Шерше ля фам: партіям доведеться шукати жінок для участі у виборах

У кожній п’ятірці партійного виборчого списку має бути щонайменше двоє кандидатів кожної статі. Тобто гендерний мінімум для жінок і чоловіків становить 40%. Про це йдеться у Виборчому кодексі України, який нардепи ухвалили напередодні Нового року. Партійним осередкам на Франківщині, що матимуть намір заповнити весь список з 42 кандидатів в Івано-Франківську міську раду, доведеться знайти не менше 17 жінок. Про це йдеться у публікації руху «Чесно».

Партійна система обов’язково діятиме на виборах до всіх рад, де кількість виборців перевищує 90 тисяч. До цього переліку потрапляють усі облради та 30 міських рад.

На останніх місцевих виборах в 2015 році квоту в мінімум 40% у виборчому списку до Івано-Франківської міської ради мала лише партія “Батьківщина” – 79% жінок. Близько 30% списку жіночими іменами заповнили партії “Свобода” (33%), “УКРОП” та “УНП” (30%), “Самопоміч” (28%). Найменше жінок у списку партії представила тодішня “БПП” – 14%.

Якщо на минулих місцевих виборах санкцій щодо недодержання гендерної квоти не було, тепер же ЦВК вперше в історії України не зареєструє список партії, якщо виявить порушення квотного принципу.

Для партій, котрі висуватимуть кандидатів до рад населених пунктів з кількістю виборців меншою за 90 тисяч, гендерна квота залишилася на рівні 30% без зазначення порядку у списку.

Рух ЧЕСНО поцікавився в керівників місцевих осередків політичних партій, чи вистачає у їхніх командах жінок, які мають намір балотуватися до рад на Франківщині.

“У нас є районні депутати-жінки, також голови ОТГ, обрані від нашої партії, є депутатки сільських рад. У деяких радах нашу партію представляє половина жінок. Заповнити гендерну квоту – не проблема. Якщо дозволять балотуватися до кількох рівнів рад – буде простіше. Наприклад, маємо діючу голову ОТГ, паралельно вона може балотуватися до обласної та районної рад. Одна людина замінить трьох. Якщо ні – шукатимемо на місцях”, – каже Микола Палійчук, голова Івано-Франківської обласної організації політичної партії “УКРОП”.
“Що стосується обласної ради, то пріоритет з дотриманням квоти матимуть районні організації. Також, ураховуючи велику заставу для партій на прийдешніх місцевих виборах, розглядаємо можливості об’єднання з іншими невеликими партіями, які не зможуть самостійно піти на вибори”, – додає Палійчук.

Проте законодавство підготувало для партій ще один виклик. Як роз’яснили Руху ЧЕСНО в ЦВК, згідно з новими правилами Виборчого кодексу, один кандидат/ка може балотуватися лише в одному окрузі – тобто в одну раду. Якщо в 2015 році одні й ті ж кандидатки від партії могли йти в облраду, міськраду, балотуватися на мера, то тепер один кандидат - одне балотування. А це означає, що одні й ті ж представниці партії не можуть закрити гендерну квоту партії в радах різних рівнів.

Голова Івано-Франківської обласної організації ВО “Свобода” Михайло Королик запевняє, що їхня політсила – одна з небагатьох, хто на минулих місцевих виборах дотрималася квоти.

“Тоді на гендерну квоту було закладено третину від усього списку. Не бачу проблеми в цьому і зараз. У нас велика політична сила, маємо предостатньо кандидатів двох статей. Цікаво, як будуть представляти цю гендерну квоту політсили, що існують переважно на папері, хіба по оголошеннях набиратимуть”, – коментує Королик.

Свободівець наголошує, що бачить негатив лише у малих списках.

"Нам було б добре, якщо б їх збільшили, адже багато людей в організації мають активну позицію і чимало з них, через обмежені списки, не зможе балотуватися", – пояснює Королик.

Позитивний у прогнозах заповнити списки у ради різних рівнів достатньою кількістю кандидаток-жінок і голова Івано-Франківської територіальної організації політичної партії “Європейська Солідарність” Остап Дзеса. Політик коментує, що позитивно сприймає такі зміни у Виборчому кодексі:

“Жінки – більш дисципліновані і виконавчі. Я вже не одну каденцію депутат і часто трапляється, коли підходить до кінця депутатської каденції, то важко зібрати кворум. Всі починають бігати, думати. Жінки не такі. Коли в нас були жінки, такого негативного прикладу не було”, - каже О.Дзеса.

Дзеса запевняє, що попри малу кількість представниць жіночої статі на минулих місцевих виборах у списках “БПП”, у партії “ЄС” є достатній актив і серед нього шукатимуть потрібну кількість жінок.

Отже партійні осередки, навіть якщо розвивали жіноче крило, наразі стоять перед серйозним викликом пошуку значно більшої кількості кандидаток в ради різних рівнів. Хоча законотворці ще можуть внести зміни до Виборчого кодексу.

Особливо важко зібрати жінок в регіонах буде новим політсилам, які вийшли на політичну арену лише минулого року до парламентських виборів. Голова Івано-Франківської обласної організації політичної партії “Голос”, нардеп Ярослав Юрчишин розповів ЧЕСНО, що наразі партія шукає кандидаток. Політик каже: говорити про конкретні персоналії на Франківщині поки не готовий, однак запевняє, що гендерної квоти на місцях партія дотримається. Щоправда, як пояснив Юрчишин, “Голос” ще визначається у ради яких рівнів буде кандидувати, тому питання про точну кількість жінок постане згодом.

Скільки ж треба кандидаток

З огляду на те, що станом на березень 2020 року кількість депутатів у радах великих міст та облрадах залишається незмінною, Рух ЧЕСНО полічив, яка мінімальна кількість кандидаток має бути у списках партій, котрі вирішили охопити всі округи у великих містах, а таких є 30.

Що стосується міст обласного значення, то кількість жінок, яку повинні залучити партії, теж має зрости.

Як видно на графіках, для того, аби висунути лінійку кандидатів в Івано-Франківській міській раді партіям потрібно мати в команді 17 кандидаток, в Івано-Франківській обласній раді – 34 кандидатки.

Зазначимо, що подання списку кандидатів, який покриватиме всю чисельність ради, наприклад 42 із 42, не є обов’язковою умовою. Партія може висунути, скажімо, 15 кандидатів, охопивши лише частину округів.

Кого обирають виборці

Гендерну квоту ввели для того, щоб у радах збільшити кількість жінок. Але вибори 2015 року доводять, що партії кандидували жінок, але виборці їх не обирали.

Так, до прикладу, “Батьківщина” у Івано-Франківській міській раді в 2015 році представила у списку 79% жінок і навіть перевиконала квоту, яку передбачав закон, а в раду не потрапила жодна представниця партії. Також не отримали жодного мандата представниці списків партій “УКРОП” та “БПП”. У списках партії “Свобода” мандат отримали лише 14% жінок.

Виборчий кодекс змінив правила гри на місцевих виборах у великих містах та до облрад не тільки в частині гендерної квоти. Законотворці збільшили округи, а кількість депутатів залишилася незмінною, і тепер у бюлетені виборець уперше сам зможе обрати кандидата чи кандидатку від партії, котру він підтримує.

Ще однією перепоною на шляху до обрання депутатом стало збільшення в 40 разів сум застави на виборах у великих містах та до облрад. Так, застава партії в Івано-Франківську міську раду буде 340 тис. грн, в Івано-Франківську обласну раду – майже 2 млн грн.

Нардепи внесли поправки щодо зменшення цього розміру, але на сьогодні парламент їх ще не розглянув.