Всупереч думці, що відеоігри – розвага лише для молоді, в світі набирають популярності літні геймери (люди, котрі грають у комп'ютерні ігри). Однак це не просто екзотичне хобі пенсіонерів, а реальна терапія. Ігри тренують логіку, пам'ять, покращують реакцію, дрібну моторику... Тому грати в них не лише весело, а й, як стверджують фахівці, корисно для людей похилого віку, особливо хворим на деменцію (слабоумство). Але починати грати в них бажано ще коли моторика і пам'ять не надто порушені.
Найбільш поширеною формою деменції є хвороба Альцгеймера. Це дегенеративне захворювання клітин головного мозку, яке призводить до втрати пам'яті. Хвороба впливає на функції організму, пов'язані з мовою, судженням, мисленням, сприйняттям і прийняттям рішень. Найчастіше вона вражає людей старшого віку. Дієвих методів лікування хвороби Альцгеймера досі не знайшли. А ось способи уповільнити наступ хвороби є. Це - інтелектуальні заняття, такі як читання, гра на музичних інструментах, настільні ігри і розгадування кросвордів, вивчення мов, запам’ятовування віршів. Все це уповільнює настання хвороби або пом'якшує її розвиток.
![](https://galychyna.if.ua/wp-content/uploads/2019/10/1362994166-shutterstock-32268295.jpg)
Пізніше до цього списку додалися відеоігри. Чому саме вони? Тривалий час вважалося, що головний мозок дорослої людини залишається незмінним до кінця життя. Однак вчені довели, що протягом усього життя в нашому мозку постійно формуються нові нейронні зв’язки, а старі можуть зникати, що й викликає інтелектуальні й психічні розлади.
Також доведено, що люди, котрі навіть у старості не припиняють інтелектуальної роботи, не втрачають своїх розумових здібностей ще багато-багато років.
А нині вчені стверджують, що і відеоігри допомагають у цьому, адже вони змушують гравця постійно бути в напрузі, напоготові прийняти правильні кроки і таким чином стимулюють мозок до роботи.
У Каролінському інституті в Стокгольмі (Швеція) психологи і нейробіологи, щоб довести результативність лікування слабоумства за допомогою комп’ютерних ігор, провели експеримент. В ньому брали участь 45 молодих людей, середній вік яких був 25 років, і 55 пенсіонерів віком близько 70 років. Результати були вражаючі - показники когнітивних здібностей літніх людей, які на початку експерименту поступалися молоді, через п'ять тижнів «тренувань» на відеоіграх зрівнялися за показниками короткочасної пам'яті, уважності і часу реакції з молодими людьми.
Канадські вчені провели інші дослідження. Групу добровольців із 33 чоловік у віці від 55 до 75 років поділили на три команди. В одній люди вчилися грати на піаніно, в іншій - грали в комп’ютерну гру Super Mario 64, а в третій вели свій звичний спосіб життя без будь-яких змін.
Через 6 місяців науковці порівняли результати. Добровольцям зробили МРТ-дослідження мозку, також вони пройшли когнітивні тести різного ступеня складності. У контрольній групі, яка нічим не займалася, спостерігалися старечі зміни у тих відділах мозку, які відповідають за координацію рухів, м'язевий тонус, за пам'ять, логічне мислення та емоції. А ось мозок літніх музикантів і геймерів не піддавався таким змінам.
Зазвичай більшість людей похилого віку віддають перевагу простішим іграм - на зразок пасьянсу, пазлів і т. п. Але вони менше стимулюють інтелектуальну діяльність, а отже й їхня терапевтична дія набагато слабша, аніж дія відеоігор.
Створити спеціальну гру для боротьби з розсіяною увагою і погіршенням короткочасної пам'яті вирішив вчений-невролог з Університету Каліфорнії (США) Адам Гезель. Він розробив гоночний симулятор NeuroRacer - гру, що призначалася саме для тренування когнітивних здібностей літніх людей. Відеогра змушувала бути уважним, тренуючи зір, стимулювала прийняття швидких рішень при загрозі зіткнення з перешкодою. У міру прогресу гравця, гонка ускладнювалася, пропонуючи вибирати швидкісний режим. Учений провів випробування на групі пенсіонерів від 60 до 85 років, які грали в NeuroRacer по 12 годин на місяць. Експеримент довів, що у літніх гравців покращилися розумові здібності порівняно з однолітками, котрі не грали у відеогру.
Вчений і автор гри-стимулятора висловив надію, що незабаром терапевтичні відеоігри створюватимуть і застосовуватимуть повсюдно у лікувальних цілях.
Такі хвороби, як Альцгеймера, Паркенсона і т. п. не одразу можна виявити на ранніх стадіях. Існує ряд тестів, які можуть виявляти хвороби, але вони займають багато часу і вимагають прямого й тривалого контролю фахівців. Щоб прискорити процес діагностування таких захворювань мозку, німецькі, французькі й британські фахівці розробили мобільну VR-гру Sea Hero Quest. Це головоломка, яка перевіряє просторове мислення людини. У грі потрібно запам'ятати найкоротший маршрут для корабля, якому належить проплисти крізь льоди від одного пункту до іншого за мінімальний час, дорогою відвідавши ряд обов'язкових точок. Дослідження показали, що у здорових людей зазвичай не виникає проблем з вирішенням цього завдання. Якщо ж гравець не справляється із завданням, то це служить тривожним дзвінком – імовірністю захворювання на Альцгеймера.
Експерименти провели уже на понад 6 млн. пацієнтів. За словами вчених, на стандартний процес опитування і аналізу відповідей такої кількості учасників у них могло б піти понад 1700 років. А завдяки грі вони змогли заощадити величезну кількість часу і людських ресурсів, адже 2 хвилини такого інтерактивного тесту-ігри замінюють 5 годин лабораторних тестів. Ця гра не тільки показує, що зміни в мозку людини під впливом хвороби Альцгеймера починаються задовго до вияву перших очевидних симптомів, а й також дає шанс вчасно виявити її і зайнятися лікуванням.
Отож науковці довели, що відеоігри впливають на логічне мислення, короткочасну і зорову пам'ять людей, покращують реакцію, дрібну моторику і загалом є інтелектуальним тренуванням для мозку.
Звичайно ж, не треба забувати і про те, що у комп’ютерні ігри не потрібно грати денно і нощно, адже будуть зовсім протилежні результати такого лікування. Бо що забагато, то не здорово. Особливо не треба захоплюватися молодим ще здоровим людям, адже відеоігри інколи у такому віці більше нашкодять, аніж принесуть користі. Порушення зору, постійна втома, проблеми з хребтом від тривалого сидіння за комп’ютером, а головне - відрив від реального життя і психологічна залежність від ігор – ось далеко неповний перелік негативного впливу відеоігор на організм людини.
На сьогоднішні весь потенціал ігрової терапії людей похилого віку до кінця ще не розкритий. А у нашій країні її фактично і не практикують. Разом з тим дослідження учених світу довели факт лікувальної дії відеоігор на людей з виявленими розумовими проблемами.