Спаська ОТГ і два роки по тому відчуває тягар чиновницьких помилок

У січні наступного року сповниться два роки з часу створення на Рожнятівщині Спаської об’єднаної територіальної громади, до якої увійшли гірські села Спас, Погорілець, Підсухи і Луги. Але перспективний план передбачає у складі Спаської ОТГ і сусідні села Суходіл та Липовицю, проте на все воля Божа і людське бажання. Очолює Спаську ОТГ Микола МЕДВІДЬ, який у розмові з журналістом «Галичини» відверто поділився враженнями від перебігу реформ децентралізації на селі, назвавши себе і свою команду її волонтерами.

У Спас їдемо не вперше. І щоразу – з надією на краще. Та дорога від райцентру Рожнятова до села – 12 кілометрів – нас вкотре розчаровує і не дивує. Бо як і попередніми роками її майже немає. Жах бездоріжжя у Липовицькому «кущі» – Нижній Струтин, Верхній Струтин, Спас, Луги, Суходіл, Липовиця, Ілемня – вже хронічний. І не раз обурені селяни блокуванням проїзду і вдень, і вночі намагалися нагадати владі про свої насущні проблеми. Але обіцянками ями не зашутруєш. А без доріг усі паростки реформування і розвиток сіл приречені на імітацію і окозамилювання. Ділюся своїми враженнями з головою Спаської сільради ОТГ Миколою МЕДВЕДЕМ, і він однозначно зі мною погоджується. Інші присутні співрозмовники – також: секретарка сільської ради Мирослава Мартів, начальниця відділу економіки, інвестицій та зовнішніх зв’язків Світлана Гелин, заступник сільського голови з питань виконавчих органів ради Михайло Семкулич.

Голова Спаської сільської ради ОТГ Микола Медвідь
– Миколо Петровичу, в яких обставинах Вам довелося братися за об’єднання громад? Повернімося на якийсь час до реалій 2018 року…

– Усе відбувалося дуже швидко. Ми намагалися впоратись у стислі терміни, тому що починався новий бюджетний рік. Маємо дуже хороший склад депутатів, тож роботу провадили і провадимо злагоджено. Дуже добре, що у сільській місцевості для депутатства не потрібно бути висуванцем якоїсь політсили. Тож замість політиканства ми переймаємося життям громад і їхніми проблемами.

Порівняймо: бюджет Спаса до об’єднання – разом із селами Підсухи і Погорілець – 580 тис. грн, а Луги мали до 300 тис. А сьогодні загалом бюджет ОТГ – 25 млн грн. Звісно, левова частка – субвенції із Держбюджету. Освітня, наприклад, становить 10,8 млн грн. Хто розпочав реформу 2015 року, той встиг зробити дуже багато, хто пізніше – відстав на рік чи два, а хто її й не починав, той, на мою думку, пастиме задніх завжди.

– То Ви встигли?

– Трохи відстали. Потрібно було швидше стартувати. Ми мали волю, але не було бажання і бачення чиновників. Свого часу до нашої ОТГ хотіли увійти села Лоп’янка, Грабів (увійшли згодом у Долинську ОТГ), Верхній Струтин, Ілемня… Було погодження між сільськими керівниками. Але, на жаль, тоді Юрій Ганущак як експерт з децентралізації, який сьогодні працює в Мінрегіоні, зазначав, що не бачить таких ОТГ, як Брошнів-Осадська і Спаська. Тож планували лише Перегінську і Рожнятівську ОТГ. А сталося так, що на Рожнятівщині буде п’ять громад. Вже є Брошнів-Осадська і Спаська ОТГ, у грудні йде на вибори Дубівська ОТГ, а у перспективі ще Рожнятівська і Перегінська. Наша ОТГ може розширитися, але наразі село Липовиця хоче об’єднатися у Спаську ОТГ, а Суходіл – ні, вичікує.

– Що за ці неповні два роки змінила децентралізація?

