Раніше дуже часто чула фразу від своїх друзів та знайомих, що вони не читають, бо не мають на це часу. Сьогодні ці «відмазки» не працюють, адже в зв’язку з карантином у багатьох з’явилося чимало часу для тих речей, які завжди хотілося робити, наприклад, нарешті взятися за прочитання нової книжки улюбленого автора, розкрученого бестселера чи видання, яке давно хтось рекомендував. Сьогодні в інформаційному просторі можна знайти багато рекомендацій від відомих людей та лідерів думок. У кожного свій список книжок, які обов’язково потрібно прочитати усім і бажано вже. Обираючи наступну книжку, в котру планую поринути під час карантину, подумала про те, хто найкраще знає про всі новинки книжкового світу і може порадити цікаві та важливі видання до прочитання? Відповідь очевидна. Звичайно, бібліотекарі. Тож не гаючи часу, поспілкувалася з прикарпатськими бібліотекарами і дізналася, які саме книжки вони радять прочитати під час карантину.

Людмила БАБІЙ, директорка Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка:

– Чим зайнятись під час тривалого карантину, щоби було і цікаво, і корисно? Бібліотекарі порадять: «Зверніться до наших вірних друзів – книжок!». Карантин – це нагода повернутися обличчям до безцінних культурних надбань нації і світу. Розраду і натхнення можна отримати від художніх творів як української класики, так і сучасних письменників. У цьому допоможуть книжки, які виходять друком в українських видавництвах, таких як «Фоліо», «Український пріоритет», «Видавництво Старого Лева», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», івано-франківське видавництво «Лілея-НВ», «Дискурсус» та інші.

Звернімося по духовну наснагу до романів Василя Шкляра, Володимира Лиса, Марії Матіос, Ірен Роздобудько, зануримося у перипетії життя галичан у творах прикарпатських письменників, знайдемо емоційний прихисток у прекрасному поетичному світі Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Стуса, Ліни Костенко, Василя Симоненка, улюблених авторів сучасності.

А ще – це час перосмислити нашу історію, пізнати глибше реальні факти та ідеологічні перекручення щодо, здається, усім добре відомих подій та явищ, дізнатися більше про минуле нашого краю, його окремих міст та сіл.

Умови ізоляції дають змогу заглибитися у роздуми про власне життя, переосмислити наші використані і невикористані можливості для самореалізації та самовдосконалення, підвищення фахового рівня. Для цього нам стануть у пригоді низка видань зарубіжних і вітчизняних вчених, психологів, бізнесменів, відомих політичних діячів.

Серед багатющого різноманіття книг кожний може знайти саме ті, які допоможуть з користю і задоволенням провести час, зробити карантин не таким важким і тривалим.

Ірина ТАЦАКОВИЧ, директорка Івано-Франківської обласної бібліотеки для дітей:

– Почну з універсальної книжки, яка підійде як для батьків, так і для дітей – «Енн із Зелених дахів» Люсі Мод Монтгомері. Це книга №1 для мене, моєї дочки та моїх знайомих. Є вісім книжок цього циклу, у них розповідається про життєвий шлях Енн Ширлі. Вони є універсальними, підходять для дітей, підлітків, молоді, дорослих. Захоплююча історія, написана дуже легко. Складається враження, що не ти читаєш книгу, а вона сама тебе веде сторінками. Позитивні емоції, такі ж відносини. Правильна книга, яка вчить добра, милосердя, вишуканим стосункам, саме цього, мабуть, сьогодні не вистачає в житті та літературі. Книга – неймовірна! В захопленні від неї, вона дуже позитивна. Після її прочитання дивишся на світ зовсім іншими очима, сам стаєш добрішим, милосерднішим, немовби внутрішньо проходиш етап виховання.

Для дітей хочу порадити «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» Івана Андрусяка. Прототипами героїнь цієї книжки є доньки письменника. У ній йдеться про дівчат – таких бешкетних, пустотливих. Вони роблять різноманітні пустощі і капості, але водночас є веселими, добрими, вихованими, і навіть їхні капості завжди веселі. Книга цікава, розважальна, у ній багато гарних і кумедних пригод. Дітям буде дуже цікаво прочитати її і підняти собі настрій.

Ще я б порадила книги Девіда Вольямса «Бабця-бандитка» та «Велика втеча дідуся». Зазвичай молодше покоління, не сприймає своїх бабусь та дідусів, як своїх друзів, бо між ними є певний розрив поколінь. А от саме в «Бабусі-бандитці» головний герой відкриває для себе бабусю, як спритну, відважну, ризиковану, ділову, бешкетну. Цей відрізок між поколіннями зменшується, вони знаходять спільні мову і теми для спілкування, тут є і мудрість, і поради.

