Під час нечастих виходів з помешкання за продуктами або ліками звертаєш увагу не лише на кількість іванофранківців на вулицях міста, автомобілів на дорогах, а й на зачинені двері чималої кількості крамниць, ресторанів, майстерень. Звичайно, обмеження, пов’язані з коронавірусом, як ми всі добре розуміємо, це добра справа, покликана зменшити кількість хворих, уберегти від недуги особливо вразливі категорії громадян, зрештою – зменшити навантаження на систему охорони здоров’я. Щоб не вийшло так, що хворих немає не лише куди класти, а й не вистачає лікарів для надання необхідної допомоги.

Втім, уже на другому тижні карантину ми всі розуміємо, що багатьом до завершення обмежувальних заходів може просто не вистачити грошей на найнеобхідніше. Роботодавці, котрі змушені були закрити свої підприємства, нині так само постали перед необхідністю або звільняти працівників, або відправляти їх у відпустки, якщо немає можливості налагодити дистанційну роботу. А до завершення уже навіть оголошеного карантину – ще цілих три тижні.

Ми читаємо у повідомленнях новинних агенцій про багатомільярдні допомоги, що їх запроваджують у зв’язку із коронавірусом у США чи Європейському Союзі. Зрештою, навіть наші сусіди поляки оголосили про плани з допомоги громадянам та бізнесу розміром у понад 50 мільярдів євро ("Відповідальна влада: як в інших державах допомагають простим громадянам..."). А що ж робить Україна для того, аби її громадяни змогли пережити запроваджений карантин, а підприємці змогли після завершення усіх обмежувальних заходів відновити свою діяльність?

Нагадаємо, що перший пакет допомоги для бізнесу був запроваджений Верховною Радою ще 17 березня. Він передбачав, зокрема, заборону застосування штрафів за порушення в період з 1 березня до 30 квітня цього року, встановлював мораторій на проведення перевірок бізнесу з 18 березня до 18 травня, продовження терміну подання річної декларації про майновий стан і доходи до 1 липня. Також передбачалося, що з 1 березня і до 30 квітня цього року не буде нараховуватись і сплачуватись плата за землю, так само, як скасовувалась плата за нежитлову нерухомість, яка використовувалась для потреб бізнесу. Крім того, було скасовано податок на додану вартість для медичних засобів, які використовуються для боротьби з коронавірусом.

Уже тоді чимало експертів казали про те, що цих заходів недостатньо для того, аби громадяни та підприємці пройшли карантинні заходи з мінімальними втратами. Також слід додати, що світова пандемія виступила таким собі каталізатором світової економічної кризи. Уже нині економісти кажуть про рецесію або більше чи менше падіння економік більшості країн. Що стосується України, то, за різними оцінками, нас чекає падіння валового внутрішнього продукту від 4 до 9 відсотків, зростання цін, девальвація курсу національної валюти до 30-35 грн за американський долар. Тому зрозуміло, що потрібні були додаткові заходи для запобігання ситуації, у якій ліки від коронавірусу, за висловом американського президента Трампа (у цьому випадку йдеться про карантин), могли б завдати більшої шкоди, як сама хвороба. Хоча, як на наш погляд, такий підхід є доволі цинічним, бо важко порівнювати економічні втрати із втратами людськими. Втім, політики, напевно, мають бути циніками.

Уже у перший день квітня прес-служба апарату Верховної Ради України повідомила про те, що голова парламенту Дмитро Разумков підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Нагадаємо, що цей документ було ухвалено на позачерговому засіданні ВР 30 березня. Саме цей закон має на меті надати додаткову підтримку населенню та бізнесу в умовах карантину через поширення коронавірусу.

Наведемо нашим читачам ключові положення згаданого документу. Зокрема він передбачає, що медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації серед людей захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19, Кабінетом Міністрів буде встановлено доплату у розмірі до 300 % заробітної плати, а для працівників соціального захисту населення, які надають послуги громадянам, що знаходяться вдома – до 100 % заробітної плати. Змінено також ліміти для груп платників єдиного податку фізичних осіб-підприємців: перша група – з 300 тисяч до 1 млн грн, друга група – з 1,5 до 5 млн грн, третя група – з 5 до 7 млн грн. Операції з ввезення на митну територію України ліків, медичних виробів і обладнання для протидії COVID-19 та їх постачання звільняється від сплати ПДВ.