– Зріс бюджет, і не лише завдяки субвенціям, а й через зростання власних надходжень, які сягають 7 млн грн. На жаль, ми одна з об’єднаних громад на Прикарпатті, яка не створила у себе некомерційне комунальне підприємство первинної ланки охорони здоров’я. Торік склалася така ситуація, що були дві амбулаторії – у Спасі і Лугах. Спаська обслуговувала населення у селах Лоп’янка, Грабів, Спас, Погорілець, Підсухи і хутір Крива, а лугівська – Луги, Ілемню, Суходіл, Липовиця і хутір Мичище. Загалом – 12 тис. населення. І субвенція надходила на кожного жителя. А коли тепер у нашій ОТГ майже 3,5 тис. жителів, то тієї субвенції нам би не вистачало на утримання тих амбулаторій. Ми спільно вирішили, що віддаємо субвенцію у район, а район утримує медицину у нашій ОТГ. Тож у сфері охорони здоров’я сьогодні нам трохи важкувато. Дві амбулаторії – у Спасі два сімейні лікарі, а в Лугах один – обслуговують 12 тисяч населення як із сіл нашої ОТГ так і з-за її меж. Майже 4 тисячі населення не охоплено послугами сімейних лікарів. Маємо проблему з кадрами – навіть у перспективі не бачимо охочих працювати в наших селах. Адже у нас в ОТГ нічого не змінилося в оплаті праці медиків. А сусідні країни із задоволенням приймають наших спеціалістів-медиків. Ми дофінансовуємо амбулаторії, хоч не є засновниками цих медзакладів. Маємо можливість забезпечити лікарів житлом чи зробити капітальний ремонт.

А субвенцію, яку отримали для вторинної ланки, ми розділили і вирішили, що для надання медичних послуг громадам буде ефективніше мати угоди не лише з Рожнятівською райрадою, а й з Калуською міською і районною радами. Наших людей можуть обслуговувати в цих лікарнях.

– А як тривають реформи в освіті?

– У Спасі працює ліцей, у Лугах – гімназія, у Погорільці – початкова школа. А ще маємо філію Спаського ліцею у Підсухах, де навчається всього шість учнів. Клас-комплект. Був схід селян. Ми пропонували підвозити дітей. Але громада заперечила, і ми пішли людям назустріч. Та у 2020 році будемо створювати опорну школу у Спасі. Цього року також у Спасі ми відкрили дошкільний навчальний заклад на 40 діточок, який, на мій погляд, один із найкращих на цьому «кущі».

Так, роботи і клопотів зі створенням ОТГ побільшало, але ми тепер бачимо кожну копійку і знаємо, на що її потрачено. Зроблено багато таких речей, яких збоку не дуже помітно. Наприклад, водопостачання школи і дитячого садка і т. ін. Та й ремонт в адмінбудинку не робили з часу його здачі в експлуатацію.

– Завдяки яким власним надходженням наповнюєте бюджет?

– Переважно за рахунок рентної плати від видобутку нафти і газу. На території громади – на площі майже 30 гектарів – розташовано 52 діючі свердловини НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Охоронні зони заборонено зменшувати. І жителі не можуть повноцінно користуватися своїми земельними ділянками. І надходження до бюджету зменшилися через спад видобутку корисних копалин. Ми ж отримуємо три відсотки від обсягів видобутку. Є питання і до податків з доходів фізичних осіб тощо. Чому люди платять податки за місцем реєстрації відокремленого підрозділу, якщо працюють на нашій території? А ще через пільги для нафтовиків ми не отримали значну суму земельного податку. Ми хотіли би, щоб «Укрнафта» перейшла на орендні відносини з нами. На території ОТГ також провадять свою господарську діяльність чотири лісництва Брошнівського держлісгоспу, з яким ми добре співпрацюємо. І цього року ми вперше отримуємо податок за наші землі, які перебувають під лісовими угіддями. Сума невелика – 180 тис. грн на рік, але потрібна громаді. Адже 70 відсотків площі нашої ОТГ вкрито лісами. Також є такий вид податку, як рентна плата за використання лісових ресурсів, – від санітарних рубок і рубок головного користування і т. ін.

