Проблеми з поширенням на Івано-Франківщині СOVID-19 розглянули у профільній комісії облради

Проблеми з поширенням на Івано-Франківщині COVID-19 та інші животрепетні питання охорони здоров’я прикарпатців розглянули у профільній комісії обласної ради. Попри сподівання деяких фахівців від медицини, що літні температури й підвищене цієї пори ультрафіолетове випромінювання сонця негативно вплинуть на життєздатність коронавіруса, а отже, і знизять показники інфікування ним, ситуація із поширенням інфекції СOVID-19 в області й далі тривожна. За останній місяць спостерігається навіть її ускладнення після деякої стабілізації і зменшення кількості хворих.

Як поінформувала на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики в. о. директора департаменту охорони здоров’я ОДА Ірина Кобельська, впродовж двох тижнів в області щодня реєстрували 65-75 нових хворих на СOVID-19, що на два з лишком відсотки більше, ніж було. 25-30 пацієнтів з підозрою на коронавірус щодня привозили на госпіталізацію в медичні заклади бригади екстреної медичної допомоги. Найбільше хворих – в Тисменицькому, Калуському, Надвірнянському, Долинському, Косівському районах та м. Івано-Франківську. Не можуть не турбувати численні випадки інфікування СOVID-19 і самих медиків. З початку пандемії захворіло від коронавірусу 608 працівників медзакладів, померло 11.

А чи лікарні мають достатні можливості для прийому зрослого потоку пацієнтів з підозрою і підтвердженням коронавірусу? У закладах першої лінії для госпіталізації таких хворих розгорнуто 1 286 ліжок, із них на 22 липня було зайнято 362 ліжка тими, у кого СOVID-19 підтвердили, а 377 пацієнтів очікували на результат ПЛР-тесту. У відділеннях інтенсивної терапії цих закладів розгорнуто 167 ліжок, тут перебували на лікуванні 54 пацієнти. Підготовлено для прийому хворих у разі потреби (якщо заповнюваність реанімаційних ліжок перевищуватиме 75%) три заклади другої лінії. Це обласна клінічна лікарня, Верховинська ЦРЛ і Бурштинська ЦМЛ.

Заступниця директора обласного лабораторного центру Тетяна Джус додала свої штрихи до картини епідемічної ситуації з СOVID-19 у краї, охарактеризувавши її як неблагополучну і напружену. Показник захворюваності на цю інфекційну недугу в області становить 269,8 на 100 тис. населення за середнього в державі – 166; летальності – 3,4%, тоді як в Україні – 2,5%.

Перша заступниця голови облдержадміністрації Марія Савка серед критеріїв для визначення реальної поширеності СOVID-19 у регіоні виокремила такі, як завантаженість медзакладів першої лінії, кількість проведених тестів на 100 тис. населення, динаміку захворюваності за останній тиждень порівняно з попереднім. Лише менше тижня Івано-Франківщина перебувала в «зеленій» зоні (це означало поліпшення ситуації з СOVID-19), а днями знову опинилася в «червоній», поступаючись за динамікою захворюваності серед регіонів лише Львівщині. З другого боку, відрадно, що за показником проведення пацієнтам з підозрою на СOVID-19 діагностики методом полімеразної ланцюгової реакції Івано-Франківщина піднялася на шосте місце в державі – він досяг 73% усіх тестувань. Менше часу тепер потрібно для отримання результатів ПЛР-досліджень. А вчасно підтверджений діагноз небезпечної хвороби – це і вчасне лікування людини згідно з медичним протоколом. За словами М. Савки, нині в області обстежують значно більше, ніж ще донедавна, громадян з підозрою на СOVID-19. Відповідний показник зріс завдяки залученню до проведення тестувань і низки комунальних та приватних медзакладів, яких, за словами М. Савки, зобов’язано подавати таку інформацію обласному лабораторному центру. Відзначила вона і таке: якщо на початку пандемії Івано-Франківщина пасла задніх у державі щодо забезпеченості медпрацівників закладів першої лінії засобами індивідуального захисту, то тепер за її рівнем – понад 75% – входить до п’ятірки найкращих серед областей.

