На перший погляд несподівано, – але в цьому виявилась і певна закономірність, – чи не найрезонанснішого звучання на сьомій сесії обласної ради восьмого демократичного скликання, яка відбулася у п’ятницю, набуло обговорення питання про Порядок проведення заходів з ліквідації наслідків та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі шкідливою дією вод. Річ у тім, що на такий документ громади Прикарпаття чекали п’ять років: для їхніх керівників було великою проблемою вибрати із русла річки на підвідомчих теренах три-чотири машини шутру, аби підсипати сільську дорогу. Дарма, що той шутер нанесло під час повені, з нього утворився посеред річки острівець, і водні потоки з обох його боків тепер розмивають береги...

Доповідач – начальник Дністровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України Роман МИХАЙЛЮК зазначив:

– Близько 70 відсотків річок в області – гірські, для них характерні руслові й заплавні наноси та відкладення, із яких в руслах утворилися острівці, що спричиняють ерозію берегів, погіршують проходження паводків, особливо в зонах мостових переходів та гідротехнічних споруд, які через те руйнуються. Ці острівці необхідно забрати. Розчищення й регулювання русел річок передбачено в Обласній цільовій протипаводковій програмі на період до 2025 року, яку перед розглядом цього питання затвердили депутати. Попри те, що давно вже ухвалено відповідну державну програму, за останні вісім років на здійснення таких робіт, які відносять до експлуатаційних заходів, із передбачених на їх виконання близько 50 млн області не виділили жодної гривні…

Р. Михайлюк поінформував, що буде створено постійну комісію з визначення ділянок (місць) русел річок, які потребують проведення заходів з ліквідації наслідків та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних зі шкідливою дією води. Підрядник – переможець конкурсу на виконання цих робіт укладатиме з радою громади, на території якої їх проводитимуть, договір соціально-економічного партнерства.

Голова обласної ради Олександр СИЧ запитав доповідача:

– А чи при розробці Порядку проведення заходів ви цікавилися тим, на яких підставах прокуратура області раніше вже змусила нас скасувати попередню обласну цільову програму, і чи оминули ви ці ризики в документі, який ми розглядаємо?

– Врахували всі відповідні законодавчі зміни за останній час і всі застереження прокуратури, тож у неї не було претензій до розробленого документа, – відповів Р. Михайлюк.

Подякував за його підготовку доповідачеві депутат Роман ТКАЧ:

– Уже кілька років в області заборонено доступ приватного та іншого транспорту до річок для вибирання щебеню, тож ми, обранці, постійно вели розмову про потребу в розробці такого документа. За цей час прикарпатськими річками пройшов не один паводок, розмивши русла й утворивши наноси посеред річок. А тепер авторитетна обласна комісія допускатиме в річку приватну підприємницьку структуру, яка власним коштом виконає роботи з упорядкування русла, – вирівняє його, забере щебінь, гравій, пісок і заскладує ці будівельні матеріали, відтак продаватиме їх, щоб повернути свої затрати на ті роботи. Сільській раді із зароблених грошей підприємницька структура сплатить 10 відсотків вартості обсягу річкових відкладів, видалених нею за межі русла річки, та ще 5 відсотків – управлінню водних ресурсів, якому компенсуватиме витрати, пов’язані з організацією та контролем за проведенням заходів. Я такий порядок речей, звісно, підтримую, але водночас хочу зауважити, що тоді, на мій погляд, появляться і певні корупційні ризики при залученні приватних підприємців до виконання протипаводкової програми. Чому було скасовано попередню аналогічну програму, ухвалену обласною радою? Бо незрідка бувало так, що трьома-чотирма машинами щебеню, потрібного, як казав сільський голова, для підсипання дороги, справа далеко не обмежувалася: вивозили з річки і продавали задля особистого збагачення ще з пів сотні машин цього будматеріалу. Чи не закладено можливість повторення такого прецеденту в деяких, сказати б, «уразливих» пунктах Порядку проведення заходів?

Іншу думку щодо цього має депутат Олександр ЛЕВИЦЬКИЙ:

– В обласній раді попереднього скликання ми зупинили нами ж ухвалений Порядок проведення руслоочисних і руслорегулювальних робіт тому, що ті, хто зобов’язаний був контролювати та здійснювати технічний і авторський нагляд за здійсненням проєктів, під час виконання робіт не дотримувались проєктно-кошторисної документації. Та й тепер у жодному разі гарантій, що всі виконавці робіт дотримуватимуться її, немає і не буде. Адже в декого із них може виникнути бажання свідомо вчинити кримінальну дію. Корупційні ризики і прояви при запровадженні Порядку проведення заходів, який ми розглядаємо, звичайно, зростуть, отож необхідні відповідальні контроль і технічний нагляд за виконанням русловпорядних проєктів, зокрема з боку постійної комісії облради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ОДА й управління водних ресурсів. І податківці, правоохоронці мали б звернути увагу на те, що в області на багатьох майданчиках продають щебінь, гравій, відсів, пісок, не підтверджуючи покупцям-забудовникам якимись документами законність походження цих будматеріалів. Нехай би прокуратура виявляла і брала за шкірку таких спритників. Вважаю, що торгівлю цими матеріалами слід упорядкувати. Якраз підрядник, який згідно з Порядком проведення заходів буде визначений як виконавець робіт, матиме всі законні підстави продавати відклади, прибрані з русла річки задля його очищення, і на підставі попередньо складеної проєктно-кошторисної документації. Хоча й діяльність усіх переможців конкурсів на проведення експлуатаційних заходів потрібно буде належно контролювати.