– Чи вдалося створити в об’єднаній громаді Центр надання адмінпослуг?

– Ще ні, плануємо створити згідно з вимогами. На це підуть кошти інфраструктурної субвенції – 858 тис. грн. Надаватимемо послуги приписки, плануємо і паспорти видавати, різноманітні довідки, оформлювати заповіти, укладати шлюби і т. ін. Також створимо і житлово-комунальне підприємство. Проте ще нема належної матеріально-технічної бази. Краще про це розповість наша секретарка сільради, яка курирує соціальну сферу.

Мирослава МАРТІВ, секретарка Спаської сільської ради ОТГ:

– ЦНАП плануємо відкрити наступного року. Оскільки ми також перебрали на себе функції територіального центру, то маємо двох працівників, які надають соціальні послуги одиноким людям похилого віку. Наразі обслуговуємо 16 людей. В ОТГ також діє низка соціальних програм, які до створення ОТГ діяли на Рожнятівщині, і послуг, які надавало управління соціального захисту. Окрім Спаса, ми створюємо робоче місце для надання адмінпослуг і у старостинському окрузі села Луги.

Світлана ГЕЛИН, начальниця відділу економіки, інвестицій та зовнішніх зв’язків:

– Ми робили заявки на поліпшення матеріально-технічної бази громади і розвитку туризму. Продовжимо цю роботу і наступного року, щоб придбати сміттєвоз для потреб ОТГ, грейдер і екскаватор. Наразі чекаємо. Сміттєві майданчики побудовано у чотирьох населених пунктах і обладнано контейнерами. Беремо участь у багатьох програмах. І щоб розвивати здібності талановитих дітей, і для створення центру безпеки тощо. А в основі стратегії розвитку нашої ОТГ – зелений туризм, який наразі ще розвинений дуже слабо, а то й занепав. Бо неналежний стан доріг відштовхує туристів.

– Миколо Петровичу, чи є якийсь просвіток у вирішенні проблеми доріг?

– Так, поліпшення доріг було б добрим поштовхом для розвитку зеленого туризму. Бо хто захоче їхати до нас, коли дороги отакі?! Хоча природа чудова. Асоціація об’єднаних громад, сільських і селищних громад області зверталися до голови облдержадміністрації Дениса Шмигаля, щоб дороги, які підпорядковані ОДА, передали на баланс ОТГ. Бо людям важко пояснити, що дорогу, яка пролягає через їхнє село, утримує Івано-Франківська обласна державна адміністрація, а не ОТГ. А схеми розподілу коштів на ремонт доріг незрозумілі. Цього року до нас, наприклад, не надійшло жодної копійки на утримання доріг місцевого значення. Наш «кущ» щораз обділений. Ми готові виділити кошти для ремонту дороги, але це можливо лише за умови співфінансування з «Дорогами Прикарпаття». Тож ті 11 кілометрів дороги в нашій ОТГ сьогодні у жахливому стані. Звісно, самотужки відремонтувати її ми відразу не змогли би. Але змогли би людям чесно сказати: цього року ремонтуємо таку довжину шляху, наступного – іншу і т. ін. Навіть будівництво тротуарів ми не можемо провадити без співфінансування.

– Якби Вам сьогодні запропонували ще раз братися до створення ОТГ, чи вистачило б віри?

– Якщо чесно, то скажу: треба розуміти, що всі голови ОТГ – трохи волонтери, а децентралізація – це частково волонтерство. Керівники ОТГ пожертвували частинку свого життя, часу, родинного спокою тощо, щоб громадам було жити легше. Хотілося, щоб села не занепадали, а діти не думали, як виїхати до Польщі чи деінде. Було б добре, якби люди відчували себе ґаздами у громадах, активніше долучалися до спільних справ в ОТГ.

Заступник головного редактора газети "Галичина"