У Загребі (Хорватія) представниця України вперше у світі виконала русинським діалектом пісню «Baсko, moja Baсko» авторства талановитих, але малознаних мистців-галичан першої половини XX ст. Цьогорічний Міжнародний вокальний конкурс ім. Квітки Цісик – видатної американської співачки українського походження – сьомий числом – відбувся на Апеннінах, у місті Кардано-аль-Кампо (регіон Ломбардія, Італія). Організували його Національна рада жінок України, ГО «Перлини української культури – світові» за сприяння ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» й підтримки Міністерства культури України.
Проведення його гала-концерту в Італії взяла на свої плечі Асоціація «Подаруй усмішку UKR». Оцінювало конкурсантів професійне журі на чолі з ректоркою Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого професоркою Інною Кочарян. У конкурсі взяли участь виконавці широкого вікового діапазону – від 12 років до понад 60.
Попередніми роками цей конкурс уже проводили в Україні, Німеччині, Франції, Іспанії, Чехії, Литві. Він об’єднує українців, залюблених в українську пісню у виконанні Квітки Цісик, і має на меті увічнення її пам’яті, сприяння відродженню й популяризації української пісні як в Україні, так і за кордоном, розвій вокального мистецтва.
«Хто хоч раз почув голос Квітки, той уже ніколи його не забуде, бо він має якусь магічну силу і якось особливо делікатно торкається людських сердець. А ще здатний лікувати людські душі, – так написала у фейсбуці одна з учасниць конкурсу, наша краянка, заслужена діячка естрадного мистецтва України, голова культурно-просвітницької асоціації «Mist-IlPonte» (Італія), перша Почесна амбасадорка Івано-Франківська Леся Королик-Бойко, котра стала лавреаткою I ступеня в номінації «естрадний вокал» і яку нагородили орденом «Золота Квітка» від Національної ради жінок України. – І саме нині – у час московсько-української війни – голос українки Квітки Цісик загоює наші душевні рани».
Леся Королик, котра виступила на гала-концерті конкурсу, виконавши відому у світі італійську пісню «Santa Lucia», висловила вдячність організаторам конкурсу, всім, хто долучився до його підготовки і проведення. Зокрема – Ірині Персановій, співзасновниці конкурсу, голові ГО «Перлини української культури – світові», викладачці Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, заслуженій артистці України, Послові Миру, за ініціативу провести його вперше в Італії задля уславлення імені Квітки Цісик на землі Данте й Пуччіні; Оксані Ткачук-Трапані та її Асоціації «Подаруй усмішку UKR» – за організацію гала-концерту, який пройшов з великим успіхом; Орисі Швець, президентці Асоціації «Українські вечорниці у Болоньї» – за просвітницьку роботу з молоддю, постійну підтримку культурно-просвітницьких проєктів і за відкриття молодих талантів українців в Італії.
До речі, цього разу таким відкриттям став Олександр Мельник – лавреат I ступеня конкурсу, якого нагородили орденом «Золота Квітка» та спеціальною відзнакою «Приз глядацьких симпатій» від ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі». А найвищу нагороду VII Міжнародного вокального конкурсу ім. К. Цісик – «Золоту зірку Квітки Цісик» – було вручено його лавреатові I ступеня – родинному ансамблю «Слід» у складі Богдана Новінського-старшого із синами Владиславом і Богданом (вокально-інструментальний жанр). Вони ж отримали диплом «За найкраще виконання пісні з репертуару Квітки Цісик», як і нагороджені орденом «Золота Квітка» лавреатки I ступеня конкурсу Галина Возьна (академічний вокал) та Ольга Возьна (естрадний вокал).
Між іншим, у гала-концерті, крім лавреатів нинішнього Міжнародного вокального конкурсу ім. К. Цісик та переможця попереднього конкурсу – Володимира Стасюка, взяли участь і члени журі – та ж І. Персанова, а також співорганізатори конкурсу голова Асоціації українських громад у Чеській Республіці, Народний Герой України, заслужений артист України Павло Бубряк й оперна співачка, лавреатка міжнародних конкурсів Юлія Мох (Німеччина).
У фейсбучному дописі Леся Королик, звісно, відзначила й те, що гала-концерт і церемонія нагородження конкурсантів відбувалися у залі засідань муніципалітету Кардано-аль-Кампо. Захід відвідали українці, що живуть і працюють у регіоні Ломбардія та на околицях Мілана: заробітчани, які давно вже перебувають в Італії, і ті, котрі приїхали на Апенніни як біженці з початком повномасштабного рашистського вторгнення в Україну. Були серед глядачів і радниця мера міста Мікела Маркезе, інші італійці, котрі люблять українську пісню й шанують нашу культуру.
