Шановні читачі «Галичини»! На жаль, наша редакція опинилася перед вибором – видавати часопис і надалі, не маючи для того необхідних ресурсів, чи згорнути видавничу діяльність. Точніше, це глухий кут без вибору. Як ми попередньо й сигналізували в кількох номерах поспіль, наразі чільною перешкодою для нас стала відповідна постанова Кабміну, прийнята ще першого дня війни, 24 лютого, яка на рівні Держказначейства заблокувала рух бюджетних коштів (у тому числі, звісно, й фінансів органів місцевого самоврядування) і велить «пропускати» насамперед лише платіжки на потреби оборони держави й так звані захищені статті – на оплату заробітку в бюджетній сфері й соціальні нарахування.
Ми розуміємо, що це вимушений крок уряду, зроблений у ключі запровадження в Україні воєнного стану. Проте маємо через те фінансові труднощі – заблоковано десятки тисяч гривень, зароблених нами. Це – бюджетні кошти, які переказали нам ще всередині лютого органи місцевого самоврядування за надані їм на шпальтах газети рекламно-інформаційні послуги. І ми не можемо скористатися ними, щоби й далі провадити свою діяльність. Усі наші звернення про допомогу, про які ми інформували в минулому випуску газети, наразі зостаються без відповіді.
Ще з 2018 року, після так званого реформування в Україні друкованих ЗМІ державної й комунальної власності, ми видаємо газету самотужки, без жодної дотації, як було доти, на кошти, які заробляємо з передплати, продажу вроздріб часопису й надання рекламно-інформаційних послуг. За нами не стоїть жоден магнат. І якщо від нас, по суті, нині забрали те, що ми заробили, то й не маємо коштів ні на виплату заробітку журналістам, ні на оплату за друк газети. Ясна річ, що їх немає й на сплату військового збору, пенсійних внесків, податкових відрахувань, від чого нас ніхто не звільнив. Ми, скажімо, вже пропустили термін сплати єдиного соціального внеску (до 19 березня) з нарахованої за лютий зарплати. Вперше за час існування газети.
Інакше кажучи, і джерела надходжень нам перекрили, і фінансові зобов’язання залишили. До того ж, як ви самі бачите, рекламних публікацій на шпальтах березневої газети вже немає. Так само не діють і не працюватимуть найближчим часом ні наші попередні домовленості про проведення додаткової передплати серед установ, громад, підприємств із другого кварталу 2022-го, ні договори про надання інформаційних послуг, укладені з добрим десятком прикарпатських ТГ, оскільки вони передбачають теж переважно рух бюджетних коштів.
Ми розуміємо, що в Україні йде війна, але від цього не легше. А тим паче на тлі урядових закликів про те, що всім, хто може працювати в умовах воєнного стану, особливо в західних регіонах держави, тобто в тилу, потрібно й далі вести свою діяльність, аби наповнювати державну скарбницю податковими відрахуваннями…
