23 червня відбулась зустріч голів держав та урядів країн Європейського Союзу, на якій вони одноголосно підтримали надання Україні статусу кандидата у члени ЄС.
Наразі кандидатами на вступ у ЄС є п’ять країн - Туреччина – з 1999 року, Північна Македонія – з 2005 року, Чорногорія – з 2010 року, Сербія – з 2012 року, Албанія – з 2014-го. Формально кандидатом на вступ до ЄС залишається й Ісландія, якій було надано відповідний статус ще 2010 року, але в 2013 р. вона заморозила процес переговорів, а в 2015-му заявила про відкликання заявки на членство. Останньою країною, яка приєдналась до ЄС є Хорватія (2013 р.), країною-кандидатом вона стала у 2004-му.
Що ж дасть Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу?
1. По-перше, це потужний політичний сигнал Російській Федерації, що Україна офіційно увійшла в орбіту Євросоюзу і фактично приєдналась до країн Заходу. Відтак це вибиває з рук Кремля аргументи про “історичні права” на Україну як колишню частину СРСР.
Наприклад, три балтійські країни – Латвія, Литва та Естонія, які теж входили до складу Радянського Союзу, не сприймаються ні російською владою, ні російським суспільством як їхня “законна здобич”. І це відбулось передусім тому, що ці країни чітко й остаточно визначились зі своєю геополітичною орієнтацією й отримали у цьому офіційну підтримку з боку ЄС та НАТО, до складу яких згодом й приєднались.
2. Надання реальної перспективи вступу нашої країни до Євросоюзу кардинально вплине на ситуацію не лише у Східній Європі, а й на всьому пострадянському просторі, включно з самою Росією.
3. Крім того, Україна може отримати свій голос у формуванні політики ЄС - тобто стане повноправним членом програм та ініціатив ЄС, відкритих для країн ЄС та країн зі статусом кандидатів на членство.
4. Статус кандидата на вступ до Євросоюзу також дасть Україні доступ до фінансових інструментів ЄС, які значно відрізняються за своїми розмірами й доступністю від тих, які Брюссель пропонував асоційованим членам.
З 2007 року Європейський Союз запровадив єдиний передвступний інструмент фінансової допомоги – ІРА (Instrument for Pre-Accession Assistance), спрямований на підтримку реформ шляхом надання фінансової та технічної допомоги. Загальна сума видатків чинної версії цього інструменту – ІРА III – близько 14,2 мільярда євро. Пріоритетними напрямками фінансування за цією програмою є зміцнення верховенства права, ефективне державне управління, “зелена” енергетика, економічне зростання з наголосом на малому та середньому підприємництві та сільських місцевостях і територіальна та транскордонна співпраця.
Цим інструментом можуть користуватись як кандидати на вступ до ЄС, так і потенційні кандидати. Крім того, Україна може отримати доступ до індивідуальних програм та проєктів фінансової підтримки Європейського Союзу.
Порошенко та Зеленський сприяли консолідації міжнародної підтримки щодо надання Україні статусу кандидата на членство. Найбільш відома така ініціатива “Берлінський процес” – програма з об’єднання ринків шести країн Західних Балкан та подальшої їхньої уніфікації з ринком ЄС – є лише однією з понад 40 ініціатив, форумів, асоціацій, платформ і спільнот, присвячених євроінтеграції Албанії, Боснії і Герцеговини, Республіки Косово, Північної Македонії, Сербії та Чорногорії.
Схожі ініціативи можуть бути використані й для стимулювання розвитку економіки України.
5. Після закінчення війни статус кандидата в члени ЄС стане поштовхом для залучення іноземних інвестицій в економіку України на її відбудову. Така допомога може надаватися через гранти, інвестиції або як технічна допомога. Крім того, акумулюючи кошти для відновлення України сьогодні через спеціальний Трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до післявоєнної відбудови третьої країни, а як інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС.
Проте на значні інвестиції від нового статусу можна розраховувати лише після закінчення бойових дій в Україні. Обсяги інвестування залежатимуть від прогресу України в реформуванні законодавства та виконанні політичних умов, необхідних для подальшого входження до складу ЄС, динаміка та якість яких буде прискіпливо аналізуватися.
6. Статус кандидата на вступ до ЄС дасть потужний поштовх до проведення реформ в нашій країні. Підготовка до членства передбачає завершення всебічної трансформації в усіх сферах. В цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу.
У своєму рішенні про рекомендацію надати Україні статус кандидата Європейська комісія наголосила на виконанні Києвом низки конкретних кроків:
• завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні;
• завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП;
• забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
• ухвалення комплексного стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
• приведення “антиолігархічного” закону у відповідність до європейських правових норм;
• приведення законодавства про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
• завершення реформ законодавчої бази для національних меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії й розробка механізмів їхнього впровадження.
Запровадження таких реформ стимулюватиметься з боку Євросоюзу можливістю позбавлення статусу кандидата на вступ. Схожий механізм спонукання до реформ був ефективно застосований до України і під час процедури отримання безвізового режиму з Європейським Союзом.
7. Позитивне рішення щодо статусу України потужно стимулюватиме громадянське суспільство вимагати від влади здійснення необхідних реформ й контролювати їхній хід, а український народ – ще запекліше чинити опір російським окуапантам.
8. Новий статус України насправді вигідний і європейським країнам, адже Європейська політика сусідства у вигляді “Східного партнерства” по суті не виправдала себе. Усі країни з цієї програми – Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія та Азербайджан – і не без активної участі Росії – знаходяться у зоні турбулентності, тобто постійної нестабільності. Тож кандидатство у члени ЄС може цю ситуацію частково виправити.