Утім, після її інформації голова депутатської комісії багатолітній керівник Солотвинської лікарні Манолій Піцуряк зауважив:

– Медпрацівників закладів першої лінії захищено від інфікування коронавірусом – великою мірою цьому посприяли ті підприємства й організації, що на благодійній основі закупили для них ці засоби. Але ж у нас є заклади і другої, третьої ліній, яких офіційно не залучено до лікування пацієнтів з коронавірусною інфекцією, але щодня в районних лікарнях та їх поліклініках перебуває багато хворих, і не в одного з них за якийсь час – за життя або вже після смерті – виявляють коронавірус. Однак ці лікарні не мають можливості за свої кошти закупити засоби захисту. Вважаю, що треба забезпечити ними в час карантину медиків усіх закладів трьох ліній та первинної ланки. Адже вони також борються з пандемією СOVID-19, хоча й не можуть знати, чи хворий, який звернувся до них по допомогу, є носієм коронавірусу. Тим паче, якщо він і сам цього ще не знає…

І секретар комісії завідувачка відділення Тлумацької ЦРЛ Оксана Кисилиця поінформувала, що так само в їхню лікарню потрапляє чимало пацієнтів із пневмоніями. Часто буває так, що експрес-тест на СOVID-19 показав у хворого від’ємний результат, однак через кілька днів, протягом яких тут лікують людину в очікуванні на результат ПЛР-дослідження, він надходить позитивний, і аж тоді хворого скеровують у заклад першої лінії.

– За цей час ми пролікували людину в нашому закладі, який не є опорним, проте не отримуємо від НСЗУ коштів за надану пацієнтові медичну допомогу як за пакет послуг з лікування коронавірусу, – каже О. Кисилиця. – Оплачують вартість цього пакета за програмою державних медичних гарантій тому закладові першої лінії, куди перевели і де завершили лікування хворого…

М. Савка пояснила, що в основу оплати Національною службою здоров’я України пакета з лікування СOVID-19 покладено принцип, пов’язаний з кількістю не пролікованих хворих, а створених для цього в закладах мобільних медичних бригад. На думку ОДА та її департаменту охорони здоров’я, такий підхід неправильний, але наразі цей принцип НСЗУ не переглядає. Зрештою, ідеться про заклади не лише першої лінії. У травні ще й майже два десятки тих, що належать до другої лінії, додатково законтрактували з НСЗУ надання пакетів медичних послуг і з лікування коронавірусної інфекції.

На засіданні комісії констатували недієвість у багатьох закладах охорони здоров’я червневого наказу МОЗ, продубльованого наказом профільного департаменту ОДА, якими зобов’язано адміністрації всіх цих закладів раз на місяць проводити обстеження методом ІФА-тестування на наявність коронавірусу не лише в тих медиків, котрі безпосередньо залучені до лікування хворих на коронавірусну інфекцію, а й працівників інших категорій. Річ у тім, що в наказі центрального органу влади не вказано джерела фінансування такого заходу: якщо воно має здійснюватися за рахунок оплати Національною службою здоров’я України опорним закладам пакетів з лікування СOVID-19, то це ще якось можна зрозуміти. Але хоч вартість одного ІФА-тесту ніби й невелика – близько 500 грн, є проблемою вишукати кошти на проведення таких обстежень навіть для невеликих лікарень, де працює 250-300 осіб і керівникам яких доводиться мізкувати над тим, як забезпечити їх усіх зарплатою. Хіба що запропонувати підлеглим обстежуватися за власні гроші...

Члени профільної депутатської комісії обласної ради заслухали інформацію в. о. директора департаменту охорони здоров’я ОДА І. Кобельської про хід другого етапу медичної реформи в області і стан фінансування закладів галузі. Як відомо, з 1 квітня ц. р. уже й ті з них, що належать до вторинного і третинного рівнів охорони здоров’я, фінансують за укладеними з НСЗУ угодами на надання хворим пакетів медичних послуг. На сьогодні законтрактувалися зі службою здоров’я 65 прикарпатських закладів, а КНП «Коломийська інфекційна лікарня» готується до цього. Не увійшли до Програми медичних гарантій, хоч і набули статусу комунального некомерційного підприємства, чотири санаторії. Через вимушений їх простій у період протиепідемічного карантину працівники цих закладів отримували зарплату лише 2/3 окладу або і взагалі їм довелося піти в неоплачувані відпустки. І хоча, скажімо, ворохтянський санаторій «Смерічка» уклав угоду з НСЗУ, все ж йому до кінця року надійдуть, як сказала керівничка профільного департаменту ОДА, незначні кошти. Тож утримання цих закладів ляже на обласний бюджет.

Позитивним є те, що фінансування закладів спеціалізованої та екстреної медичної допомоги у другому кварталі нинішнього року за укладеними з НСЗУ угодами загалом зросло – до 558 млн грн, що на 77,2 млн грн більше порівняно з першим кварталом, коли вони утримувалися ще за рахунок медичної субвенції. І це без урахування того, що НСЗУ оплатила прикарпатським лікарням надання послуг з медичної допомоги хворим з СOVID-19 – усього 195,9 млн грн надійшло закладам за такими додатково визначеними пакетами на лікування коронавірусу, як екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на СOVID-19; стаціонарна медична допомога пацієнтам із цією гострою респіраторною хворобою, яку надавали окремі заклади охорони здоров’я протягом квітня 2020 р.; медична допомога, яку надають утворені для реагування на СOVID-19 мобільні медичні бригади; стаціонарна допомога пацієнтам із коронавірусом (на це цільове призначення припадає левова частка вказаної суми коштів від НСЗУ – 160,2 млн грн).