Підсумував обговорення резонансного питання перший заступник голови обласної ради Василь ГЛАДІЙ:

– П’ять років говорили ми про потребу прийняття такого Порядку проведення заходів. Пропонували самим головам територіальних громад, які зверталися до нас із тією наболілою проблемою, розробити відповідний документ, підкреслюючи, що це, по-перше, допомогло б вирішувати питання відвернення від населених пунктів можливої екологічної біди, а по-друге, ТГ мали би з того відповідний зиск. Розробляли документ ОДА спільно з постійною комісією обласної ради з питань екології, і я цілком згоден з тим, що яке б рішення, законодавчий чи підзаконний акт на будь-якому рівні влади не прийняли, найважливіше – щоб його виконували. Бо хтось може знайти лазівки для того, щоб обійти будь-який закон. Тож погоджуюся з тими, хто взяв участь в обговоренні цього питання, про потребу в дієвих запобіжниках порушенням Порядку проведення заходів. І вони в цьому документі є: насамперед повноваження контролювати роботи з очищення і регулювання русел ручок має Дністровське басейнове управління водних ресурсів. Комісія ОДА затверджуватиме відповідну проєктно-кошторисну документацію і здійснюватиме контроль за тим, щоб лише відповідно до неї проводили всі русловпорядні роботи на прикарпатських річках. І, думаю, депутатська комісія обласної ради, очолювана Сергієм Басарабом, теж активно контролюватиме, щоб ті роботи проводилися лише згідно з документацією.

До речі, після погодження документації цією профільною комісією облради ніяких змін в неї комісія ОДА вже не матиме права вносити. Вважаємо, що при забезпеченні такого контролю і належного виконання нашого рішення із цього питання Порядок проведення заходів працюватиме на благо Прикарпаття. Дуже важливо, що він передбачає і роль територіальних громад, які будуть максимально зацікавлені у здійсненні робіт з упорядкування русел річок на їхній території, у розробці на фаховому рівні відповідної проєктно-кошторисної документації, зрештою, матимуть змогу використати забрані з русла річки відклади для ремонтів доріг, інших потреб. До того ж Порядок проведення заходів передбачає можливість фінансувати виконання русловпорядних проєктів і за рахунок бюджетних грошей. А якщо такої можливості нема, тоді підрядник зобов'язуватиметься виконати ці роботи власним коштом…

А першими серед розглянутих обранцями на сесії питань уже традиційно були звернення обласної ради до центральних органів влади. Зокрема підтримано звернення депутатів Дніпропетровської обласної ради до прем’єр-міністра України стосовно передачі обласним радам повноважень щодо надання спеціальних дозволів на користування корисними копалинами місцевого значення. Його автори посилаються на такі аргументи: у ст. 13 Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, вода та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. У ст. 91 Кодексу України про надра та в п. 22 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко зафіксовано компетенцію обласних рад у вирішенні питань про надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Спрощення процедури отримання спецдозволів на користування такими копалинами (дотепер питання, пов'язані з наданням дозволів, вирішувала Державна служба геології та надр України) дасть змогу вивести з тіні незаконне добування корисних копалин, що дасть можливість наповнювати місцеві бюджети за рахунок рентної плати. Щоб створити економічні, фінансові та юридичні умови для розвитку територіальних громад в Україні, потрібно провести децентралізацію і в питанні надання спецдозволів на користування корисними копалинами місцевого значення, як це, до речі, передбачили ще для Автономної Республіки Крим у п. 2. постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». Автори звернення просять Кабмін внести до цієї постанови зміни з тим, щоб передати обласним радам повноваження щодо надання спецдозволів на користування корисними копалинами місцевого значення.

Депутати схвалили звернення обласної ради до прем’єр-міністра України Д. Шмигаля, міністра охорони здоров’я В. Ляшка, т. в. о. голови НСЗУ А. Віленського щодо внесення змін до постанови Кабміну від 15.02.2021 р. «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II–IV кварталах 2021 року». Обранці занепокоєні станом підтримки установ охорони здоров’я, що розташовані у віддалених гірських районах, та рівнем соціального захисту медпрацівників, які забезпечують надання медичної допомоги і працюють на території населених пунктів із гірським статусом. Чомусь у цій постанові не врахували норму Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», яким передбачено, що в населених пунктах з гірським статусом тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабміну або за його дорученням, підвищуються на 25%. Тому обласна рада просить внести до згаданої постанови зміни, а саме: включити корегувальний коефіцієнт 1,25 до тарифної ставки за пролікований випадок чи надану медичну послугу на вторинному рівні надання медичної допомоги для закладів охорони здоров'я, що розташовані в гірській місцевості, одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали з НСЗУ договір про обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Текст цього звернення постійна комісія обласної ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики, за словами її голови Андрія Яворського, напрацювала з огляду на те, що Верховинська районна рада звернулася зокрема і до обласної ради щодо недопущення закриття багатопрофільної лікарні у Верховині. Комісія вивчила ситуацію в цьому та інших медзакладах гірської місцевості. «Якщо на це звернення обласної ради до центральних органів влади не буде адекватної реакції, то нинішнього року Верховинській лікарні не вистачатиме для нормального функціонування 9 млн грн, постане загроза її закриття», – сказав депутат Михайло Королик. Депутатка Євгенія Бардяк додала: «Як лікар і представник в обласній раді виборців Рожнятівщини й Долинщини добре знаю, що і тут у складних умовах гірської місцевості лікувальні заклади і їхні працівники потребують підтримки». А депутат Ігор Дебенко сказав: «Загалом сітка тарифних ставок і система посадових окладів медпрацівників в Україні нині не витримують жодної критики. Перший тарифний розряд повинен бути на рівні не прожиткового мінімуму, а мінімальної зарплати – так, як це було колись».