В Івано-Франківській ЦМКЛ провели спеціалізований медичний тренінг лікарів Румунії й України «Роль і значення лапароскопії в діагностиці та лікуванні гострих хірургічних захворювань черевної порожнини». Цей захід пройшов у рамках проєкту «Спільні ініціативи та рішення у сфері охорони здоров'я у транскордонній Румунії–Україні» і фінансується в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014–2020.

Лапароскопія – це новий метод в хірургії, який дозволяє проводити оперативне втручання на внутрішніх органах через невеликі отвори по 0,5 – 1,5 см. Така технологія дає можливість якісно провести операцію з мінімальним ушкодженням тканин, завдяки чому пацієнт швидше видужує та виписується зі стаціонару вже наступної доби. У відділенні хірургії ЦМКЛ якраз уже сім років поспіль практикують лапароскопію. Хірурги лікарні лише в період з 2013 по 2015 рр. провели лапароскопічні оперативні втручання 1455 хворим у віці від 18 до 84 років і підтвердили перспективність застосування нових технологій у плановій і ургентній хірургії. Більше того, у 91,7 відсотка випадків ці методи дають змогу радикально ліквідувати наявну патологію і зводять до мінімуму загрозу виникнення післяопераційних ускладнень та істотно зменшують страждання хворого в післяопераційний період. Сьогодні лапароскопічна хірургія практично ефективна для лікування всіх органів черевної порожнини.

Отож, на медичному тренінгу івано-франківські хірурги ділилися з румунськими колегами своїм досвідом. Вони розповіли своїм румунським колегам про невідкладні лапароскопічні оперативні втручання, показали новітні хірургічні технології, запроваджені в ЦМКЛ, зокрема провели онлайн-демонстрацію видалення жовчного міхура, поділилися результатами лікування гриж передньої черевної стінки й напрацюваннями лапароскопії в гінекології.

Останніми роками в Україні спостерігається кількісне зростання в плановій і ургентній хірургії лапароскопічних технологій, які приносять пацієнтам надійний ефективний результат, малотравматичність, швидке одужання, що прогнозує успішні перспективи цього напрямку хірургії.

Ми попросили поділитись своїми міркуваннями румунських партнерів з приводу цього проекту – керівника міської лікарні Сігету Мармацієй Дунку Даніеля Раду і мененджера проєкту Моніку Діну.

Дунка Даніель Раду: «Ми співпрацюємо з багатьма лікарнями України, але найбільше приємно вражені працею й професіоналізмом лікарів Івано-Франківської ЦМКЛ. Зокрема й тим, що тут ефективно працює відділення кардіоваскулярної хірургії з відповідним медичним обладнанням, яке функціонує на дуже високому рівні».

Моніка Діну: «Ми йдемо за графіком, відпрацювали два місяці з 12-и, відбули перший спільний медичний тренінг за відповідними напрямами в Івано-Франківську. Наступна зустріч відбудеться в лютому наступного року в лікарні Сігету Мармацій, де продовжиться обмін досвідом й подальше налагодження професійних контактів і компетенцій».

Оскільки міський відділ охорони здоров’я Івано-Франківська майже рік не може невідомо з яких причин прийняти новий статут ЦМКЛ, який дозволив би колективу лікарні ввійти у другий етап медичної реформи вже цього року, а робота консультативної клініки ЦМКЛ, яка протягом останніх п’яти років збільшує щороку обслуговування пацієнтів на одну тисячу осіб, перебуває під загрозою зриву за умови старого статуту, то ми принагідно поцікавилися у гостей про рівень автономії румунської лікарні і діяльність їхньої поліклініки. Дунка Даніель Раду з цього приводу сказав, що «румунська лікарня подібно до івано-франківської ЦМКЛ перебуває у віданні міської ради, функціонує за принципом самофінансування, і, природно, її керівництво лікарні розпоряджається заробленими коштами, з яких левова частка надходить від медичних послуг, наданих лікарнею. А ще є фінансування програм й ефективна підтримка на місцевому і державному рівнях. Само собою є очевидним, що поліклініка інтегрована в структуру лікарні й успішно функціонує відповідно до усіх її відділень. Кожен лікар, який працює в лікарні, має обов’язково приділити певну кількість годин роботі з пацієнтами в поліклініці. У нас немає таких медиків, які працюють тільки в поліклініці, або тільки в лікарні».

А загалом румунські партнери сьогодні працюють над новими проєктами з Євросоюзом. І більше того – пропонують активну співпрацю своїм івано-франківським колегам-лікарям. А що пропонує наша влада?