Більший від торішнього обсяг фінансування цілої низки закладів дав можливість підвищити середню зарплату їхнім працівникам. Та все ж заробіток медпрацівників у більшості закладів області зріс незначно, а подекуди він навіть нижчий, ніж торік. Нині в зоні недофінансування через занижені тарифи на пакети медичних послуг опинилися фтизіатричні, психіатричні та хоспісні заклади. Навіть попри те, що НСЗУ з початку липня запроваджує додаткове, так зване перехідне фінансування цих медзакладів, вони, з усього видно, отримають у 2020-му від служби здоров’я фінансування за Програмою медичних гарантій менше, ніж торік за субвенцією.

Від І. Кобельської депутати почули, що у першому півріччі на Прикарпатті закладів охорони здоров’я стало на дев’ять менше, зокрема ліквідовано Коломийські онкодиспанер і шкірвендиспансер, Калуський і Городенківський тубдиспансери; Калуські пологовий будинок і дитячу лікарню приєднано до Калуської ЦРЛ на правах структурних підрозділів; Івано-Франківська і Калуська станції швидкої медичної допомоги увійшли до складу обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини тощо. За цей час скорочено ліжковий фонд на 790 ліжок.

Інформація керівнички профільного департаменту ОДА тут же викликала у заступника голови постійної комісії облради Миколи Дроняка запитання:

– Ви вважаєте скорочення мережі лікувальних закладів області та їх ліжкового фонду своїм величезним досягненням?

– Ні, але такими були вимоги часу відповідно до розмірів бюджетного фінансування, визначених для прикарпатської медицини на нинішній рік. Зрештою, це результат роботи департаменту охорони здоров’я і щодо виконання й відповідного рішення обласної ради. Думаю, що не може так стояти питання – чи скорочення мережі закладів і ліжкового фонду є досягненням, чи ні. Це, з одного боку, є втратою. Але з другого – якщо йдеться про оптимізацію відділень лікарень з тим, щоби скоротити ліжковий фонд, який не повною мірою відповідає нинішнім потребам і не завантажений, то це свідчить про правильний напрям нашої роботи…

Така хоч і досить дипломатична відповідь на запитання колеги спонукала голову профільної комісії обласної ради М. Піцуряка вступити в дискусію з І. Кобельською. Він переконаний, що не можна закривати лікарні і відправляти медиків на біржу праці, як і скорочувати стаціонарні ліжка:

– На мій погляд, особливо неприпустимо те, що саме в період пандемії СOVID-19 було скорочено 225 ліжок у закладах обласного підпорядкування, розташованих у районах, – інфекційній лікарні і тубдиспансерах. Якщо в області почнеться епідемія туберкульозу, то її наслідки будуть ще серйознішими, ніж ті, що маємо від коронавірусу. Негативним результатом проведення медичної реформи в області вважаю також розбалансованість у взаємодії первинної, вторинної ланок охорони здоров’я та екстреної медичної допомоги, невизначеність щодо оплати «вторинці» вартості тих медичних послуг, які ми надаємо пацієнтам «первинки», фактично виконуючи її функції, та й щодо скерування їх до лікарів вищої ланки. Не отримуємо ні від кого ні копійки за те, що цим пацієнтам робимо у себе в лікарні рентгенобстеження, лабораторні дослідження. Так, тепер значно поліпшилось фінансування закладів «первинки» й екстреної допомоги за рахунок оплати тих пакетів медичних послуг, які вони законтрактували з НСЗУ, та водночас спеціалізовані й високоспеціалізовані заклади вторинного і частина закладів третинного рівнів – фтизіатричні, психіатричні, санаторно-курортні – ледве животіють. На мою думку, це результат непродуманості медичної реформи, яку здійснюють у державі. Пам’ятаєте, півтора року тому було прийнято рішення передати на фінансування з обласного бюджету туберкульозне відділення Солотвинської лікарні, яке ми чудово облаштували. Та відтоді воно стоїть пусткою – без медпрацівників і хворих. Від гіркого почуття, коли вчора зайшов туди, аж сльози на очах забриніли. Звернувся до одного чиновника, щоб виділили кошти на охорону приміщень колишнього відділення нашої лікарні. А він мені: «Та ви дошками вікна забийте…». Хіба ж це рівень влади?..

Заслужений журналіст України, спеціальний кореспондент газети "Галичина"