Початок нового навчального року завжди викликає невелику тривогу, не лише через передчуття змін, а й через ті виклики, котрі стоять перед українською освітою у надскладні воєнні часи. Безпека дітей, розвиток інклюзії та підготовка до масштабного запуску реформи профільної старшої школи стали головними темами традиційної обласної серпневої конференції педагогічних працівників «Серпнева 2026: стійкість, розвиток, подолання викликів». Як зазначають освітяни, ключове завдання цього року – не просто розпочати навчання, а вже сьогодні активно готуватися до наступного вересневого старту, коли впровадження трирічної профільної школи стане масовим.

Від безкоштовного харчування – до шкільних автобусів

За словами голови Івано-Франківської ОДА/ОВА Світлани Онищук, яка відвідала захід, цьогорічна традиційна серпнева конференція дещо змінила формат, адже на зустріч запросили не лише педагогів, а й управлінців усіх територіальних громад Прикарпаття та очільників районних військових адміністрацій. Мета такого розширеного складу учасників – об'єднати зусилля місцевої влади та освітян для підтримки освітньої галузі краю.

«Найкращі та найбільші інвестиції – це інвестиції в наших дітей, у наше майбутнє, – наголосила С. Онищук. – Скільки ми сьогодні вкладемо турботи, підтримки та фінансових ресурсів у підростаюче покоління, такий результат отримають і область, і держава загалом. Бачимо, що попри складний воєнний час держава продовжує дбати про освіту, і насамперед це відчувається через фінансову підтримку».

Зокрема, вона наголосила, що одним із найважливіших рішень нового навчального року є забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням усіх учнів 1-11 класів. Для Івано-Франківщини на ці потреби з Державного бюджету спрямували понад 604 мільйони гривень.

Окрему увагу посадовиця приділила питанню оновлення шкільного автопарку та продовженню фінансування реформи «Нова українська школа». За її словами, шкільні автобуси сьогодні – це не просто спосіб підвезення дітей до місця навчання, а й необхідна умова для їхнього розвитку, соціалізації та участі в олімпіадах, спортивних змаганнях чи конкурсах.

«З початку повномасштабного вторгнення ми віддали 60 шкільних автобусів на потреби Збройних Сил України. Аби компенсувати цей транспорт, протягом останніх двох років за програмою співфінансування з територіальними громадами держава придбала для Прикарпаття 70 нових автобусів, які ми послідовно передаємо в громади, – зазначила Світлана Онищук. – Це дає змогу дітям розвиватися та їздити на обласні заходи навіть у такі складні воєнні часи».

Директор Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА/ОВА Віктор Кімакович у розмові з журналісткою «Галичини» окреслив три ключові теми, які мають постійно залишатися у фокусі уваги. Зокрема, це безпека, інклюзія та реформа старшої профільної школи, старт якої заплановано на 2027 рік.

В. Кімакович наголошує, що першим і найважливішим пріоритетом є безпека. Вона має комплексно охоплювати не лише захист у воєнний час, а й харчування, наявність «тривожних кнопок», захист у цифровому середовищі та психологічний комфорт учнів.

Війна диктує нові вимоги до організації навчального та виховного процесів у закладах освіти, де забезпечення сучасними укриттями стало їхньою невіддільною частиною. Очільник обласного департаменту освіти зазначив, що зведення нових захисних споруд є повільним процесом через високі вимоги державних будівельних норм та їхню високу вартість, яка вимірюється мільйонами гривень. Проте, попри фінансові складнощі, область має поступ завдяки державним субвенціям, що дають змогу окремим громадам вводити в експлуатацію нові сучасні об'єкти.

«Здебільшого ж ми використовуємо захищені простори та найпростіші укриття, які доводимо до належного рівня зручності. Забезпечуємо їх водою, партами, стільцями, аби дитина під час повітряної тривоги могла якщо не повноцінно навчатися, то принаймні перебувати у комфорті», – підкреслив він.

Під час спілкування з журналістами Світлана Онищук додала, що на облаштування укриттів в область спрямували понад 23 мільйони гривень державної субвенції.

Інклюзія без бар’єрів

Другим вагомим напрямом, який вимагає постійного контролю, є доступність та інклюзія. Цей процес виходить далеко за межі усунення фізичних бар’єрів, як-от облаштування пандусів чи ліфтів, адже передбачає глибинну роботу з батьками та дітьми, виховання чуйності та формування підтримувальних спільнот.

Ця тема з кожним роком стає гострішою, адже кількість дітей, котрі потребують інклюзивного навчання на Прикарпатті збільшується. Свідченням цього є конкретні цифри, які навів В. Кімакович. За його словами, загалом у 402 школах області інклюзивне навчання організували для 2 409 учнів, це на 272 дитини більше, ніж торік. Позитивна динаміка спостерігається й у дошкіллі, де в 216 дитячих садках краю такою формою навчання охопили 846 вихованців. Щоби кожна дитина отримувала належну підтримку, до освітнього процесу залучили 2 167 асистентів учителів та 546 асистентів вихователів.

Водночас, оцінюючи кадрове забезпечення інклюзивних класів та груп, пан Віктор зауважив, що дефіцит спеціалістів у цій сфері відчувається так само гостро, як і в освітній галузі загалом.

«Якщо у нас не вистачає вчителів, то так само не вистачає й асистентів, – зазначає посадовець. – Щороку спостерігаємо зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами, тому цей напрям є надзвичайно перспективним та затребуваним».

