Журналістська спільнота Прикарпаття зазнала непоправної втрати – нещодавно минуло 9 днів, як відійшов у вічність наш колега заслужений журналіст України, почесний громадянин м. Івано-Франківська, член Національних спілок журналістів та краєзнавців України Роман Михайлович ФАБРИКА.

Роман Фабрика народився 18 жовтня 1940 року в с. Радчі на Тисмениччині. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював у багатотиражній газеті, був кореспондентом та завідувачем відділу інформації обласних газет «Комсомольський прапор» і «Прикарпатська правда», кореспондентом Українського радіо, друкувався в республіканських та центральних газетах, започатковував в Івано-Франківську місцеве телебачення. Останні 20 років зі своєї пів столітньої репортерської діяльності працював власкором Українського національного інформаційного агентства України (ТАРС, РАТАУ, ДІНАУ, УКРІНФОРМ).

Роман Михайлович – лавреат обласної премії в галузі журналістики ім. Б. Бойка та міської премії ім. І. Франка, Всеукраїнського конкурсу на найкраще висвітлення історії Галича. Його двічі визнавали дипломантом та лавреатом всенаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання». Був на стажуванні в США.

Р. Фабрику нагороджено медалями «Журналістська гідність» та «За заслуги перед Прикарпаттям», Золотою медаллю української журналістики, знаком «За подвижництво в культурі Прикарпаття».

Наш колега мав три персональні фотовиставки: «Америка в Галичині», «Кличуть у гори трембіти», «Діти втрачених Бескидів». Першим в Україні видав фотоальбом «Лемки: роки і долі». Він автор книг «Я – репортер», «Наодинці зі словом», «Це Роман. Се Фабрика», засновник Музею родинних професій.

Зі спогадів Романа Михайловича: «Скільки себе пам’ятаю, мріяв про журналістику. Але перш ніж вступити до вишу, довелося пройти нелегкі життєві університети. У дитинстві пережив голод, школярем працював. Юнаком добував вугілля у заполярній шахті засніженої Воркути. Потім з голубими погонами авіатора готував до польотів реактивні бомбардувальники. Задовго до університетської кафедри старший брат Ярослав дав перші уроки фотосправи. Робив світлини, друкував фото в газетах, знимкував сусідів, друзів, колег, ровесників. Був завжди в мандрах, у пошуках нового, небаченого. Усього в житті досяг самотужки, сам своїм розумом та наполегливою працею. Завжди знав ціну і шану хлібної скоринки, на власній шкірі відчув добро і зло. Можливо, цей гарт допомагав мені пізніше у професійному репортерстві».

Р. Фабрика був талановитою людиною, чудовим колегою і наставником, надійним другом. Він назавжди запам’ятається cвоїми невичерпною життєвою енергією, відданістю обраній справі, доброзичливістю й комунікабельністю. В нього було ще багато творчих задумів…

Щиро сумуємо. Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким. Розділяємо всім серцем ваші біль та горе.