в коридорі Народного дому, тому що відкрити приміщення актової зали не дозволили. Причина «поважна» – директор Народного дому не одержав на це письмового розпорядження від керівництва відділу культури міської ради. Такими методами, нагадаю тим, хто з переляку, вдався до недолугих потуг зупинити перебіг позачергової сесії, що з інакомислячими боролися тільки у часи радянщини чи нещодавньої «януковичівщини». З рештою, і у наші демократичні часи були поодинокі хибні адміністративні спроби так цинічно розмовляти з опозицією. Кінець таких вивертів – відомий…