Український Boeing 737 зі 176-ма людьми на борту збили в Ірані не випадково?

Несподіване продовження отримала справа про збитий в Ірані 8 січня український пасажирський літак, яка вже було й заглухла на етапі «дослідження обставин» авіакатастрофи. Член комісії з питань законодавства та юстиції парламенту Ірану Хассан Норузі назвав обстріл ракетами і збиття лайнера «правильним кроком» з боку іранських військових.

Більше того, в коментарі місцевому щоденному виданню Hamdeli цей ультраконсервативний речник парламентської комісії додав, що на момент «Х» літак нібито перебував уже під контролем не диспетчерської вежі тегеранського летовища, а певних сил США. Більше того, Х. Норузі твердив, що літак «Міжнародних авіаліній України» (МАУ) нібито був в Ізраїлі за тиждень до атаки і там «його систему безпеки було зламано та перехоплено управління ним».

Депутат заявив, що, мовляв, оскільки український Боїнг контролював «хтось інший», іранські військові не мали іншого варіанту, крім як збити його. «Іранські військові вчинили добре, – додав цей політик та клірик середнього рангу. – Тому всупереч офіційним заявам не було жодних арештів».

Нагадаємо при цьому, що іранська влада не раз заявляла: літак «МАУ» збили внаслідок «людської помилки».

Президент країни Хасан Роугані та командири Корпусу вартових Ісламської революції – а саме ця силова структура взяла відповідальність на себе за авіатрощу, наразі ніяк не коментували заяви Х. Норузі. Однак в Організації судоустрою збройних сил Ірану заперечила його слова щодо арештів та заявили, що «певну кількість осіб таки заарештували і покарали. Правда, в деталі не вдавалися.

Нагадаємо, що Іран досі не виконав вимоги низки держав, у тому числі й України, й не передав «чорні скриньки» збитого літака для професійного дослідження.

«Україна очікує на негайні пояснення від Ірану після заяви члена національного парламенту щодо збиття пасажирського літака авіакомпанії «МАУ», написав у твіттері український віцепрем’єр Вадим Пристайко. Проте наразі невідомо, чи офіційний Київ уже звернувся до офіційного Тегерану з відповідною нотою, як належить у таких випадках.