Як запобігти занепадові профтехзакладів аграрного профілю

Ще у Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» було передбачено передачу професійно-технічних навчальних закладів з державної власності у комунальну. Того ж року Івано-Франківська обласна рада вирішила «дати згоду на передачу із державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісних майнових комплексів професійно-технічних навчальних закладів із зобов’язанням використання майна за цільовим призначенням та невідчуження його в приватну власність». Тож виїзне спільне засідання двох постійних депутатських комісій обласної ради – з питань гуманітарної політики та свободи слова на чолі з Юрієм Черневим і з питань аграрної політики та земельних відносин під керівництвом Івана Приймака – у Державному навчальному закладі (ДНЗ) «Городенківський професійний ліцей» було свого роду заходом на запобігання прогресуванню негативних процесів у професійно-технічних закладах аграрного профілю на Прикарпатті.

Розширене засідання профільних комісій обласної ради, в якому, крім депутатів обласної ради, взяли участь і керівники облдержадміністрації, Городенківських РДА й райради, міста Городенки, департаментів освіти, науки та молодіжної політики і агропромислового розвитку ОДА, головного управління Держгеокадастру в області, директори професійно-технічних ліцеїв з Войнилова, Богородчан, Кут, Коршева та Снятинського коледжу Подільського державного аграрного університету і Рогатинського коледжу, розпочали з ознайомлення з названим навчальним закладом...

Василь СОВИК, директор Городенківського професійного ліцею:

- Наш ліцей – один із найдавніших в області і вперше згадується ще 1894 року. З лютого 2014-го ми – Державний навчальний заклад «Городенківський професійний ліцей», який підготував понад тридцять тисяч кваліфікованих працівників. Сьогодні учні навчаються на таких спеціальностях: на базі дев’яти класів – тракторист-машиніст сільгоспвиробництва, слюсар-ремонтник сільгоспмашин та устаткування, водій автомобіля категорії «С», муляр-штукатур, монтажник гіпсокартонних конструкцій, плодоовочівник-кухар, а на базі одинадцяти класів – плодоовочівник-кухар і тракторист-машиніст сільгоспвиробництва категорій «А 1» та «А 2». В ліцеї навчається 312 учнів. Колектив налічує 80 працівників, з них – 47 педпрацівники. Обсяги річного фінансування – дев’ять млн. грн., з яких зарплата і стипендія сягають семи млн. Наш заклад також співпрацює з філією «Перспектив», яка дає можливість нашим учням ефективно проходити виробничу практику, а ліцеєві заробляти і деякі кошти. Наприклад, цього року обсяг заробленого становить 470 тис. грн. Найбільша наша проблема – застаріла техніка. Маємо своїх 20 тракторів, з яких справні лише половина. Тим часом без новітньої техніки не можемо навчати учнів її обслуговуванню. Тож налагоджуємо співпрацю з фірмою «Вільхівці», де учні мають змогу ознайомитися зі зразками модерних сільгоспмашин. Ліцей володіє 139,4 га орної землі, але земельні акти на них потрібно змінювати…

Втім, оглядини території, навчальних корпусів, тракторної лабораторії, автопарку, гуртожитку, котельні, спортзали, тиру та інших будівель ліцею залишили в автора цих рядків гіркий осадок. Якщо хтось хоче наочно побачити, як виглядає занепад професійно-технічного закладу, то хай їде до Городенки. Я не погоджуся з думкою одного із депутатів обласної ради, який означив побачене в ліцеї «поверненням у 60-ті роки минулого століття». За рівнем технічних можливостей для навчання – може, й так, але якість господарювання ще гірша. Залишає бажати кращого й інфраструктура навчального закладу. Скажімо, його огорожа – у жахливому стані, територія позаростала травами, залишки колишнього майданчика для занять з початкової військової підготовки ліцеїстів – у запущеному стані, стіни корпусів – облуплені, стелі деяких приміщень затікають…

Місцевий знаний аграрій і голова названої вище постійної депутатської комісії обласної ради Іван Приймак, очевидно, пересичений гіркотою від побаченого, риторично запитав керівника ліцею, невже майбутнім мулярам-штукатурам немає тут до чого рук прикласти, щоб навчатися професії?

У професійно-технічних закладах інших регіонів області, за свідченням їхніх директорів, – схожі проблеми: із залученням шкільної молоді до здобуття виробничих професій, з матеріально-технічним забезпеченням, відсутністю обігових коштів та єдиних юридичних правил «гри» щодо укладення договорів про співпрацю між навчальними закладами і виробниками, з виготовленням кадастрових номерів на землі і їхньою обробкою, зі списанням застарілої військової автомобільної техніки з балансу навчальних закладів тощо. Правда, І. Приймак так звернувся до керівників професійних ліцеїв і коледжів області:

- Ми як сільгоспвиробники і депутати обласної ради вас не розуміємо. Ви - керівники професійних навчальних закладів, які мають по 150–200 гектарів землі. За неї ви не сплачуєте оренду, виховуєте сільгоспробітників, маєте майстрів, яким могли б нараховувати належну доплату… Могли б, отже, значно краще вести господарську діяльність. Натомість у цій сфері діється щось незрозуміле і неправильне… За інформацією заступника директора департаменту освіти, науки та молодіжної політики облдержадміністрації Ігоря Гаврилюка, у листопаді 2016 року Кабмін затвердив перелік з 19 професій загальнодержавного значення, які є пріоритетними для розвитку економіки і підготовка фахівців за якими в системі профтехосвіти здійснюють за кошти Держбюджету, – 2018-го на їх підготовку виділено майже 120 млн. грн., а також вдвоє збільшено фінансування на модернізацію професійно-технічних навчальних закладів, з яких 100 млн. – на створення сучасних навчально-практичних центрів на базі професійної освіти.

Юрій ЧЕРНЕВИЙ, голова постійної депутатської комісії обласної ради:

- Думаю, що всі присутні на засіданні постійних комісій відчули важливість тих питань, яких ми торкнулися і не дали їх загнати до великих проблем. Адже директори професійних ліцеїв і коледжів вже давно перебувають у пошуках шляхів оптимального фінансування і ведення навчально-виробничої підготовки спеціалістів. Чи мають студенти змогу проходити виробничу практику, чи може навчальний заклад провадити виробничу діяльність, як вони переходитимуть з державної форми власності в комунальну? Ці питання дуже важливі й гострі в ситуації, коли є економічні проблеми, проблеми з набором учнів, стипендіями, працевлаштуванням спеціалістів, оплатою праці виробничих майстрів тощо. Якщо не допомагати навчальним закладам у вирішенні цих питань, то вони можуть не лише призвести до повного занепаду професійно-технічної освіти, а й негативно вплинути на різні сфери нашого життя. Добре, що у спільному засіданні постійних комісій обласної ради взяв участь такий широкий загал відповідальних осіб. Це дало можливість побачити реальну картину і прийняти належні рішення для координації спільних дій. Адже під час переходу професійно-технічних закладів на баланс обласної ради ситуація може ускладнитися, бо йдеться не лише про майнові комплекси навчальних закладів, а й про їхні землі. Тож потрібне законодавче підґрунтя для такого переходу.

Заступник головного редактора газети "Галичина"