Опісля на запрошення члена Української всесвітньої координаційної ради, голови Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар» Славка Бурди – організатора й координатора проведених 5–6 жовтня Днів української культури у Загребі-2024 – Почесна амбасадорка Івано-Франківська взяла участь і в цьому культурному дійстві у хорватській столиці. Господарі заходу, а серед них був і колишній Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні Джуро Відмарович, знайомилися й активно спілкувалися з українцями – громадськими діячами, науковцями й митцями з українських міст Києва, Івано-Франківська й Рівного, з представниками Культурно-мистецького товариства русинів і українців «Рушняк» (Приморсько-Горанська жупанія, Хорватія), Культурного товариства «Любляна-Київ» (Словенія), Товариства української культури Угорщини, Культурної асоціації «Україна-Фріулі» (Італія)…
Для гостей провели низку заходів у Коледжі туризму та гостинності – Старій Загребській школі. Зокрема голова Товариства «Кобзар» Славко Бурда презентував їм упорядковану ним уже сьому книжку із серії «Українці Хорватії: матеріали і документи». Серед тих, хто поділився думками на цю тему, були автори вміщених у тому збірнику статей – професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Сергійчук, професорка, декан факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету ім. Б. Грінченка Галина Саган, наші земляки із Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника – завідувачка кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Віолетта Дутчак, старший викладач цієї кафедри Богдан Парумба, професорка кафедри методики музичного виховання та диригування Ганна Карась.
Цікаво, що доповідь Г. Карась мала назву «Хорватські акценти у життєтворчості Бориса Кудрика і Гавриїла Костельника». Львівський священник о. Г. Костельник (1886–1948), який прийшов на світ у греко-католицькій сім’ї українських переселенців у Воєводині (Сербія), і народжений у Рогатині український композитор Б. Кудрик (1897–1952) написали текст і музику твору «Бачко, моя Бачко». Леся Королик-Бойко доповнила доповідь Г. Карась своїм солоспівом «Baсko, moja Baсko» бачванcько-сримським (русинським) діалектом української мови. І то була воістину світова прем’єра солоспіву тих двох авторів, адже від часу написання цей твір ще ніхто й ніде не виконував!
Зворушливим моментом для учасників Днів української культури стало покладання квітів до погруддя Тараса Шевченка на вул. Українській. Знову ж таки хвилиною мовчання вшанували пам’ять геніального поета й усіх загиблих захисників нашої держави і жертв московської агресії серед цивільного населення України. Біля пам’ятника Кобзареві Леся Королик-Бойко під супровід бандури Віолетти Дутчак, керівниці квартету бандуристок «Ґердан» ПНУ ім. В. Стефаника, виконала солоспіви «По діброві вітер виє» та «Зоре моя вечірняя» на вірші Т. Шевченка.
Декламували поезії Кобзаря українці з культурно-просвітнього товариства «Кобзар», а члени Товариства «Любляна-Київ» (Словенія) й Товариства української культури Угорщини співали українські пісні.
З тим же В. Сергійчуком учасники Днів української культури у Загребі-2024 із різних країн мали окрему зустріч пізнавального характеру. Відомий український історик провів з ними круглий стіл на тему лекції, яку перед цим прочитав, – «Московський геноцид українців упродовж більше трьох останніх століть. Крок за кроком – до перемоги, свободи та незалежності України».
Завершилася програма першого із Днів української культури святковим концертом української пісні та музики з участю мистецьких колективів й окремих виконавців із Хорватії, України, Словенії, Угорщини, Італії, Німеччини. А вранці наступного, недільного, дня українці – місцеві й приїжджі – помолилися у греко-католицькій церкві Святих Кирила і Мефодія за упокій душ жертв нинішньої війни серед наших співвітчизників і за справедливий мир в Україні. Очолив святкову Божественну Літургію настоятель парафії о. Мирослав Барничко, співслужив йому і виголосив проповідь священник УГКЦ о. Андрій Недоступ. Після завершення Літургії відбувся концерт духовної музики – виступили Віолетта Дутчак (вокал і бандура) та Леся Королик-Бойко (вокал), виконав твори Георга Себастьяна Баха Орест Шургот – українець, який є першою скрипкою Загребської філармонії, професором Музичної академії в цьому місті й заступником голови Українського культурно-просвітнього товариства «Кобзар».
