Зостався вірним Україні. Та вона покинула його напризволяще

Росіяни обіцяли йому золоті гори: уп’ятеро вищу зарплатню, власне житло, всілякі бонуси. Обробляли його, як мовлять, зусібіч. Та він категорично відмовився. А в березні 2014-го, нагадаємо ту відому тоді героїчну історію, капітан мінного тральщика «Генічеськ» Олександр БОЙЧУК намагався прорватися на бойовому судні разом з усією його командою з окупованого Криму. На жаль, не вдалося. «Генічеськ» захопили, його команду списали на берег, а Олександрові дали лише дві доби на те, щоб покинути півострів.

Він вклався в цей термін і разом із дружиною, теж військовою, виїхав з автономії. З усім нажитим майном. Точніше з тим, що можна було вмістити в легковику…

З колишніх товаришів по службі О. Бойчука, котрі, як і він, свого часу присягали на вірність Україні, багато-хто залишився у Криму, перейшов на службу до ВМС Росії. Їм помешкання надали, як і обіцяли. А Олександра в Україні спочатку відправили служити до Очакова, відтак – до Бердянська. І ось уже сьомий рік після Криму подружжя Бойчуків поневіряється найманими оселями.

Звісно, вони не нарікають, не шкодують, не скаржаться, бо совість у них чиста. Але… Соромно за державу, що так обходиться з тими військовиками, котрі в критичний момент без вагань зробили свій вибір, зоставшись відданими Україні.

«Ми вміємо «пишатися», розгортати найвищі, найдовші стяги, влаштовувати пишні дійства з нагоди Дня незалежності, а людям не вміємо віддавати честь і шану, – пишуть Олександрові друзі в соцмережах. – Ну, хіба що медальки вішаємо. Вміємо розказувати, яка шанована професія «військового» і т. д. А по факту?.. Скільки тих, хто служив у Криму, залишилися вірними присязі? Небагато! І вони поневіряються по чужих гуртожитках-хатах! Та невже держава Україна не може забезпечити таких людей житлом і таким чином продемонструвати: ось, ми цінуємо, ми дякуємо?!.».

Коли про О. Бойчука та його «Генічеськ» зняли фільм, до капітана звернулося керівництво одного з комерційних телеканалів із пропозицією зробити передачу про нього й відтак оголосити збір коштів на оселю для його родини. Та Олександр відмовився: «А чого про мене і чого гроші мені збирати? Так, у мене немає житла, але цілі руки-ноги, а в багатьох і їх немає, тому збирайте гроші для них».