Врегульовано також ситуацію із виробництвом антисептиків: тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів. Для виробників дезінфекторів тимчасово скасовано обов’язкову реєстрацію продукції в Міністерстві охорони здоров’я.

Плата за землю і податок на нерухомість не сплачуються з 1 березня по 31 березня 2020 року. У законі передбачено, що штрафні санкції за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ), неподання (несвоєчасне подання) звітності про сплату ЄСВ не застосовуються з 1 березня по 31 травня.

Кілька положень закону стосуються судів та участі громадян у судових засіданнях. Зокрема, під час дії карантину учасники судової справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, також передбачено право суду під час карантину приймати рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.

На період карантину забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Також законодавці передбачили тимчасово звільнити від штрафів та пені взяті до 2017 року споживчі кредити. Вводяться правила дистанційної роботи працівників: загальна норма тривалості робочого часу передбачена Кодексом законів про працю України, працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, виконання дистанційної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав та зменшення зарплати.

Закон також передбачає, що за зверненням роботодавця виплачуватиметься допомога з часткового безробіття працівникам, яких не звільнено з роботи, але їхня зарплата і тривалість робочого часу скорочена роботодавцем (дана норма стосується тільки малих і середніх підприємств).

Запроваджене автоматичне продовження соціальних виплат – державної допомоги малозабезпеченим сім’ям, інших видів державної допомоги, пенсії по інвалідності на період карантину.На цей самий період уряд отримав право встановлювати граничні ціни на товари протиепідемічного призначення та соціальні товари. Місцеві ради, їхні виконавчі комітети після підписання згаданого закону Президентом отримають право проводити дистанційні засідання у режимі відеоконференції або аудіоконференцій, до порядку денного яких можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями.

До цього додамо, що ще напередодні прийняття нового «карантинного» законопроекту, мери 23 міст України направили відкрите звернення Президенту, спікеру Ради і прем'єру з проханням відкласти розгляд парламентаріями закону. У ньому зазначалося, що «органи місцевого самоврядування забезпечують сьогодні виплату підвищених зарплат медикам, закупівлю ліків, масок, тестів, обладнання для лікарень, на що виділяють сотні мільйонів гривень. Тим часом, замість підтримки громад, як це відбувається в усьому світі, зміни до податкового та бюджетного кодексів позбавляють громади ресурсів».

Голова Асоціації міст України Віталій Кличко заявляв, що місцеві бюджети через податкові змін недоотримають, щонайменше, 12 млрд гривень.

Свої застереження до цього закону є і у бізнесу. Напевно найсуттєвішим із них є те, що на думку Європейської бізнес-асоціації, у законі не знайшла свого відображення пропозиція щодо зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, що дозволило б роботодавцям утриматись від скорочення персоналу, введення виплат за лікарняними з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Не передбачено також скасування прибуткового податку та військового збору для банківських депозитів.

Крім того, експерти іронізують, що держава вирішила пробачити орендні платежі, хоча вона не має стосунку до відносин орендаря і орендодавця. Наразі важко спрогнозувати у який спосіб підприємці реалізують право виробляти антисептики без реєстрації у МОЗ, бо ж перевіряти їх буде нікому. Також для багатьох громадян може стати ведмежою послугою скасування пені та штрафів за споживчими кредитами. Адже і сам борг, і відсотки за ним ніхто пробачати наразі не збирається. Навіть коли ви втратите роботу через карантин. А положення про те, що від штрафів та пені звільняються лише кредити, взяті до 2017 року, взагалі викликає багато запитань: а чому саме до 2017, а не до 2019 чи ще якогось?

Крім того, оглядачі нагадують про те, що скажімо у США передбачені одноразові виплати по 1200 «зелених» громадянам, які за рік отримують менше за 75 тисяч доларів. Український закон такої підтримки не передбачає. Тож цілком логічно можна зробити висновок, що українська влада вкотре показала громадянам, що їхній порятунок залежить лише від них самих. І на державу особливих надій не варто покладати.