«Федько у пошуках Чупакабри» Сергія Гридіна – це пригодницька, захоплююча і цікава книжка. Діти мріють про пошук скарбів, люблять страшилки від яких бігають мурашки по шкірі, прагнуть невідомих відчуттів, і саме у цій веселій, насиченій подіями книзі про Федька та його друзів, вони поринуть у вир пригод, але в реальному світі.

Ще одна дуже затребувана книжка – «Зелені мартенси» Йоанни Яґелло. Тут піднімається тема стосунків підлітків у школі, показано як вони змагаються між собою у кого крутіший смартфон, хто найкраще вдягається, але є діти, які піднімаються на щабель вище від цього, не беруть участі у цих змаганнях, бо розуміють, що це буденні речі, а в житті є серйозніші проблеми.

Читаю Андрія Кокотюху. Торік в Івано-Франківську проходив міжнародний книжковий фестиваль «Слово» і він був у нас в бібліотеці. Під враженням від зустрічі купила його книги «Адвокат із Личаківської» і «Привид із Валової». Думаю, вони будуть цікаві і дорослим, і підліткам. Люблю читати Володимира Лиса, це мій улюблений письменник, не можу не згадати такі його твори: як «Маска», «І прибуде суддя». Серед моїх письменників-фаворитів – Ніна Фіалко. Відчувається, що вона вчителювала, і у неї дуже грамотний стиль написання. Перечитую всі її книги. Також мені подобається Ганна Медвідь, перечитала її вісім чи десять книжок.

Остання книжка, яку прочитала – це психологічний детектив «За зачиненими дверима» Бернадетт Періс. Мені важко далася ця книжка, тому що тут піднімається тема сімейного насилля. В романі описано такі сімейні стосунки, коли чоловік, за професією адвокат, чинив психологічний тиск на свою дружину: зачиняв її, обмежував, щоб досягнути довершеності у своїх професійних спостереженнях. Його дружина була для нього піддослідним кроликом.

− Працюю у шкільній бібліотеці, тому закцентую увагу на книжках для дітей і підлітків. Розповім про ті видання, які дуже подобаються учням ліцею, вони залюбки їх читають і радять своїм одноліткам. «7 звичок високоефективних підлітків» Шона Кові – це своєрідний порадник, як знайти себе в житті й досягнути успіху. Дуже цікавою є серія з двох книг «Дітям про бізнес» Бодо Шефера – «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей» та «Кіра й таємниця бублика». Також рекомендую серію з шести книг Стівена та Люсі Гокінґ «Джордж», вона дуже цікава і захоплююча.

«Літо довжиною в ДНК» Аліни Штефан – це повість про біотехнологію. Там є дуже зрозумілі схеми, малюнки та графіки. Вона сприймається як художній твір, а не підручник, хоча насичена науковими термінами. «Що таке математика?» Кузька Кузякіна, її автор говорить із читачами про незбагненний світ цієї науки «нормальною» мовою.

Серія книжок чеського ілюстратора та письменника Мартіна Содомки «Як збудувати дім», «Як змайструвати автомобіль», «Як прокласти залізницю», «Як змайструвати мотоцикл», «Як змайструвати літак». У книжках із цієї серії в художню канву твору вписано будову автомобіля, літака, мотоцикла, те як розвивався залізничний транспорт чи як самому збудувати дім… Читаючи ці книжки, діти «переносять» прочитане на практику і пробують самі майструвати щось життєво необхідне, досліджувати ті чи інші механізми.

Ще захопливим є твір «Зося з вулиці котячої» Агнешки Тишка. У цій серії три книжки про пригоди дівчинки, яка переїжджає зі столиці Варшави в передмістя, показано, як вона адаптовується в новому середовищі. Також там можна вичитати, як організувати свято однієї вулиці й перезнайомитися з людьми. Сьогодні це дуже актуально: коли закінчиться карантин і всі зможуть вийти зі своїх домівок, там можна віднайти класне рішення того, як знову повноцінно відновити комунікацію зі своїми друзями, знайомими, сусідами.

З українських авторів діти дуже гарно читають Дару Корній – «Гонихмарник», чотири книжки з циклу «Зворотний бік». Учні в захопленні від її романів.

На карантині читаю «Емоційний інтелект лідера» і «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана. Дуже цікаві й необхідні для щодення видання. Коли прочитала більшу половину книжки «Емоційний інтелект лідера», усвідомила те, що підозрювала: дуже часто ті, хто вважають себе лідерами – ними насправді не є. Зізнаюся, що ніколи не читаю по одній книжці, а паралельно – декілька. «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» Віктора Франкла – дуже сильна книжка.