Реформа старшої школи: від пілоту до масового старту

Третім стратегічно важливим завданням є впровадження реформи старшої профільної школи. Вона передбачає підготовку вчителів, оновлення інфраструктури та тривалий відкритий діалог із батьками й учнями. Віктор Кімакович переконаний, що ця реформа виходить за межі суто освітньої галузі, адже безпосередньо впливає на розвиток регіону, підготовку абітурієнтів для вишів і майбутніх кадрів для економіки.

Зокрема, на Прикарпатті п’ять закладів освіти одними з перших пройдуть шляхом змін у межах її пілотування: Ворохтянський ліцей, Делятинський ліцей №1, Коломийський ліцей «Коломийська гімназія ім. Михайла Грушевського» та Бурштинський ліцей ім. Ольги Басараб, Ланчинський ліцей ім. Юрія Шкрумеляка.

«Вони будуть розробляти навчальні плани, формувати профілі та навчати дітей за новим стандартом, програмами й підручниками, – роз’яснює проректорка Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Любов Шелемей. – А з 1 вересня наступного року решта закладів освіти, відповідно до затвердженої мережі, перейдуть на трирічну старшу школу. Тому протягом цього року навчатимемо керівників закладів освіти, педагогів, готуємося самі – наші методисти проходять навчання як тренери. Згодом Міністерство освіти і науки визначить модель, за якою ми навчатимемо всіх педагогів області, як забезпечувати зміст Державного стандарту профільної середньої освіти. Це фундаментальні зміни. Вони вимагають не просто коригування окремих елементів, а перегляду пріоритетів, цінностей і підходів до організації освітнього процесу. Час відмовитися від стереотипів та шаблонів, напрацьованих роками. Можливо, у минулому вони й були ефективними, але сьогодні їх потрібно адаптувати або й повністю змінити відповідно до вимог часу».

Директор департаменту освіти і науки ОДА наголошує, що реформа старшої школи – це не просто формальне переформатування навчальних закладів, а давно очевидний і необхідний цивілізаційний крок.

«Система освіти, до якої ми звикли і в Україні, і в світі, – формувалася ще років двісті тому, коли головним завданням було дати базову грамотність, навчити дітей читати та писати, і зробити навчання доступним. Тоді ця доступність надання освіти привела до того, що ми відкривали в селах «десятирічки», – пояснює очільник департаменту. – Сьогодні ж виклики зовсім інші: доступ до освіти ми вже маємо, тож тепер час переходити від кількості до якості».

Посадовець наголошує, що якісні зміни полягають не у формальному переведенні учнів з одного закладу до іншого, а у створенні принципово нового освітнього середовища, простору, програми та нових можливостей. «

Академічні ліцеї стануть чимось на кшталт американських ком'юніті-коледжів, де забезпечать високий рівень підготовки. Це буде перший крок дитини до бакалаврату та омріяної професії», – підсумовує освітянин.

В передчутті демографічної кризи і складної зими

У 2026–2027 навчальному році вперше за парти прикарпатських шкіл сядуть 11 400 першокласників. Якщо порівнювати цю кількість із минулим роком, то висновки невтішні, адже торік їх було 12 100.

За словами Віктора Кімаковича, така тенденція є об'єктивним відображенням демографічної ситуації, яку неможливо ігнорувати. Навіть без урахування освітніх реформ саме демографія є головним чинником, що змушує переглядати й оптимізувати мережу навчальних закладів краю. Освітянин прогнозує, що вже через 6-7 років кількість першокласників в області може скоротитися вдвоє порівняно з довоєнними показниками.

Також в області триває активна підготовка до можливої складної зими із тривалими вимкненнями світла. До цьогорічного опалювального сезону готуються з особливим акцентом на автономність. За кошти державної субвенції заклади освіти оснащують накопичувачами енергії та альтернативними джерелами живлення, аби навчальний процес і робота котелень не зупинялися навіть під час блекаутів.

Забезпечення учнів навчальною літературою – це ще одне гостре питання. Очільник департаменту освіти зауважив, що постачання частини підручників відбуватиметься із затримкою. Основні потужності українського книгодрукування традиційно зосереджені в Харкові, де внаслідок ворожих обстрілів частина друкарень та видрукуваних накладів зазнала руйнувань або була знищена. Нині необхідну навчальну літературу терміново додруковують, тож вона надходитиме до шкільних бібліотек поступово протягом навчального року.

Складна демографічна ситуація, капітальні ремонти в закладах освіти та забезпечення підручниками – це важливо. Проте, говорячи про проблеми та реформи, іноді забуваємо обставину, яку неможливо ігнорувати. І це війна, яка надто сильно впливає на психологічний стан вчителів та мотивацію учнів.

«Це вже п'ятий навчальний рік, який ми розпочинаємо в умовах повномасштабної війни, і це велике випробування для всіх: батьків, дітей та насамперед вчителів, – підсумовує Любов Шелемей. – Педагоги готуються до уроків в екстремальних умовах: працюють офлайн, онлайн та в укриттях під час тривог. Це створює колосальне психологічне напруження. Тому ми націлюємо колективи на опанування методик психологічного супроводу дітей і наголошуємо, що вчителям важливо дбати й про власний ресурс. Адже тільки психологічно стійкий педагог може забезпечити стійкий освітній процес та допомогти учням адаптуватися. Не менш складний виклик – це мотивація дітей до навчання, на яку суттєво впливають роки невизначеності, пандемії та війни. І подолати це – наше спільне завдання».