Варто прочитати «Освіту проти таланту. Сила творчості» Кена Робінсона, особливо вчителям. У цій книжці безліч цікавих розповідей про те, як відомі компанії, на зразок анімаційної корпорації «Pixar» досягнули успіху, наповнивши повсякденну діяльність творчістю. А ще приклади з історії, оповіді з життя знаменитостей, які реалізували себе всупереч обставинам, і практичні рецепти, як змінити шкільну систему, компанію чи навіть особисте життя з вкрапленням креативності.

Із художньої літератури під час карантину читала перший роман Юрія Андруховича «Рекреації», а також «Я, «Побєда» і Берлін» Кузьми Скрябіна. Останню книжку дуже б радила взяти до рук підліткам. Коли її читаєш, то чуєш голос автора. Також – «Моя дорога птаха. Мамина книжка» Ольги Кузьменко, бо в ній пульсує живий оголений нерв, життєва правда про кумира молоді. Книга має і соціальну складову: 10 грн. з вартості кожного примірника ідуть в Благодійний фонд Кузьми Скрябіна.

– Так, як надворі весна, то почну із книг про кохання, наприклад, «Світло, яке ми втратили» Джила Сантополо або «Така, як ти» Марка Леві. А, якщо ви відчуваєте у собі сили та натхнення для великих змістовних романів, рекомендую «Таємну історію» Донни Тартт.

Якщо складні питання філософії буття – вам уже поперек горла, то рекомендую роман від нашої івано-франківської письменниці Марії Микицей «Dolce Vita». Це історія дружби двох подруг – Мирослави і Софки (Кармеліти). І, звісно ж, тут є любовна лінія. І вона заводить читачів не в любовний трикутник, а в чотирикутник. Роман розважає й переносить на хвилю безтурботності й оптимізму. Герої і героїні переживають свої драми, але читаючи про них, ви знаходитесь на безпечній відстані. Цю відстань створює гумор й екстравагантність, якими авторка вміло оперує. Це радість і радість буденна. Не забуваймо, що будь- яку ситуацію можна «розрулити». Герої не бояться бути різними, погоджуватися на авантюри, експерименти, відкривати щось нове у світі і в собі, дізнаватись про щось нове. Роман з легким детективним сюжетом завершується відносним хепіендом. Відтак письменниця не виключає продовження. Більше того, на днях розмовляла з авторкою і можу запевнити вас, що «Dolce Vita-2» – не за горами.

Якщо вам не вдається надовго зосередитись на читанні, спробуйте збірки новел та оповідань, де кожна коротка історія створює неповторний настрій. Рекомендую щемливі оповідання від найкращих українських авторів. Збірка «Львів. Кава. Любов», до якої входять оповідання Наталії Гурницької, Галини Вдовиченко, Дари Корній, Вікторії Гранецької, Лесі Олендій, Ірини Хомин, Тетяни Белімової, Любов Долик, Ніки Нікалео і нашої Ольги Деркачової. Книга про любов. Про життя. Про людей, які зустрічаються, розходяться, сподіваються, вірять, кохають, втрачають – і знову знаходять своє кохання.

Час на карантині можна використати, щоб глибше познайомитися з історією нашої країни, якщо ви впевнені, що події 100-річної давнини на теренах нашої держави мають очевидні паралелі із сьогоденням, рекомендую книгу «Українська Держава – жорсткі уроки» Кирила Галушка.

Поціновувачам детективів із неочікуваними розв’язками буде цікаво почитати «Мертвих моделей» Мартина Якуба. Якщо ви поціновувач справжнього нуару, і при цьому обожнюєте історичний детектив рекомендую «Білий попіл» Ілларіона Павлюка. Любителям атмосферного, вміло витканого, наче гуцульська тайстра, чтива, обов'язково припаде до душі «Яблуко в тайстрі» Валерії Чорней. Перенестися у часі вкотре і помандрувати на пароплаві «Цариця Дніпра», де познайомитеся із київським сищиком Олексієм Крапкою та генеральською донькою Мусею Гурчик, зможете, почитавши «Подвійну гру в чотири руки» Ірен Роздобудько. Шанувальникам гостросоціальних тем раджу познайомитися із творчістю Поліни Кулакової. Впевнена, що її нова книга «Всі їхні демони», де голосно, відкрито і незавуальовано піднімається тема насильства у сім'ї, не залишить вас байдужими.

Під час карантину попалась на гачок для книгомана, і цей гачок – книга нашої письменниці, яка сьогодні проживає на Закарпатті, Тані П'янкової «Чужі гріхи». Словом, смачна, свіжа, непопсова, глибока, така, що топить тебе, нагадує, дно є, а може, дна і немає... Є книги, які, читаючи, мучишся. І, начебто, сюжет цікавий, і герої не банальні, а вона тобі не йде. Книга «Чужі гріхи» – це якась особлива манера. Не знаю, чим саме вона мене зачепила: мовою, сюжетом, недомовками. Книга, прочитана мною ще в березні, не відпускає мене дотепер.